2. Використання засобів фізичної культури і спорту в профілактиці наркоманії
Бібліографічний список літератури
В даний час вУкаіни спостерігається стійка тенденція до значного зростання споживання алкогольних напоїв, наркотичних та токсичних речовин з одночасним зниженням віку долучаються до них молоді.
Темпи зростання наркотизації українського суспільства і злочинності, пов'язаної з наркотиками, справедливо розглядаються як одна з реальних загроз національній безпеці країни.
За останні п'ять років кількість споживачів наркотиків збільшилася більш ніж в 3 рази. Розповсюджується в молодіжному середовищі мода на наркотики і психотропні речовини, зростання незаконного ввезення в країну цих коштів також сприяють подальшій наркотизації суспільства. Швидкими темпами зростає смертність від вживання наркотиків. Так, кількість смертей серед осіб, які перебували на наркологічному обліку, зросла за останні 5 років на 31%, в тому числі на 47% від передозування.
Високі темпи зростання наркоманії та пов'язаної з нею підлітковою злочинністю наочно показують, що підлітки становлять найбільш кримінально активну частину населення, а її щорічне зростання дає підставу припускати, що найближчим часом позитивні зрушення малоймовірні, якщо не буде вжито кардинальних заходів щодо поліпшення системи профілактики зловживання наркотиками .
У той же час існуюча система попередження поширення психоактивних речовин, включаючи різні види виховного впливу, вже давно стала відставати від тих явищ і процесів, які відбуваються в молодіжному середовищі, і як наслідок цього втратила в повній мірі готовність протистояти різним негативним явищам. Тому в ситуації, що склалася пошуки нових моделей, форм, методів і засобів профілактики наркоманії потрібно розглядати як необхідна умова виходу з загальної кризи.
Одним з найважливіших напрямків в профілактиці наркоманії та злочинності серед молоді є організація фізкультурно-спортивної роботи за місцем проживання.
Однак за даними соціологічних досліджень, понад 3 млн дітей відлучені від занять фізичною культурою в школі, а в спортивних секціях займаються не більше 20% учнів. Вельми прикметним є той факт, що в ряді регіонів, де профілактична робота будується в основному з акцентом на проведенні фізкультурно-масових заходів, зростання числа наркоманів серед неповнолітніх з року в рік не збільшується.
До основних причин, що стримує використання ФКС в профілактиці наркоманії, слід віднести:
- відсутність належного фінансування;
- брак спортивних баз;
- недооцінювання можливостей спортивної діяльності з боку держструктур поза сферою ФКС;
- недолік інформації і пропаганди здорового способу життя;
- зниження внеску наукових і освітніх установ в розвиток спорту і перепідготовку фахівців;
- відсутність цілеспрямованої роботи з фізичного виховання, особливо в дошкільних установах;
- низькі темпи розвитку клубної системи занять ФКС з урахуванням потреб і можливостей населення;
- нестача кваліфікованих кадрів і низький рівень їх матеріального забезпечення.
Програма профілактики наркоманії повинна складатися з трьох взаємопов'язаних блоків: психолого-педагогічної діагностики особливостей особистості, засобів і методів формування інтересу до систематичних занять ФКС і блоку диференційованого застосування ФКС для корекції психоемоційного стану; підвищення рівня рухових здібностей і функціонального стану організму.
Методика фізичного виховання педагогічно запущених і схильних до вживання психоактивних речовин підлітків має свої специфічні особливості, так як поряд з завданнями оздоровлення організму і підвищення моторного потенціалу вирішуються завдання корекції психоемоційного стану та моральної сфери особистості.
Важливим етапом профілактіческойработи слід вважати залучення дітей і підлітків до занять спортом, враховуючи мотиви початку занять в секції, ведучі та лімітуючі ланки в структурі різних сторін підготовленості.
В ході навчально-виховного та навчально-тренувального процесів підбір засобів і методів тренувань необхідно здійснювати виходячи з інтересів і потреб підлітків, застосовуючи диференційований підхід при формуванні групи займаються:
- навчальний матеріал повинен бути зрозумілий і доступний підліткам, але освоювати його вони повинні з певним зусиллям, оскільки в іншому випадку процес навчання втрачає свою привабливість;
- ускладнення вправ, збільшення навантаження здійснюються поступово, у міру формування інтересу до занять і підвищення рівня підготовленості;
- важливо своєчасно застосовувати методи примусу, покарання, заохочення;
- в процесі занять необхідно здійснювати контроль за виконанням завдань тренера, стежити за дисципліною, зовнішнім виглядом, відвідуваністю.
Важливе значення в навчально-виховному і навчально-тренувальному процесах, спрямованих на профілактику прийому психоактивних речовин, відводиться корекції психоемоційного стану дітей і підлітків, використовуючи для цього наступні методичні прийоми:
- створення педагогічних умов, в яких тривожні підлітки могли б діяти впевнено, без зайвого напруження і страху (полегшені умови виконання вправ);