В області правового регуліро-
вання соціалістичного суспільства існує загальне правило - «закон зворотної сили не має» (lex ad рrаеteriam non valet). Це правило означає, що нормативні акти в принципі не «повертаються в минуле» - не поширюються на факти і юридичні послед-
ствия, які настали до набрання актом чинності.
«Про порядок введення в дію Основ цивільного законодавства і Основ цивільного судочинства».
Не можна погодитися з М.Д. Шаргородський, які вважають, що процесуальні нор-
ми завжди «діють назад», тобто мають зворотну силу (Шаргородський М.Д. Кримінальний закон. Юриздат, 1948. С. 230). Дійсно, процесуальні норми, що існують в момент розгляду справи, обов'язкові для юрисдикційного органу незалежно від того, коли виникло матеріальне правовідношення. Але ж суть питання якраз в тому, що процесуальні норми діють стосовно процесуальним, а не до матеріальних відносин. До них же застосовується принцип негайної дії закону.
Розділ третій. Нормативні юридичні акти
Принцип «закон зворотної сили не має» гарантує визначеність і міцність соціалістичного правопорядку, перешкоджає довільному застосуванню юридичних норм, забезпечує належне виховний вплив норм соціалістичного права, міцну соціалістичну законність.
Із загального принципу «закон зворотної сили не має» можуть бути зроблені окремі винятки, які допустимі тільки за рішенням самих правотворчих органів і перш за все безпосередньо в законі. Такого роду виключення обгрунтовані потребами зробити поворот в правовому регулюванні в уже сформованих правовідносинах. Вони викликані гуманними міркуваннями (наприклад, зворотна сила законів, що пом'якшують або усувають караність даних діянь), необхідністю забезпечити єдність в правовідносинах, в здійсненні певних заборонних заходів.
Що таке зворотна сила нормативного акту? це поширення
дії нового акту на факти і породжені ними правові наслідки, які виникли до введення в дію нових норм.
У порядку першого наближення можна сказати, що це така дія нового нормативного акту на правовідносини, при якому новий акт «передбачається існуючим в момент виникнення правовідносин» 1. Однак така загальна характеристика зворотної сили вимагає істотних уточнень.
Для розуміння юридичних особливостей зворотної сили нормативного акту (зокрема при її відмежуванні від негайного дії закону) важливо мати на увазі, що не тільки регульовані пра-
вом відносини можуть мати триваючий характер, але що і сама право-
ше регулювання нерідко є триваючим, розтягнутим у часі.
З юридико-фактичної сторони такого роду ситуація, що вимагає
«Повороту назад» нового акта, складається при настанні незавер-
Глава XXVIII. Дія нормативних юридичних актів
шенних правових наслідків, які виникають з частини фактичного складу. Якщо виникнення правових наслідків в цілому визначається при такій ситуації за новим законом, це означає, що настали раніше незавершені наслідки повинні «перебудуватися» згідно новому нормативному акту.
Істотно важливо при цьому враховувати, що нерідко правове регулювання завершується в індивідуальному порядку - винесенням правозастосовчого акта. І якщо по що триває правовідносин вже винесено правоприменительное (судове) рішення, яке регулює права і обов'язки на майбутнє, то поширення нового закону на ці права і обов'язки означає, що закон «повертає назад» - поширюється на правоприменительное рішення, яке відбулося в прошлом1.
Таким чином, тепер можна уточнити дану раніше визначення негайного дії нормативного акту. «Чисте» негайна дія - це лише таке, коли знову виникають права і обов'язки не мають «правових коренів» в минулому. Якщо ж до введення в дію нового нормативного акту вже виникли незавершені правові наслідки і особливо якщо триває ставлення індивідуально врегульовано правозастосовні рішенням, то негайна дія супроводжується відомим поворотом нормативного акту «назад» - на факти і правові наслідки, що виникли до введення в дію нового нормативного акту.
Зворотна дія нормативного акту за своїми юридичними особливостям і «глибині» залежить від ступеня завершеності що настали по колишньому закону правових наслідків. За цією ознакою розрізняється зворотна сила: а) проста, б) ревізійна.
Проста зворотна сила - це поширення нового нормативного
ного акта на факти «минулого», за якими остаточні юридичні наслідки ще не настали. Вона стосується, зокрема, та-
1 Залежність зворотної сили від того, врегульовано чи ні триває ставлення правозастосовні рішенням, помітив К.І. Комісарів. Він пише: «Вказівка з приводу поширення нового закону на наступні права і обов'язки відповідно до вже врегульованим триваючим правовідносин на відміну від загального правила має розцінюватися як вказівка про зворотну дію закону» (Комісарів К.І. Завдання судового нагляду в сфері цивільного судочинства. Свердловськ , 1971. С. 136). Проте зворотною силою не можна назвати поширення дії закону на «наступні права» врегульованого правовідносини (там же. С. 141): і тут про зворотну силу можна говорити лише остільки, оскільки новий нормативний акт повертається в «минуле» - вимагає перегляду раніше винесеного правозастосовчого рішення .
