Завдання і методи випрямлення морських суден

Морська бібліотека Росія немає

Завдання і методи випрямлення морських суден
Завдання і методи випрямлення морських суден

Завдання і методи випрямлення морських суден
Завдання і методи випрямлення пошкодженого судна істотно залежать від його стану. Для транспортних суден виділяють чотири основних типових випадку стану пошкодженого судна. Завдання випрямлення для судна у всіх випадках стану порушення його водонепроникності включають в себе наступні заходи.

1) Оцінка, контроль, підтримку і збільшення остійності судна.

Оцінка знака початкової остійності після отримання водотічності. Визначення, чи має судно позитивну або негативну початкову метацентричної висоту.

Досягається наглядом за креном судна за вітряної погоди, хвиль, а також за характером накрененія судна при зміні кутів перекладки керма.

Контроль за станом остійності досягається спостереженням за станом крену (накрененія судна), оцінкою і прогнозуванням допустимих величин параметрів остійності. Контроль підтверджується розрахунками (якщо можливо).

Розрахунки по остійності і непотоплюваності пошкодженого судна виконуються за вказівкою і під руководст-вом капітана судна. Всі розрахунки виконуються на основі отриманих екіпажем даних з обстеження аварійних відсіків (розмір і розташування пробоїн, значення ко-коефіцієнт проникності вантажу і відсіків судна) і даних по основних елементів початкової остой-чивости судна.
Вахтова служба на штурманському містку і в машинному відділенні повинна постійно контролювати параметри остійності судна за станом крену і диференту, наявності вільних поверхонь, характеру накрененія судна при різних зовнішніх впливах.

Для розрахунку остійності і аварійної посадки судна застосовуються «Метод прийому вантажу» і більш точний метод - «Постійного водоізме-щення».

Розрахунки справедливі у випадку, коли надходження води припинено.

У реальних обставинах ці умови можуть не виконуватися.

Швидкість наближеного реше-ня завдання для первинної оцінки ситуації важливіше точності отриманого результату.

Для прискорення і уточнити-ня розрахунків рекомендується замовляти розробку спеціальних комп'ютерних програм за розрахунками аварійної остійності в компетентних організаціях і виконувати їх на судні з використанням ПЕОМ.

В результаті розрахунків визначаються значення параметрів посадки і остійності-сти, приймаються рішення по відновленню ос-тойчивости і випрямлення пошкодженого судна.

Заходи з контролю і відновленню остійності повинні передувати заходам по випрямлення аварійного судна.

Підтримка і збільшення остійності судна досягається:

видаленням води та інших рідких вантажів, що мають вільну поверхню з приміщень, розташованих вище центру ваги судна (ЦТ);

видаленням вільних поверхонь (відкачуванням і запрессовкой танків, цистерн) в штатних місцях розміщення вантажу, палива, баласту;

видаленням палубного вантажу, що створює крениться момент для судна за борт;

заповненням відсіків, танків, цистерн, які перебувають якомога ближче до днища судна і якомога ближче до діаметральної площині судна (ДП).

2) Відновлення (в можливих межах) запасу плавучості.

Відновлення запасу плавучості досягається:

видаленням води та інших рідких вантажів за борт, особливо з суднових приміщень, розташованих вище ЦТ судна (дія збігається з заходом з підтримки і збільшення остійності і тому найбільш переважно);

видаленням води з інших приміщень.

3) Зменшення в необхідній мірі дифферента.

Зменшення дифферента досягається:

перекачуванням палива, баласту та інших штатних рідких вантажів, заповненням вільних відсіків, цистерн,

заповнення вантажних приміщень для зміни диференту не рекомендується.

Схожі статті