Великдень в Вірменії носить назву Затік, яке означає "затвел - анджатвел" - позбавлення від мук. Свято починається увечері Страсної суботи, по завершенні церковного обряду Андастана (освячення чотирьох сторін світу).
Одним із старовинних традицій, що дійшли до сучасності, вважається лялька "Аклатіз", прикрашена 49 камінням і ріпчастою цибулею. Цей великодній атрибут символізує удачу для дому та сім'ї.
Символом Великодня в Вірменії вважається і фігурка Утіс-тат, місце її на кухні як символ господині будинку. У давнину таку фігурку мала вміти майструвати кожна вірменська дівчина. Утіс-тат мала також виховну мету, щоб діти росли в дусі національних традицій.
Вірмени фарбували яйця і до прийняття християнства, фарбують і тепер. Червоний колір означає світло сонця. Дуже незвичайної традицією було в Вірменії на Великдень освячення дерев. Літні вірменки в пасхальний ранок зі свічок в руках освячували дерева. У дохристиянські часи було прийнято в цей день робити ритуал жертвоприношення. Молодого баранчика або півня варили всю ніч, а потім роздавали бідним і незаможним.
На Великдень в Вірменії традиційною стравою зараз є плов і фарбовані яйця. А раніше в цей день подавали Спітак Банджар, так як, за легендою, Св.Богородиці закутувала Ісуса Христа, в листя цієї рослини. Також, на Великдень вірменські господині прийнято пригощати кутапом - це тісто з запеченої зеленню або квасолею зі смаженою цибулею, ще ауіком (коржі з пшениці) і Ахарія (варений баранчик або півень).
У стародавні часи в Вірменії на Великдень після пасхального обіду веселе свято тривало на природі з різними іграми, кінними змаганнями і вогнищами. І, звичайно ж, в цей день за звичаєм, змагаючись, розбивали фарбовані яйця.
Вірменські християни за традицією говорять один одному: «Христос воскрес із мертвих!» - «Благословенне Воскресіння Христове!».
Քրիստոս յարեաւ ի մեռելոց՜.
Օրհնեալ է յարութիւնն Քրիստոսի: