Важко назвати таку науку про людину, в якої тим чи іншим чином не зачіпалася б проблема самореалізації. На різних етапах еволюції людства і розвитку системи наук ця проблема повсюдно вставала перед умами мислителів.
Самореалізація в основних сферах життєдіяльності - саме такий ракурс дослідження представляється найбільш перспективним, що дозволяє не відривати людину від життя в різних її проявах.
Відомо, що найбільш повне розкриття здібностей людини можливо лише в суспільно значущої діяльності. Причому важливо, щоб здійснення цієї діяльності детерминировалось не тільки ззовні (суспільством), але і внутрішньою потребою самої особистості. Діяльність особистості в цьому випадку стає самодіяльністю, а реалізація її здібностей у даній діяльності здобуває характер самореалізації.
Самореалізація та самовизначення особистості
Cамореалізація - це здійснення можливостей розвитку «Я» за допомогою власних зусиль, содеятельность, співтворчості з іншими людьми (близьким і далеким оточенням), соціумом і світом в цілому.
Про самореалізації в широкому сенсі слова можна говорити на кожному віковому етапі розвитку людини. Акт самореалізації можна побачити, наприклад, в оволодінні дитиною певним навиком (їзди на велосипеді), в оволодінні підлітком технікою гри на гітарі, в оволодінні школярем певної суми знань, достатній для успішного вступу до ВНЗ.
Найважливішим етапом на шляху до самореалізації є професійне самовизначення особистості - процес формування особистістю свого ставлення до професійно-трудової середовищі і спосіб її самореалізації. Професійне самовизначення передбачає вибір кар'єри, сфери прикладання сил і особистісних можливостей.
Професійне самовизначення розуміється як тривалий процес освоєння професії та самореалізації в ній, що охоплює більшу частину життя людини.
Рефлексія як ключова ланка у визначенні цінностей самореалізації
Ключовою ланкою в визначенні цінностей самовизначення і самореалізації особистості виступає здатність до рефлексії.
Рефлексія - це форма активного переосмислення людиною тих чи інших змістів індивідуального свідомості, діяльності, спілкування; це не просто знання або розуміння суб'єктом самого себе, а й з'ясування того, як інші знають і розуміють «рефлектирующего», його особистісні особливості, емоційні реакції і когнітивні (пов'язані з пізнанням) уявлення.
Процес самовизначення опосередковується функціонуванням різних видів рефлексії (інтелектуальної, особистісної, комунікативної і кооперативної):
Так, процес зняття невизначеності ситуації забезпечується інтелектуальної рефлексією, яка пов'язана з распредмечіванія готівкового предметного змісту.
Проблематізація здійснюється в спробах розуміння протиріч і невизначеностей, що заважають самоактуалізації, і які можна подолати, склавши начерк, ескіз подальших пошуків. Перебуваючи в певній позиції, суб'єкт може усвідомити тільки ті фрагменти ситуації, які йому доступні з цієї позиції.
Тому рефлексування розвивається шляхом залучення все більшої кількості різних параметрів і залучення комунікативної рефлексії, поряд з інтелектуальною і особистісною. Комунікативна рефлексія забезпечує актуалізацію і генерацію смислів через комунікацію з партнерами і діалогом з культурою в цілому.
Існує поняття рефлексивної компетентності - це професійна якість особистості, що дозволяє найбільш ефективно і адекватно здійснювати рефлексивні процеси, реалізацію рефлексивної здатності, що забезпечує процес розвитку і саморозвитку, сприяє творчому підходу до професійної діяльності, руху її максимальної ефективності та результативності.
В останні роки проблема рефлексії у вітчизняній психології розробляється саме в напрямку практичного застосування психологічних досліджень. На цій основі з'являються значно більші можливості використання розкритих психологічних закономірностей рефлексивної організації мислення для вирішення практичних завдань його розвитку і створення оптимальних умов для культивування творчої особистості в умовах постановки і вирішення проблемних ситуацій.
Цінності в самореалізації
Рефлексія передбачає активне переосмислення людиною змістів індивідуального свідомості, діяльності, і в процесі цього він визначає для себе деякі орієнтири своєї діяльності, інтереси і цілі, тобто цінності. Саме усвідомлення особистістю власних ціннісних орієнтацій у професійному самовизначенні людини на стадії формування професійних становлень з точки зору їх спрямованості на досягнення «акме» в майбутньому професійному становленні є найважливішою передумовою успішної самореалізації особистості на етапі зрілості. Тобто формування ціннісних орієнтацій є одним з найважливіших аспектів самореалізації особистості.
Рівень розвитку рефлексії особистістю власних ціннісних установок багато в чому визначає успішність професійного вибору і самореалізації в цілому.
Самооцінка і самоаналіз цінностей в ході рефлексії необхідні для самореалізації, так як її успішність безпосередньо залежить від перетворення цінностей, властивої певній діяльності, в змістотворних мотиви особистості.
У своїй роботі я хотіла на основі вивченої літератури та проведеного дослідження узагальнити особливості рефлексії самореалізації студентів-першокурсників факультету Державного і муніципального управління та виявити особливості їх ціннісних орієнтацій на початку процесу самореалізації.