2.3. Основні моделі освіти як педагогічного процесу
Традиційна модель (вона ж теоретична, знаниевая і предметно-орієнтована) передбачає спрямованість педагогічного процесу, перш за все, на формування в учнів знань, умінь і навичок (ЗУНов). При цьому в процесі навчання недостатньо представлені передача способів мислення, реалізація різних типів діяльності, емоційно-ціннісне ставлення до світу, спілкування і т.п. Установка на формування ЗУНов утвердилася в цій моделі під впливом технократизації педагогічного свідомості, а також в результаті інформа-ційно-пояснювального підходу до побудови та реалі-зації змісту освіти.
Інноваційна модель (вона ж універсальна, спосіб-ностно і діяльнісна) орієнтує педагогічний процес на розвиток здібностей особистості, на облік ін-індивідуальну особливостей учнів шляхом їх згоди-ванною або спільної навчально-пошукової діяльності відповідно до цілей освіти. При цьому найважливіше-шей завданням навчання стає не тільки засвоєння конкретної інформації, але також оволодіння способу-ми мислення і діяльності, розвиток здібностей і творчого потенціалу особистості. Спосіб реалізації змісту освіти в цій моделі називається діяль-тельностним підходом.
Діяльнісний підхід відкидає:
домінування вербальних методів навчання;
догматичні форми передачі «готового» навчального матеріалу;
монологичность і знеособленість словесного пре-подавання;
Діяльнісний підхід передбачає:
активні (рефлексивно-діяльні) форми і методи навчання;
розвиваючі (особистісно-орієнтовані) тех-нології;
активність всіх учасників педагогічного процесу;
засвоєння узагальнених способів виконання раз-особистих видів діяльності.
Якість освіти при діяльнісного підходу оп-ределяется НЕ рівнем сформованості ЗУНов, а роз-ством здібностей і готовністю особистості оригінали але добувати інформацію, використовувати отримані зна-ня для постановки і вирішення проблем, визначення способів дій в нових ситуаціях.
2.4. Освіта як засіб вирішення глобальних проблем
Світ сьогодні об'єднує зусилля в сфері освіти для вирішення не тільки локальних, але і глобальних проблем людства. Сукупність цих проблем і відповідаю-щих завдань їх дозволу можна розділити на три групи:
• Проблеми, породжувані взаємодією суспільства і природи, -запобігання деградації природного сере-ди через небезпечного забруднення повітря, води і грунту; раціональне використання природно-сировину-вих ресурсів; забезпечення продовольством стрімкий-но зростаючого населення планети і т.д.
• Проблеми взаємин людини і суспільства - подолання кризи охорони здоров'я, обумовленого як економічними факторами, так і соціокультурними (наркоманія, алкоголізм, куріння, стреси); зниження зростання кількості фізично і психічно неповноцінних людей, що створює загрозу генофонду людства.
Причиною перерахованих проблем є, перш за все, сама людина з його недостатнім рівнем знань, нестійкістю світоглядних і духовно-нравст-ських пріоритетів, з його нерозвиненими здібностями орієнтуватися в сучасних проблемах, а також від-повідно (в масштабах всієї планети) включатися в їх дозвіл .
Без об'єднання зусиль усіх країн у сфері освітньої-ня, без розробки освітніх програм воспи-вання висококультурного і відповідального громадянина планети Земля остаточне рішення цих проблем перед-представляється неможливим.
Тема 3. Сучасний стан освіти
3.1. Світові освітні тенденції
Світовий освітній простір складають на-нальні освітні системи, значно раз-Ліча по філософським і культурним традиціям, цілям і завданням, своїм якісним станом.
Основні глобальні тенденції розвитку світового об-разования:
• Демократизація освіти (забезпечення доступ-ності освіти для всього населення, надання більшої самостійності навчальним закладам).
• Розростання ринку освітніх послуг, платних форм навчання, збільшення тривалості навчання.
• Розширення мережі вищої освіти, його прибл-ються до споживачів.
• Освіта стає пріоритетним об'єктом фі-вання у в багатьох країнах.
• Відхід від орієнтації на «середнього» учня, вище-ня інтересу до обдарованим молодим людям.
• Істотне збільшення в світовій освіті гуманітарної складової.
• Важливе значення набувають великі міжнарод-ні проекти та програми у сфері освіти (Еразо-МУС - обмін студентами країн Європейського Союзу; ЛІНГВА - міжнародна програма підвищення еф-ності вивчення іноземних мов; ЕСПРІТ - проект об'едінененія зусиль європейських університеті-тів, НДІ та комп'ютерних фірм в області інфор-ційних технологій і інші).
Крім позитивних тенденцій в світовій освіті є і негативні моменти:
• Низький рівень якості навчання в масовій і середовищ-ній школі, неможливість отримання гідного обра-тання для вихідців з найбідніших сімей в багатьох країнах світу.
• Негативний вплив навчання в багатьох школах на здоров'я учнів у зв'язку з навчальної перевантаженням.
• Единбурзі освітнього процесу в навчальних закладах, що обмежує варіативність і гнучкість навчальних планів і програм.
ЮНЕСКО - спеціалізоване межправітельствен-ве установа ООН, створене в 1946 році з метою раз-витку співробітництва в галузі освіти, науки і куль-тури. Ця установа досліджує стан освіти в світі, розробляє для всіх країн міжнародно-пра-вові акти в галузі освіти, здійснює орга-ганізаційні регулювання розвитку світового образо-вательного простору.
Інформація про роботу «Основи психології і педагогіки»
), "Реальний педагогічний процес у його складної і багатопланової специфіці, в його реально людському (суб'єктний) виконанні і зумовленості" (В.А. Сластьонін). Таким чином, інтеграція психології і педагогіки базується на наступних положеннях: 1. Взаємодія принципів системності, інтеграції, диференціації в процесі пізнання, що сприяє переносу засвоєної системи психолого.