Традиційні особисті імена зазвичай мають буквальне значення (назви тварин, рослин, інших об'єктів природи). У минулому був поширений звичай давати дитині «огидне» ім'я, щоб відлякати злих духів - відомий і в інших народів язичницький звичай. Однак зараз такі традиційні імена якщо навіть кому і даються, то в суспільстві не використовуються.
ЖІНОЧІ Якутську ІМЕНА
Алдана - річка Алдан
Айии Куо - красиве світле божество
Алтаана - мідна
Алтана - мідна
Айаан - шлях, дорога
Айяна - шлях, дорога
Айталиина - світле божество
Айта - світле божество
Айталіна - світле божество
Айиина - світле божество
Айін - світле божество
Айии - світле божество
Киталиина - стерх
Киталина - стерх
Күнней - сонячна
Кюнняй - сонячна
Кескілеене - майбутнє
Кескілена - майбутнє
Керечеене - прекрасна
Керечене - прекрасна
Мічійе - усміхнена
Мічіе - усміхнена
Нарийаана - ніжна
Нарийана - ніжна
Ньургуйаана - підсніжник
Нюргуяна - підсніжник
Ньургустаана-країна пролісків
Нюргустана - країна пролісків
Сайаара - літо, літня
Саярі - літо, літня
Сайнаара - думаюча
Сайнара - думаюча
Сайсаари - з Сайсари
Сайсари - з Сайсари
Сайиина - літо, літня
Саина - літо, літня
Сандаара - сяюча
Сандарам - сяюча
Саргилаана - промінь
Саргилана - промінь
Сардаана - квітка сардаана
Сардана - квітка сардаана
Сахаайа - якутка
Сахая - якутка
Сахайаана - якутка
Сахаяна - якутка
Туйаара - легка, повітряна
Туйаарима - легка, повітряна
Туяра - легка, повітряна
Туярима - легка, повітряна
Тускулаана - майбутнє
Тускулана - майбутнє
Уйгууна - багатство
Уйгуна - багатство
Уйгулаана - багатство
Уйгулана - багатство
Хаарчаана - сніжна, снігуронька
Харчана - сніжна, снігуронька
ЧОЛОВІЧІ Якутську ІМЕНА
Айаан - подорож
Айнан - подорож
Ай - винахідник
Айии - винаходити
Айаал - винаходити
Айали - винахідник
Айтал - світле божество-творець
Айхал - радість
Айхан - радість
Айхал-мічіл - нескудеющая
Айии Сіене - онук айии
Алгий - благословенний
Алаадии - оладки
Гарба - чагарник
Атирдьах - вила
Бароон - барон
Біебей - голубе
Болторхой - кругловидий
Брааскай - бурят
Берген - влучний
Далбарай - пташеня
Дохсун - молодецький
Дуолан - молодецький
Дьулустаан - завзятий, цілеспрямований
Куобах - заєць
Китах - велика дерев'яна чаша
Кескіл - краще майбутнє
Манчаари - осока
Мічіл - посмішка, радість, щастя
Нууча - російський, русак
Нуолан - розважливий, неспішний
Саллаат - солдат
Сулустаан - зірка
Сергех - чуйний, обережний
Толлуман - безстрашний
Тимир - залізний
Тускул - краще майбутнє
Уола - чоловік
Уруй-мічіл - радість і торжество
Ургел - сузір'я Плеяд
Хорула - приїхав з Хорули
Чоррун - різкий, грубий
Харисхан - захищає кров
Ергіс - вертиться, енергійний
Ерчім - енергійний
Ерхаан - хоробра кров
Ерхан - хоробра кров
Еркін - чесний
Еллей - прабатько якутів
Якутська мова належить до тюркських мов. Він належить якутскому народу, що становить основну масу корінного населення Якутській АРСР. Він поширений також в середовищі евенків, Евен та росіян, що живуть на території ЯАССР, а крім того в суміжних районах за межами республіки. На своєрідному діалекті якутського мови говорять долгане (саха), що живуть в Таймирському (Долгано-Ненецькому) національному окрузі Красноярського краю.
