Антихолінергічні речовини також можуть знижувати всмоктування антіпсіхо-тиків. Сумарна активність антихолинергических, антипсихотичних засобів і антидепресантів може викликати антихолінергічну токсичність.
Фенотіазини, особливо тиоридазин, можуть знижувати метаболізм діфенілгі-дантоіна, рівень якого в результаті цього може стати критичним. Барбі-Турат знижують метаболізм антипсихотиков, і антипсихотики можуть знижувати судомний поріг.
Трициклічніантидепресанти і антипсихотики можуть знижувати Метабо-лізм один одного, що знижує рівень концентрації в плазмі шпалерах. Антіхолі-нергіческіе, седативні і гіпотензивні ефекти цих препаратів також можуть складатися.
Антипсихотики можуть гальмувати захоплення гуанетидину (guanethidine) в синапсах і можуть також гальмувати гіпотензивні ефекти клонідину (clonidine) і Альфамен-тілдофа (a-methyldopa). І навпаки, антипсихотики можуть надавати доповніть-льно дію на деякі гіпотензивні засоби.
Речовини, які надають гальмівну дію на центральну нервову систему
Антипсихотики потенцируют гальмівну дію ряду препаратів на ЦНС: седативних, антигістамінних, опіатів і алкоголю, особливо у хворих з порушен-ням дихання.
Куріння сигарет може знижувати рівень антипсихотичних препаратів в плазмі. Адреналін надає парадоксальний гіпотензивний ефект на біль-них, які отримують антипсихотики. Одночасне введення літію і антипсихотиков
аожет викликати порушення, подібні до інтоксикацією літієм або злокачествен - =; м нейролептическим синдромом. Немає підстави вважати, що ці два синдрому. леї часто спостерігаються при спільному введенні даних препаратів, ніж коли і речовини вводяться в окремо, і що така взаємодія більш типово - "я одного, ніж для іншого антипсихотика. Поєднання введення пропранололу антипсихотиков викликає збільшення вмісту в плазмі обох. Антіпсіхоті-, '. знижують концентрацію в крові варфарину, в результаті чого знижується знижена-ня часу кровотечі.
ІНШІ ПРЕПАРАТИ. ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПСИХОЗІВ
Як вже зазначалося раніше, резерпін і клозапин застосовуються для лікування психозів, особливо шизофренії. Резерпін менш активний і, мабуть, оказ-зает менш виражену дію, ніж інші антипсихотики. Він має уповільнений-ве початок (аж до 2 міс), іноді в цей час спостерігається депресія і бувають навіть суїциди. Клозапин є цікавим препаратом, так як він не викликає звичайних неврологічних побічних дій; проте його зараз не застосовують з зв'язку з небезпекою агранулоцитозу.
Літій може досить ефективно гасити психотичні прояви надалі у приблизно 50% хворих на шизофренію. Літій грає також j.ibinyio роль для лікування хворих, які з якихось причин не можуть при-нмать антипсихотики.
Карбамазепін може використовуватися один або в комбінації з літієм. Він виявився неефективним в лікуванні шизофренічних психозів; однак є дані про те, що він може знижувати інтенсивність агресивних проявів, ко-торие іноді спостерігаються при шизофренії.
Зараз відзначається підвищений інтерес до сочетанному введенню альпразола-
ма (alprazolam) n антипсихотиков хворим, у яких застосування лише одних ан-
іпсіхотіков не дає позитивного ефекту. Є також дані про те, що
на хворих на шизофренію може надавати позитивну дію введення
великих доз сибазона.
Adler L.A. Angrist В. Perelow E. et al. Clonidine in neuroleptic induced akathesia.-
Am. J. Psych. 1987, 144, 235. Black J.L. Richelson £. Ricardson J. W. Antipsychotic agents: A clinical update.-
Cole J.O. Gardos G. Alternatives to neuroleptic drug therapy.- McLean Hosp. J. 1985, 10, 112.
Delva N. Letemendia F. Lithium treatment in schizophrenic and schizoaffective disor-ders.-Brit. J. Psychiatry, 1982, 141, 387.
Jeste D. V. Wyatt R. J. Understanding and Treating Tardive Dyskinesia. Guilford Press, New York, 1982.
Kane J. M., editor Developing rational maintenance therapy for schizophrenia.- J. Clin. Psychopharm. 1986, 6, 1.
Lipinski J.F. Zubenko G. Cohen B.M. Propranolol in the treatment of neuroleptic-induced akathisia- Am. J. Psychiatry, 1984, 141, 412.
Pearlman C.A. Neuroleptic malignant syndrome: A review of the literature.- J. Clin. Psychopharm. 1986, 6, 257.
Picker D., Wolkowitz O. M. Doran A. R. et al. Clinical and biochemical effects of vera-pamil administration to schizophrenic patients.- Arch. Gen. Psych. 1987, 44, 113.
Prosser E. S. Csernosky J. G. Kaplan J. et al. Depression, parkinsonian symptoms, and negative neuroleptics.- J. Ner. and Men Dis. 1987, 175, 100.
Richelson E. Neuroleptic affinities for human receptors and their use in predicting adver-se effects.-J. Clin. Psychiatry, 1984, 45, 331.
Van Put ten T. Why do schizophrenic patients refuse to take their drugs? --Arch. Gen. Psychiatry, 1978, 31, 67.
ПРЕПАРАТИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ДЕПРЕСІЙ
Препарати, які називаються антидепресантами, вклю-чають гетероциклічні антидепресанти (ГЦА), інгібітори моноамінооксидази (МАО), деякі атипові антидепресанти і симпатоміметики (наприклад, фенамін).
Гетероциклічна група містить як трициклічні, так і тетрациклічні речовини. Трициклічніантидепресанти і інгібітори МАО вважаються класичними антидепресанту-ми; однак у них може бути період до початку дії 2-3 тижнів; а також неприємні побічні дії. Хоча розробка нових антидепресантів спрямована на виявлення більш швидко дей-ціалу препаратів з меншою кількістю побічних ефектів, ці розробки поки не дуже успішні.
Головним показанням до застосування антидепресантів яв-ляется наявність нападу важкої депресії. Першими порушен-нями, що піддаються нормалізації, є сон і апетит. Потім знижуються ажитація, тривога, депресія і почуття безис-ходності. Іншими симптомами - мішенями - є низька енергія, погана концентрація уваги, безпорадність і знижуючи-ня лібідо. Застосування цих препаратів як антидепресантів збільшує приблизно вдвічі шанс того, що хворі дзв-доровеют протягом місяця. Розгромна замовна стаття за останнім часом тен-денця призначати антидепресанти при таких станах, як на-рушення апетиту, тривога, вносить деяку плутанину в группи-ження цих препаратів під єдиною назвою антидепресанти.
Антидепресанти не роблять великого впливу на розум недержавні здатності людини, навпаки, вони коригують па-тологических стан розумової сфери. ГЦА і інгібітори МАО є антидепресантами, призначеними для де-прессівних суб'єктів, але мають малу загальної ейфорізуючу-щей або стимулюючої активністю на психічно здорових людей. Навпаки, симпатомиметические антидепресанти обла-дають ейфорізуючу дією.
Все трициклічні препарати мають ядро, що складається з трьох кілець (рис. 3). Имипрамин, амітриптилін, тримипрамин і доксепин є третинними ами-нами, так як вони мають дві метилових групи на атомі азоту бічного ланцюга. Дез-іпрамін, нортриптилін і протріптіліна є вторинними амінами, так як
