Адреногенітальний синдром. Етіологія, клініка, діагностика, лікування.
АГС є наслідком вродженого дефіциту фермент-них систем, що беруть участь в синтезі стероїдних гормонів надниркових залоз. Цей генетичний дефект маєрецесивний шлях наслідування, носія-ми дефектного гена можуть бути і чоловіки і жінки.
Гіперпродукція андрогенів в корі надниркових залоз при природженому АГС є наслідком мутації гена, вродженого генетично зумовленого дефіциту ферментної системи. При цьому порушується синтез кортизолу - основного глюкокортикоидного гормону кори надниркових залоз, утворення якого зменшується. При цьому за принципом зворотного зв'язку збільшується утворення АКТГ в передній долі гіпо- фіза і посилюється синтез попередників кортизолу, з яких внаслідок її вія дефіциту ферменту утворюються андрогени. У фізіологічних умовах андрогени синтезуються в жіночому організмі в невеликій кількості.
Залежно від характеру дефіциту ферментних систем АГС ділиться на 3 форми, загальним симптомом яких є вирилизация.
►АГС з синдромом втрати солі. дефіцит ЗР-дегідрогенази призводить до рез-кому зменшенню утворення кортизолу, внаслідок чого розвивається годину-тая блювота, зневоднювання організму з порушенням серцевої діяльності.
►АГС з гіпертензією. дефіцит 11 (З-гідроксилази призводить до накопичення кортикостерону і, як наслідок, до розвитку гіпертензії на тлі порушення водного та електролітного обміну.
►АГС проста вірілізірующая форма. дефіцит С21-гідроксилази викликаючи-ет збільшення освіти андрогенів і розвиток симптомів гіперандроге-ванні без істотного зниження синтезу кортизолу. Ця форма АГС наибо-леї часта.
Дефіцит С21-гідроксилази, незважаючи на вроджений характер, може проявлятися в різні періоди життя; в залежності від цього виділяють вроджену, пубертатний і Постпубертатная форми. При природженому адре-ногенітальном синдромі порушення функції надниркових залоз починається внутрішньоутробно, майже одночасно з початком їх функціонування як ен-докрінной залози. Ця форма характеризується вірилізацією зовнішніх статевих органів: збільшенням клітора (аж до пенісообразного), злиттям великих статевих губ і персистенцією урогенітального синуса, представля-ющего собою злиття нижніх двох третин піхви і уретри і відкриваю-щегося під збільшеним клітором. При народженні дитини нерідко помилився-ються в визначенні його статі - дівчинку з вродженим АГС приймають за хлопчика з гипоспадией і крипторхізм. Слід зазначити, що навіть при вираженому вродженому АГС яєчники і матка розвинені правильно, хромо-Зімніть набір жіночий (46 XX), так як внутрішньоутробна гиперпродукция ан-дрогенов починається в той період, коли зовнішні статеві органи ще не за-вершили статеву диференціювання.
Для цієї форми АГС характерна гіперплазія кори надниркових залоз, в ко-торою синтезуються андрогени. Тому друга її назва - адреногенітальний синдром. У разі вираженої вірилізації зовніш-них статевих органів, що відзначається при народженні, цю форму називають лож-ним жіночим гермафродитизмом. Це найчастіша у жінок форма гермаф-родітізма серед порушень статевого диференціювання).
У першому десятилітті життя у дівчаток з вродженою формою АГС раз-вивается картина передчасного статевого розвитку за гетеросексуалів-ному типу.
У віці 3-5 років у дівчаток під впливом триваючої гіперандрогенії розвивається картина ППР за чоловічим типом: починається і прогресує вірільний гіпертрихоз, в 8-10 років з'являються стрижневі волосся на верх-ній губі і підборідді, "бакенбарди".
Гиперандрогения завдяки вираженому анаболическому дії андрогенів стимулює розвиток м'язової і кісткової тканин, відбувається бис-трий зростання трубчастих кісток в довжину, статура, розподіл м'язової і жирової тканин набуває чоловічий тип. У дівчаток з вродженим АГС до 10-12 років довжина тіла досягає 150-155 см, діти вже не ростуть більше, тому що відбувається окостеніння зон зростання кісток. Кістковий вік дітей в цей час відповідає 20 рокам.
Діагностика. Для діагностики використовуються дані сімейного анамнезу (порушення статевого розвитку у родичів, поєднання низькорослості з безпліддям, рано померлі новонароджені з неправильним будовою генитив-лий). Істотну роль в діагностиці грає клінічна картина заболева-ня. Можлива пренатальна діагностика шляхом визначення концентрації 17-гидроксипрогестерона в амніотичної рідини, а також виявлення мута-ції гена.
З лабораторних даних слід звернути увагу на підвищення екс-Крецу 17-КС з сечею, а в сироватці крові - рівня 17-гідроксіпрогестеро-на і АКТГ. При сольтеряющей формі АГС крім перерахованих змін виявляються блювота, зневоднювання, гіпохлоремія і гіперкаліємія.
Диференціальна діагностика. АГС необхідно диференціювати з іншими формами раннього статевого дозрівання, прискорення зростання, нанізм і інтерсексуалізм. Сольтеряющая форма диференціюється також з пилоро-стенозом, нецукровий діабет, т. Е. Із захворюваннями, які можуть опору-тися зневодненням. Також з СПКЯ.
Лікування і профілактика. Лікування залежить від форми АГС. При простій формі проводиться лікування глюкокортикоїдами протягом усього життя боляче-го. Преднізолон призначається в добовій дозі від 4 до 10 мг / м 2 тіла в 3-4 при-ема. У дівчаток доводиться вдаватися до хірургічної пластики зовнішніх геніталій в 3-4-річному віці. У гострому періоді сольтеряющей форми за-болевания показані солезамещающіе розчини (ізотонічний розчин хло-Рісто натрію, розчин Рінгера та ін.) І 5-10% розчин глюкози в соотно-шеніі 1: 1 внутрішньовенно крапельно в добу до 150-170 мл на 1 кг маси тіла. Як гормональний препарат краще гідрокортизону гемисукцинат (Солукортеф) в добовій дозі 10-15 мг / кг, розділеної на 4-6 внутрівен-них або внутрішньом'язових введень. У випадках виникнення стресових си-туація (інтеркурентних захворювання, травма, операція і т. П.) Доза глюкокор-тікоідов підвищується в 1,5-2 рази, щоб уникнути розвитку гострої надпочеч-никової недостатності (гіпоадреналового кризу). Якщо терапію проводять преднізолоном, то одночасно внутрішньом'язово вводять дезоксікортікосте-рона ацетат (Докса) по 10-15 мг на добу. Надалі дозу Докса сни-жають, вводять через день або два.
При рано розпочатому і регулярно проведеному лікуванні діти розвиваються нормально. При сольтеряющей формі АГС прогноз гірше, діти нерідко поги-бают на 1-му році життя.