З початок моряки орієнтувалися по знайомим обрисом берегов.От одного мису до іншого пересуватися було дуже зручно і надежно.Чем ближче до берега, тим небезпечніше прибережні скелі, рифи і вири.
Одну людину вони залишали на суші, він попереджав їх про небезпеку.
На височинах біля берега розпалювали багаття, вдень було видно дим який далеко, вночі було видно вогонь.
Моряки будували вежі-маяки, що б вогонь було видно дальше.В надалі у моряків орієнтиром стали сонце, зірки і місяць.
"Сонячний камінь" - один з перших навігаційних пріборов.В туманну погоду він допомагав визначити положення сонця.
більше року тому
Мореплавці в давнину не мали точного способу для орієнтування у відкритому морі, а тому вважали за краще плавати виключно вздовж берегової лінії. Так вели свої плавання мешканці Середземного моря, у яких одиночне плавання уздовж узбережжя часто розтягувалося на рік - туди і назад по одному маршруту. Однак древніх мореплавців не можна дорікнути в боягузтві. Дуже часто вони здійснювали величезні подорожі через великі водні простори, навіть океани і при цьому орієнтувалися або за зірками і сонця, які дозволяли визначити лише напрямок на сторони світу, або за допомогою птахів, яких брали з собою і періодично випускали. Корабель прямував за летить птахом, вважаючи що вже вона точно призведе його до землі. Потім з'явилися сонячні камені, перші компаси, які могли показувати північ, тобто визначати положення сонця в хмарну погоду.