Закон одержавлення економіки та соціалізація економічних систем - економічна теорія -

Закон одержавлення економіки та соціалізація економічних систем

Цей закон відноситься до особливих економічних законів

Закон одержавлення економіки - закон, який виражає внутрішньо необхідні і стійкі зв'язки між посиленням суспільної природи продуктивних сил, техніко-економічних відносин і об'єктивно неминучим процесом їх одержавлення зростанням державної власності (на засоби виробництва або контроль над ними, значну частину національного доходу, фінансово-кредитні інститути, частку інтелектуальної власності і т.п ..

Постійно зростання суспільної природі продуктивних сил і техніко-економічних відносин спочатку відповідала індивідуальна (приватна) капіталістична власність (з початку XVI в до 60-х років XIX ст), п пізніше - колективна капіталістична власність (до 30-х років XX століття) Закон одержавлення економіки починав діяти з моменту переростання продуктивними силами меж монополістичної (олигополистической) власне сти, тобто з 30-х років XX вx ст.

Одержавлення продуктивних сил здійснюється перш за все у формі зростання одержавлення засобів виробництва, робочої сили, науки, інформації, використовуваних людьми сил природи, а також самого процесу уп правління народним господарством

- одержавлення засобів виробництва відбувається шляхом побудови державних підприємств, створення спільних з недержавним капіталом корпорацій, фінансування наукомістких і капіталомістких галузей промисло вості, які визначають розгортання НТР та ін .;

- одержавлення робочої сили здійснюється шляхом зростання чисельності працівників державного сектора, збільшення витрат держави на допомогу безробітним, розвиток освіти, охорони здоров'я, кваліфікацію й і перекваліфікацію працівників, державного регулювання зайнятості і т.д.

- одержавлення науки зростає через фінансування державою науково-дослідних і зразково-конструкторських розробок, підготовки наукових кадрів, будівництва та утримання наукових лабораторій, науково-дослі ідніх центрів, формування державної інтелектуальної власності (у вигляді патентів, ліцензій) та ін .;

- одержавлення інформації здійснюється шляхом розвитку державної статистики, супутникових форм зв'язку, складання прогнозів розвитку економіки і т.д .;

- одержавлення використовуваних людьми сил природи відбувається шляхом будівництва державою ядерних і термоядерних реакторів, освоєння космічного простору і т д

Про зростаюче одержавлення всіх цих елементів продуктивних сил свідчить показник частки держави в економіці, безперервно зростає

Одержавлення процесу управління народним господарством виражається в створенні державних міністерств і відомств, складанні планів і прогнозів розвитку народного господарства, антициклічному і антикрило гумового регулюванні економіки, проведенні різних видів політики (грошово-кредитної, фінансової, амортизаційної, податкової і т д) і в інших Форман .

Дія закону одержавлення економіки не означає, що державна власність в перспективі стане єдиною суспільною формою розвитку продуктивних сил (Такі прогнози на 100-річний наступний період розвитку різно у деякі західні вчені) Це обумовлено дією закону заперечення заперечення, який щодо форм власності носить діалектичний характер, а також наявністю протидіють факторів (контртенденцій) в процесі р озвітку і функціонування закону одержавлення економіки З урахуванням дії закону заперечення заперечення частка держави у власності на засоби виробництва не повинна перевищувати ЗО-35%, в власності на ВВП - 55-65% контртенденцій в процесі дії закону одержавлення економіки в останні два десятиліття стала політика приватизації в багатьох розвинених країнах, спроби урядів скоротити частку витрат уряду в ВВП Незважаючи на це, витрати уряду (як найважливіший показник процесу одержавлення економіки) за останні два десятиліття возрослорослі.

Схожі статті