Розділ третій. Нормативні юридичні акти
ких тривають відносин, за якими винесено правоприменительное рішення, яке регламентує права і обов'язки суб'єктів на майбутнє. Тут «поворот в минуле» має обмежене значення: він стосується тільки фактів, які в повній мірі ще не «спрацювали», тобто виникли до введення в дію нового нормативного акту, але ще не породили остаточних юридичних наслідків. При простій зворотну силу прийняте раніше правоприменительное рішення переглядається лише в частині, в якій воно регулює права і обов'язки на майбутнє.
Випадки простий зворотної сили були передбачені, наприклад, при введенні Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік, а також республіканських цивільних кодексов1. Так, принципово нові положення зі спадкового права Основ і ГК поширюються на спадщини, що відкрилися до введення в дію Основ і ГК, якщо вони не були прийняті ніким із спадкоємців і не перейшли за правом спадкування до держави до введення в дію зазначених нормативних актів. Проста зворотна сила додана і деяким іншим нормативним положенням Основ і ГК (наприклад, ст. 10, 14, 28, 62 Основ і ін.).
Ревізійна зворотна сила - це поширення нового норма
тивного акта на факти, за якими остаточні юридичні наслідки настали, тобто на факти, які вже повністю «спрацювали», зокрема на цілком «вичерпані» правозастосовні рішення. Тут відбувається перегляд (ревізія) раніше наступили юридичних наслідків. Вони визначаються «заново» по новому нормативному акту. В даному випадку правоприменительное рішення переглядається і в тій частині, в якій вони фактично виконані. Наприклад, при простий зворотну силу нового спадкового закону його норми поширюються на всі відкриті, але ще не прийняті спадщини. Якщо ж додати спадкового закону ревізійну зворотну силу, то на його основі повинні бути переглянуті справи у спадок, які вже прийняті спадкоємцями, тобто по су-
ществу змінені відносини власності.
Таким чином, при ревізійної зворотну силу відбувається відоме «вторгнення» нового нормативного акту в уже сформовані, повністю врегульовані правові відносини.
Глава XXVIII. Дія нормативних юридичних актів
У соціалістичному суспільстві нормативним актам надається зворотна сила вкрай рідко, як виняток. Особливо це стосується повної (ревізійної) зворотної сили, яка в кожному випадку повинна бути спеціально передбачена при прийнятті (або введення в дію) даного нормативного акту.
Всі випадки, коли нормативні акти мають зворотну силу, можуть бути розбиті на три основні групи.
а) Нормативні акти, які на основі норм права мають зворотної
ної силою по самому своїм змістом. Окремі нормативні акти мають часткову зворотну силу без будь-якого в кожному випадку спеціального вказівки закону. На підставі загальних приписів закону всі нормативні акти певних видів діють «назад» - поширюються на факти, які виникли до набрання чинності даного акту. У кримінальному праві зворотну силу мають всі закони, які устра-
ють караність діяння або пом'якшують покарання.
Зворотною силою володіють підзаконні нормативні акти, що конкретизують тільки раніше видані норми (в тому числі нормативні постанови Пленуму Верховного Суду СРСР). Зазначені акти поділяють долю раніше виданих ( «загальних») нормативних актів, зокрема діють разом з ними, а значить, і поширюються на всі факти, щодо яких діє і «загальний» акт.
б) Нормативні акти, які мають зворотної сили по спеціально-
Відомості Верховної Ради УРСР. 1964. № 24. У розділі ст. 416.
Розділ третій. Нормативні юридичні акти
Таким чином, зворотна сила закону - це таке його дію, яке можливо на основі компетентного нормативного рішення (вираженим, як правило, при прийнятті нормативного акту або при встановленні порядку введення його в дію).
Разом з тим не слід випускати з поля зору і випадки разового (індивідуального) зворотної дії нормативного акту. У практиці були випадки, коли компетентні державні органи надавали зворотну силу нормативним актам (які не мають в принципі такий зворотної сили) тільки для цієї конкретної справи.
Слід, однак, підкреслити, що подібне разове поширення дії нормативних актів на минуле час має зустрічатися тільки в порядку рідкісного винятку і не носити характеру ревізійної зворотної сили. Інакше це зведе нанівець загальний принцип
«Закон зворотної сили не має» і, отже, порушить соціалістичну законність.
За яких же обставин можливе разове надання нормативному акту зворотної сили? Мабуть, воно припустиме лише щодо окремих фактів-дій, скоєних в умовах, коли
вже йде процес прийняття нового нормативного акта і це надлежа-
щим чином оприлюднено в загальнодоступних періодичних друкованих ізданіях1.
Але і тут необхідний акт компетентного державного органу, який, перевіривши всі обставини в разовому порядку, надає закону зворотну силу. Самі правозастосовні органи не мають права робити це.