Заєць і їжак (Брати Грімм)
Цю історію чомусь вважають вигадкою, а тим часом в ній все - щира правда. Мій дідусь, розповідаючи її мені, кожен раз говорив:
- Звичайно, це було насправді, а інакше хіба я став би про це розповідати?
А історія ось яка.
Це було в один недільний ранок влітку, якраз коли цвіла гречка. Сонце яскраво світило на ясному небі, теплий ранковий вітерець віяв над полями. Жайворонки дзвеніли в височині, бджоли дзижчали в гречці. Все живе раділо, і їжачок теж.
Їжак стояв біля дверей свого будинку, схрестивши на грудях руки. Він підставляв мордочку теплому вітерцю і наспівував пісеньку - ні погано, ні добре, а саме так, як зазвичай наспівують їжаки в погожий недільний ранок.
Стояв він так да наспівував напівголосно і раптом подумав: "Поки дружина миється і вбирається, я міг би прогулятися по полю і подивитися, як росте моя бруква".
А бруква була посаджена тут же, біля його будинку. їжак з сім'єю охоче ласував нею і тому вважав своєю власністю.
Сказано зроблено. їжак закрив двері і відправився в поле.
Він був ще зовсім близько від дому і тільки зібрався обігнути кущ терну і згорнути до бруквяної полю, як раптом йому зустрівся заєць. Заєць теж поспішав у справах - оглянути свою капусту.
їжак привітно привітався з зайцем і побажав йому доброго ранку.
Але заєць вважав себе знатним паном і був страшенно зарозумілий. Він не відповів на уклін їжака, а сказав йому з самим презирливим виглядом:
- Як це ти так рано вже опинився тут, в поле?
- Я вийшов погуляти, - відповів їжак.
- Погуляти? - засміявся заєць. - Я думаю, твої ноги не дуже-то годяться для прогулянок.
Ця відповідь розлютив їжака. Він багато чого міг стерпіти, але про свої ноги не дозволяв нічого говорити, тому що вони були у нього криві.
- Ти уявляєш, - сказав їжак, - що від твоїх ніг більше толку?
- Я думаю, - відповів заєць.
- Це ще треба перевірити, - сказав їжак. - Готовий посперечатися, що якщо ми побіжимо наввипередки, я обжену тебе.
- Це ж курям на сміх! - закричав заєць. - Ти - з твоїми кривими ногами! Ну ладно, хай буде по-твоєму: якщо вже тобі так хочеться, біжимо хоч зараз.
- Ні, нам не треба так поспішати, - відповів їжак. - Я ще нічого не їв. Я зайду додому, трошки закушу і через півгодини буду знову тут, на цьому самому місці.
Заєць погодився, і їжак пішов.
По дорозі він міркував: "Заєць сподівається на свої довгі ноги, але я проведу його. Хоч він і знатний пан, але зате повний дурень".
Прийшов їжак додому і сказав своїй дружині:
- Збирайся швидше, дружина, і ходімо зі мною в поле.
- А що трапилось? - запитала дружина.
- Я посперечався з зайцем і буду бігати з ним наввипередки, а ти повинна бути свідком.
- Ах, боже мій, ти зовсім здурів, чоловіче? - закричала на нього їжачиха. - У своєму ти розумі? Так як ти можеш змагатися з зайцем?
- Мовчи! - сказав їжак. - Це тебе не стосується, що не втручайся в чоловічі справи. Збирайся, і підемо.
Що було робити їжачиха! Волею-неволею їй довелося послухатися.
По дорозі їжак сказав дружині:
- Ну, слухай уважно. Он на тому полі ми будемо бігати. Заєць по одній борозні, а я - за іншою. Ми побіжимо з того кінця. Тобі потрібно тільки стояти тут, в борозні, і, коли заєць прибіжить, крикнути йому: "А я вже тут!"
Коли вони прийшли на ріллю, їжак вказав дружині її місце і поспішив на інший кінець поля. Заєць був уже там.
- Можна починати? - запитав він.
- Звичайно, - відповів їжак.
Тут вони стали кожен в свою борозну. Заєць порахував: "Раз, два, три!" - і вихором помчав по ріллі.
А їжак пробіг кроку три, а потім згорнувся в клубок і спокійно ліг в борозні.
Коли заєць щодуху примчав на інший кінець ріллі, вірна дружина їжака крикнула йому:
Заєць остовпів від подиву - він подумав, звичайно, що бачить перед собою самого їжака. Адже всім відомо, що дружина їжака виглядає точнісінько як її чоловік.
"Тут щось нечисто!" - подумав заєць і закричав:
- Біжимо ще раз? Повертай! - і знову помчав вихором - так, що у нього трохи вуха від голови не відірвалися.
А дружина їжака спокійно залишилася на своєму місці. Коли ж заєць примчав назад, їжак гукнув йому:
- А я вже тут!
Заєць розлютився і закричав:
- Біжимо ще раз! Повертай!
- Мені це нічого не коштує, - відповів їжак. - Будь ласка, скільки тобі завгодно.
Заєць пробіг так ще сімдесят три рази. І кожен раз, коли він вдавався на інший кінець ріллі, їжак або його дружина говорили йому:
- А я вже тут!
На сімдесят четвертому разі заєць не добіг до кінця і впав посеред поля.
А їжак покликав свою дружину, і вони, задоволені один одним, вирушили додому. І якщо вони не померли, то живуть до сих пір.
Так сталося, що одного разу їжак зовсім заганяв зайця. І з того часу жоден заєць не погоджується бігати наввипередки з їжаком.
Загадки про тварин (звірі, птахи, комахи та ін.)
Загадки про ластівок (для дітей)
Загадки про гриби (для дітей)
Загадки про метеликів (для дітей)
Загадки про корів (для дітей)
Чому у опосума голий хвіст? (Легенда племені черокі)
Загадки про коней (для дітей)
Загадки про комах (для дітей)
Загадки про качок (для дітей)
Вірші про кішок для дітей (ч. 1)
Звідки брати текст?
Загадки про тварин (звірі, птахи, комахи та ін.)
Загадки про ластівок (для дітей)
Загадки про гриби (для дітей)
Загадки про метеликів (для дітей)
Загадки про корів (для дітей)
Чому у опосума голий хвіст? (Легенда племені черокі)
Загадки про коней (для дітей)
Загадки про комах (для дітей)
Загадки про качок (для дітей)
Вірші про кішок для дітей (ч. 1)