Історичні умови життя якутів були такі, що вони давно офіційно прийняли православ'я, співіснувати з шаманизмом. Тому більшість якутських імен - російські. Вони навіть називаються росіянином за походженням словом apaспaaнньа (прізвисько) і складаються з імені, по батькові та прізвища. Однак запозичені з російської мови імена зазнали в Якутська мова тим же звуковим перетворенням, що і всі запозичені слова, в результаті чого їх якутське звучання сильно відрізняється від російського. Так, російське ім'я Григорій перетворилося в якутській в Кіргіелей, Федір - в Суодер, Петро - в Буотур, Роман - вАрамаан, Ксенофонт - в Сілuпіен і т. Д. В даний час в офіційних випадках (документи) вважають за краще російське написання і вимова імен, але в художній літературі допускається і їх якутське написання.
Хоча власні імена давалися за старих часів при хрещенні, звучання їх в Якутська мова визначався не офіційним, а російським народним вимовою. Наприклад, те, що російське ім'я Олена звучить по-Якутськ Олооно, пояснюється запозиченням народного Олёна (Олена), російське Ірина перетворилося в Орууне під впливом народного Орина (Аріна), Євдокія стала Огдооччуйа з народного Овдотья (Авдотья). Те ж саме можна спостерігати і в чоловічих іменах. Наприклад: Мuкііте - рос. Микита (народне Микита), Мііmерей - рос. Дмитро (народне Митрий), Ха6ириилла - рос. Гавриїл (народне Гаврила).
По батькові прийняті в офіційній промові серед міського і сільського населення. Їх також можна почути в селі при підкреслено ввічливому зверненні. По батькові утворюються за російським зразком, але від імен в їх якутській звучанні, а російські суфікси -овіч і -овна в Якутська мова змінюють свою огласовку відповідно до огласовкой основи. Пор. наприклад: Баhилайа6ис - Васильович, Терентейебuс - Терентійович.
Охонооhойо6ус - Опанасович, Баhилайа6ина - Василівна, Теренmейебіне - Терентіївна.
Прізвища в Якутська мова або просто російського походження з фонетичними змінами, або створені за їх зразком. Наприклад, Кондокуоп - Кандак, Кондокуоба - Кандакова, Кереекін - Корякін, Кереекіне - Корякіна, Донускуой - Донський, Донускаайа - Донська.
Російські прізвища, утворені від власних імен, в Якутська мова придбали звучання відповідно до звучанням цих імен. Пор. наприклад: Дьаакибилап - Яковлєв (Дьаакип - Яків), Кіргіелейеп - Григор'єв (Кіргіелей - Григорій), Мапnиайаn - Матвєєв (Мапnиай - Матвій), Хабирииллайаn - Гаврилов (Хабириилла - Гавриїл).
Багато якутських прізвищ утворилося і від якутських слів, найчастіше прізвиськ, які в дореволюційному побуті вживалися в якості власних імен або разом з ними в якості визначення при них. Саме так і називаються герої літературних творів, що описують життя якутського народу до революції. Наприклад: Уулаах Уй6аан 'сонливий Іван' (ім'я героя повісті Ерілік Ерістіна "Керіес туолуута"); Баhиaxтиир Балбаара'крупная, незграбна і швидка в рухах Варвара '; Суон Суоnпуйа 'товста Софія'; Ириа Илдьаа 'Пісня Ілля'.
Багато сучасні прізвища про спливли від прізвиськ. Наприклад: Басигасов (від прикметника баhигас 'здатний черпати'); Мандара (Мандару 'вишивка, візерунок'); Сенябuлев (сене6uл 'приниження').
До цього роду прізвищами примикають і псевдоніми письменників: А. Доfордуурап (доfордуур'дружок '); Куннук Урастюиираn (В. М. Новіков); Тугунууреп (Н. М. Андрєєв). Серед псевдонімів дуже поширені прізвища, утворені від якутських слів з аффиксом -скай: Ойуунускай, Ойуурускай, Сунтаарискай.
