Віршований переклад уривка А. С. Пушкіна, "Казка про мертву царівну і про сім богатирів"
"Вітер, вітер! Ти могутній,
Ти ганяти зграї хмар,
Ти вільніше синє море,
Усюди веешь на просторі.
Не боїшся нікого,
Крім бога одного.
Аль відмовиш мені у відповіді?
Чи не бачив де на світі
Ти царівни молодий?
Я наречений її ".--" Постой, -
Відповідає вітер буйний, -
Там за річкою тихоструйной
Є висока гора,
У ної глибока нора;
В тій норі, у темряві сумної,
Труну гойдається кришталевий
На ланцюгах між стовпів.
Не бачити нічиїх слідів
Кругом того пустого місця,
В тій труні твоя наречена ".
Wind, oh Wind, how strong you are
Blowing clouds in skies so far
Force to tremble navy sea
You're always longing here.
Fear is nothing for your heart
Only you're afraid of God.
Will not you give the clear response?
Have you seen in universe
Maid, her beauty is so pure.
I'm her groom. Please, stop for sure
Wind replies in furry dance.
There beyond the river chants
Musing huge and ancient mount.
You'll see hole which bares no sound
In its depth so dark you'll find
Crystal swinging hearse behind.
On the chains between the poles
So no traces in these walls.
Round and round this hollow place
Lies your bride with_sheer_face.
Такий сильний переклад вірша великого письменника, стільки читачів і жодної рецензії, це не порядок, панове! На мій погляд, досить точний, близький до оригіналу переклад, що укупі зі збереженням рими і ритму вкрай складно досягти іноземною (та й не тільки) мовою. Просто браво, моя люба! З теплом, твоя Елоді.
Сердечно дякую за відгук, дорога Елоді! Намагалася не тільки укластися в ритм і риму, але передати і сенс безсмертного твору, надихаючого і до цього дня.