До примусової праці також відноситься робота, яку робіт-ник змушений виконувати під загрозою застосування будь-якого на-сільственного впливу, в той час як відповідно до закону він має право відмовитися від її виконання, в тому числі в зв'язку з:
- порушенням встановлених термінів виплати заробітної плати або виплатою її не в повному розмірі;
- виникненням загрози для життя і здоров'я працівника слідом-ствие порушення вимог охорони праці, зокрема незабезпечення його засобами колективного або індивідуального за-щити відповідно до встановлених норм. [14]
Примусова праця не включає в себе:
- роботу, виконання якої обумовлено законодавством про військовий обов'язок і військову службу або замінює її аль-тернатівной цивільну службу;
- роботу, виконання якої обумовлено введенням надзвичайного чи воєнного стану в порядку, встановленому федеральними конституційними законами;
- роботу, виконувану в умовах надзвичайних обставин (пожежі, повені, голод, землетруси, епідемії чи епізоотії) і в інших випадках, що ставлять під загрозу життя чи нормальні життєві умови всього населення або його частини;
- роботу, виконувану внаслідок вступило в законну силу при-говору суду під наглядом державних органів, відповідальних за дотримання законодавства при виконанні судових запро-злодіїв. [15]
Заборона дискримінації у сфері праці передбачає надання всім громадянам рівних можливостей для реалізації своїх трудо- вих прав; заборона обмежень в трудових правах або отримання пре-майн в залежності від статі, раси, кольору шкіри, національності, мови, віку, сімейного стану та інших обставин, що не свя-чених з діловими якостями працівника.
Правила ст. 3 ТК РФ про заборону дискримінації в сфері праці відповідають Конституції РФ (ч. 2 ст. 19), що гарантує рівний-ство прав і свобод людини і громадянина незалежно від статі, на-циональности, мови, походження, майнового та посадові особи-ного положення, місця проживання і т.д. і ратифікованої Російською Федерацією Конвенції МОП № 111 «Про дискримінацію в галузі праці та зайнятості» (1958 р.). [16]
У трудовому договорі вказуються:
прізвище, ім'я, по батькові працівника та найменування роботодавця (прізвище, ім'я, по батькові роботодавця - фізичної особи), які уклали трудовий договір;
відомості про документи, що засвідчують особу працівника і роботодавця - фізичної особи;
ідентифікаційний номер платника податків (для роботодавців, за винятком роботодавців - фізичних осіб, які є індивідуальними підприємцями);
відомості про представника роботодавця, що підписав трудовий договір, і підстава, в силу якого він наділений відповідними повноваженнями;
місце і дата укладення трудового договору.
Обов'язковими для включення в трудовий договір є наступні умови:
місце роботи, а в разі, коли працівник приймається для роботи у філії, представництві або іншому відокремленому структурному підрозділі організації, розташованому в іншій місцевості, - місце роботи із зазначенням відокремленого структурного підрозділу і його місцезнаходження;
трудова функція (робота за посадою відповідно до штатного розкладу, професії, спеціальності з вказівкою кваліфікації; конкретний вид доручається працівникові роботи). Якщо відповідно до цього Кодексу, іншими федеральними законами з виконанням робіт по певним посадам, професіями, спеціальностями пов'язано надання компенсацій і пільг або наявність обмежень, то найменування цих посад, професій або спеціальностей і кваліфікаційні вимоги до них повинні відповідати найменуванням і вимогам, зазначеним в кваліфікаційних довідниках, що затверджуються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, або з відповідними положеннями професійних з тандартам;
дата початку роботи, а в разі, коли укладається строковий трудовий договір, - також термін його дії і обставини (причини), які послужили підставою для укладання строкового трудового договору відповідно до цього Кодексу або іншим федеральним законом;
умови оплати праці (в тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу) працівника, доплати, надбавки і заохочувальні виплати);
режим робочого часу і часу відпочинку (якщо для даного працівника він відрізняється від загальних правил, що діють у даного роботодавця);
гарантії і компенсації за роботу зі шкідливими і (або) небезпечними умовами праці, якщо працівник приймається на роботу у відповідних умовах, з зазначенням характеристик умов праці на робочому місці;
умови, що визначають в необхідних випадках характер роботи (рухомий, роз'їзний, в дорозі, інший характер роботи);
умови праці на робочому місці;
інші умови у випадках, передбачених трудовим законодавством і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права.
Якщо при укладенні трудового договору в нього не були включені будь-які відомості та (або) умови з числа передбачених частинами першою і другою цієї статті, то це не є підставою для визнання трудового договору неукладеним або його розірвання. Трудовий договір повинен бути доповнений відсутніми відомостями і (або) умовами. При цьому відсутні відомості вносяться безпосередньо в текст трудового договору, а відсутні умови визначаються додатком до трудового договору або окремою угодою сторін, що укладається в письмовій формі, які є невід'ємною частиною трудового договору.
У трудовому договорі можуть передбачатися додаткові умови, не погіршують становище працівника порівняно з установленим трудовим законодавством і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права, колективним договором, угодами, локальними нормативними актами, зокрема:
про уточнення місця роботи (із зазначенням структурного підрозділу та його місцезнаходження) і (або) про робоче місце;
про нерозголошення охоронюваної законом таємниці (державної, службової, комерційної та іншої);
про обов'язок працівника відпрацювати після навчання не менше встановленого договором терміну, якщо навчання проводилося за рахунок коштів роботодавця;
про види і про умови додаткового страхування працівника;
про уточнення стосовно до умов роботи даного працівника прав і обов'язків працівника і роботодавця, встановлених трудовим законодавством і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права;
про додаткове недержавне пенсійне забезпечення працівника.
За угодою сторін у трудовий договір можуть також включатися права і обов'язки працівника і роботодавця, встановлені трудовим законодавством і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права, локальними нормативними актами, а також права та обов'язки працівника і роботодавця, що випливають з умов колективного договору, угод . Невключення в трудовий договір будь-яких із зазначених прав і (або) обов'язків працівника і роботодавця не може розглядатися як відмова від реалізації цих прав або виконання цих обов'язків.