Традиційні особисті імена зазвичай мають буквальне значення (назви тварин, рослин, інших об'єктів природи). У минулому був поширений звичай давати дитині «огидне» ім'я, щоб відлякати злих духів - відомий і в інших народів язичницький звичай. Однак зараз такі традиційні імена якщо навіть кому і даються, то в суспільстві не використовуються.
Жіночі якутські імена
Чоловічі якутські імена
Однак запозичені з російської мови імена зазнали в Якутська мова тим же звуковим перетворенням, що і всі запозичені слова, в результаті чого їх якутське звучання сильно відрізняється від російського. Так, російське ім'я Григорій перетворилося в якутській в Кіргіелей, Федір - в Суодер, Петро - в Буотур, Роман - у Арамаан, Ксенофонт - в Сі-лuпіен і т. Д. В даний час в офіційних випадках (документи) вважають за краще російське напи- сание і вимова імен, але в художній літературі допускається і їх якутське написання.
Хоча власні імена давалися за старих часів при хрещенні, звучання їх в Якутська мова визначався не офіційним, а російським народ-ним вимовою. Наприклад, те, що російське ім'я Олена звучить по-Якутськ Олооно, пояснюється запозиченням народного Олёна (Олена), російське Ірина перетворилося в Орууне під впливом народного Орина (Аріна), Євдокія стала Огдооччуйа з народного Овдотья (Авдотья). Те ж саме можна спостерігати і в чоловічих іменах. Напри-заходів: Мuкііте - рос. Микита (народне Микита), Мііmерей - рос. Дмитро (народне Митрий), Ха6ириилла - рос. Гавриїл (народне Гаврила).
По батькові прийняті в офіційній промові серед міського і сільського населення. Їх також можна почути в селі при підкреслено веж-лівом зверненні. По батькові утворюються за рус-ському зразком, але від імен в їх якутській звучачи-ванні, а російські суфікси -овіч і -овна в Якутська мова змінюють свою огласовку відповідно до огласовкой основи. Пор. наприклад: Баhилайа-6ис - Васильович, Терентейебuс - Терентійович.
Охонооhойо6ус - Опанасович, Баhилайа6ина - Василівна, Теренmейебіне- Терентіївна.
Прізвища в Якутська мова або просто російсько-го походження з фонетичними змінами, або створені за їх зразком. Наприклад, Кондокуоп - Кандак, Кондокуоба - Кандакова, Кереекін - Корякін, Кереекіне - Коря-кіна, Донускуой - Донський, Донускаайа - Донська.
Російські прізвища, утворені від власних імен, в Якутська мова придбали звучання в со-ності зі звучанням цих імен. Пор. напри-заходів: Дьаакибилап - Яковлєв (Дьаакип - Яків), Кіргіелейеп - Григор'єв (Кіргіелей - Григорій), Мапnиайаn - Матвєєв (Мапnиай - Матвій), Ха-бирииллайаn - Гаврилов (Хабириилла - Гавриїл).
Багато якутських прізвищ утворилося і від якутських слів, найчастіше прізвиськ, які в дореволюційному побуті вживалися в якості власних імен або разом з ними в якості визначення при них. Саме так і називаються герої літературних творів, що описують життя якутського народу до революції. Наприклад: Уулаах Уй6аан 'сонливий Іван' (ім'я героя по-вести Ерілік Ерістіна "Керіес туолуута"); Ба-hиaxтиир Балбаара 'велика, незграбна і шви-раю в рухах Варвара'; Суон Суоnпуйа 'тол-зграя Софія'; Ириа Илдьаа 'Пісня Ілля'.
Багато сучасні прізвища про спливли від прізвиськ. Наприклад: Басигасов (від прикметника баhигас 'здатний черпати'); Мандара (Мандару 'вишивка, візерунок'); Сенябuлев (сене6uл 'і зневажила-ня').
До цього роду прізвищами примикають і псевдоніми письменників: А. Доfордуурап (доfордуур 'дру-жок'); Куннук Урастюиираn (В. М. Новіков); Тугунууреп (Н. М. Андрєєв). Серед псевдонімів дуже поширені прізвища, утворені від якутських слів з аффиксом -скай: Ойуунускай, Ойуурускай, Сунтаарискай.