Власні імена, запозичені з російської мови, в якутській мові вживаються з якутськими зменшувально-пестливих афіксами. Наприклад: Дьогуордеен від Дьогуор (Єгор), Мехеече від Мехееле (Михайло), Байбааски від Байбал
(Павло), Семенчік від Семеном (Семен), Аанис від Аана (Анна), Оруунчук від Орууне (Орина), Суокучче від Суокуле (Текле), Буотукке від Буотур (Петро) і ін. Ці імена, будучи як би новими, більш милозвучними і самобутніми для якутського
мовної свідомості, мали дуже широке вживання і продовжують функціонувати в розмовному "зике і художній літературі. Вони, володіючи неяскравим зменшувально-пестливих значенням, вживаються у людей будь-якого віку. Про це свідчить часто зустрічається в літературі супровід їх додатком типу уол 'хлопчик', ' юнак ', оfонньор' старий '. Наприклад: Семенчік уол' хлопчик Сеня ',
Даайис Киис 'дівчина Даша', Аанис емеехсін 'стара Аннушка', Мехеече оfонньор 'старий Михайла'. В якості нових або просто пестливих імен вживаються також усічені форми від російських імен. Наприклад: Моту, Мотуона від Мотуруона (Мотря), Борускуо від Бороскуобуйа (Парасковія), Окулуун від Окулууне (Килина).
Поряд з цими зменшувальними іменами якути вживають і російські зменшувально-пестливі форми, як фонетично змінені, так і без зміни. Наприклад: Бааса - Вася, Боруонньа - Проня, Дуунньа - Дуня, Маасу - Маша, Міісе - Міша, Морууса - Маруся, Килааба - Клава, Дьогуоссе Сибірський. Егорша.
Після революції в середовищі якутів так само, як і серед всіх народів Радянського Союзу, почали поширюватися нові імена. Прикладом можуть служити такі чоловічі імена, какКоммунар, Кім, Спартак, Марат, або такі російські імена, як Світлана, західноєвропейські імена Альбіна, Артур, Роза, Яніна, Клара, Карл.
Останнім часом стали часто вживатися в якості особистих імен імена популярних героїв легенд з усної народної творчості, назви місцевостей, річок, птахів, квітів, а також поетичні новоутворення. Так наприклад, в якості чоловічих імен досить широкого поширення набули імена легендарних прародічей якутів: Еллей (Елля), Омоfой (омога), ім'я легендарного бунтаря минулого століття Манчаари (Манчар), що виникло з прізвиська Манчаари Баhилай 'Осока Василь', а також імена в честь улюблених героїв олонхо (билин): Туйаарима (від дієслова туйаар 'щебетати' (про жайворонка), Ньургун (ім'я богатиря, що означає 'кращий', 'славний'), Уола (частина імені богатиря, буквально: 'юнак') і т . д.
Як жіночих імен вживаються імена героїнь популярних творів сучасних якутських письменників: Кунней (героїня драми Суорун Омоллона "кукур УУС"; ім'я утворено від основи кун 'сонце'), Сайсари (героїня однойменної драми Суорун Омоллона).
Відзначимо також імена на честь найбільших, річок Якутії: жіночі Лена (р. Лена по-Якутськ Олулне) і Яна - (р. Яна); чоловічі Алдан (р. Алдан), Вилюй (р. Вилюй, по-Якутськ Булу - назва місцевості, по якій тече річка Вилюй), Томмоm (назва селища, по-якутскіТонмom - "не замерзає '); імена від назв птахів, славимо в творах усної народної творчості, переважно жіночі: Куорегей 'жайворонок', Куорегейчеене'жавороночек ', Киmаликчаана' журавлик '.
Нові імена утворюються від назв різних предметів, в будь-якому відношенні привабливих для людини. Це дуже цікаво, так як за старих часів імена дітям зазвичай давалися з метою збереження їх життя від підступів злих духів. Щоб обдурити духів, імена зазвичай давалися такі, які не викликали до себе інтересу. Це були переважно назви різних малоприємних, а часто і просто неприємних предметів, які зазвичай замінялися офіційним ім'ям з віком або іноді залишалися у людей на все життя в якості другого, неофіційного імені.
Нові імена утворюють зменшувально-пестливі форми за допомогою афіксів -лаан і -чаан.
Цікавою особливістю жіночих імен є афікс -а, перенесений, мабуть, з російських жіночих імен.