Власні імена, запозичені з російської мови, в якутській мові вживаються з якут-ськими зменшувально-пестливих афіксами. Наприклад: Дьогуордеен від Дьогуор (Єгор), Ме-хеече від Мехееле (Михайло), Байбааски від Байбал
(Павло), Семенчік від Семеном (Семен), Аанис від Аана (Анна), Оруунчук від Орууне (Орина), Суокучче від Суокуле (Текле), Буотукке від Буотур (Петро) і ін. Ці імена, будучи як би новими, більш милозвучними і самобутніми для якутського
мовної свідомості, мали дуже широке упот-ребленіе і продовжують функціонувати в раз-говорной "зике і художній літературі. Вони, володіючи неяскравим зменшувально-ласкателей-ним значенням, вживаються у людей будь-якого віку. Про це свідчить часто зустрічається в літературі супровід їх додатка ням типу уол 'хлопчик', 'юнак', оfонньор 'старий'. Наприклад: Семенчік уол 'хлопчик Сеня',
Даайис Киис 'дівчина Даша', Аанис емеехсін 'стара Аннушка', Мехеече оfонньор 'старий Мі-хайль'. В якості нових або просто ласкателей-них імен вживаються також усічені форми від російських імен. Наприклад: Моту, Мотуона від Мотуруона (Мотря), Борускуо від Бороскуобуйа (Парасковія), Окулуун від Окулууне (Килина).
Поряд з цими зменшувальними іменами яку-ти вживають і російські зменшувально-ласка тільні форми, як фонетично змінені, так і без зміни. Наприклад: Бааса - Вася, Бо-руонньа - Проня, Дуунньа - Дуня, Маасу - Маша, Міісе - Міша, Морууса - Маруся, Килааба- - Клава, Дьогуоссе Сибірський. Егорша.
Після революції в середовищі якутів так само, як і серед всіх народів Радянського Союзу, почали поширюватися нові імена. Прикладом можуть служити такі чоловічі імена, як Комунар, Кім, Спартак, Марат, або такі російські імена, як Світлана, західноєвропейські імена Альбіна, Артур, Роза, Яніна, Клара, Карл.
Останнім часом стали часто вживатися в якості особистих імен імена популярних героїв легенд з усної народної творчості, назви місцевостей, річок, птахів, квітів, а також поетичний-ські новоутворення. Так наприклад, в якості чоловічих імен досить широкого поширення набули імена легендарних прародічей якутів: Еллей (Елля), Омоfой (омога), ім'я легендарний-ного бунтаря минулого століття Манчаари (Манчар), що виникло з прізвиська Манчаари Баhилай -'Осока Василь ', а також імена на честь улюблених героїв олонхо (билин): Туйаарима (від дієслова туйаар 'щебетати' (про жайворонка), Ньургун (ім'я богатиря, що означає 'кращий', 'славний'), Уола (частина імені богатиря, буквально: 'юнак' ) і т.д.
Як жіночих імен вживаються імена героїнь популярних творів сучасних якутських письменників: Кунней (героїня драми Суорун Омоллона "кукур УУС"; ім'я утворено від основи кун 'сонце'), Сайсари (героїня одноімен-ної драми Суорун Омоллона).
Відзначимо також імена на честь найбільших, річок Якутії: жіночі Лена (р. Лена по-Якутськ Олулне) і Яна - (р. Яна); чоловічі Алдан (р. Алдан), Вилюй (р. Вилюй. по-Якутськ Булу - назва місцевості, по якій тече річка Вилюй), Томмоm (назва селища, по-Якутськ Тонмom - «не за-мерзающій '); імена від назв птахів, славимо в творах усної народної творчості,-переважно жіночі: Куорегей 'жайворонок', Куорегейчеене 'жавороночек', Киmаликчаана 'жу-равлик'.
Нові імена утворюються від назв различ-них предметів, в будь-якому відношенні привле-кательних для людини. Це дуже цікаво, так як за старих часів імена дітям зазвичай давалися з метою збереження їх життя від підступів злих духів. Щоб обдурити духів, імена зазвичай так-валися такі, які не викликали до себе інте-Реса. Це були переважно назви різних малоприємних, а часто і просто неприємних предметів, які зазвичай замінялися официаль-ним ім'ям з віком або іноді залишалися у людей на все життя в якості другого, чи не-офіційного імені.
Нові імена утворюють зменшувально-ласка тільні форми за допомогою афіксів -лаан і -чаан.
Цікавою особливістю жіночих імен яв-ляется афікс -а, перенесений, мабуть, з російських жіночих імен.