Реалізація творчого потенціалу особистості є одночасно і необхідною умовою формування спеціальних акторських здібностей. Корисним є ознайомити майбутніх педагогів творчих дисциплін з можливостями сучасних психотехнік (тренінгів), які широко використовуються в групової психотерапії і психології. Так, наприклад театральна педагогіка, відповідаючи запитам сучасного театру, знаходиться зараз в пошуку нових засобів, що дозволяють за чотири роки професійного навчання розвинути психотехніку динамічного, універсального актора, розкрити його творчий потенціал.
За останні півстоліття на Заході створені спеціальні методи групової психотерапії, а на їх основі і вправи, що допомагають людині адаптуватися в усі більш ускладнюється дійсності, вписатися в навколишній соціум і повністю реалізувати свій творчий хист. Тільки в цьому випадку, як вважають психологи, можна стати успішною, продуктивної і впевненою в собі особистістю. У найзагальнішому вигляді тренінги вчать конструктивного, тобто творчої поведінки і спілкування. Відбувається це поступово, при зануренні учасника групи в особливу, спеціально створювану в груповій роботі атмосферу, при безпосередньому впливі на його підсвідомість.
У роботі передбачається, в першу чергу, звернути увагу на важливість набуття професійних навичок і умінь в єдності з проявом творчих здібностей.
бар'єр креативність творчий терапія
Мислення як процес інтелектуальної діяльності має складну будову, залежне від безлічі факторів, враховуючи які, необхідно розвивати творчу складову інтелектуальних здібностей.
Індивідуальні досягнення, в тому числі і творчі, визначаються рівнем загального інтелекту, тобто високий інтелект є необхідною умовою для творчих досягнень, але не достатньою, досягнення творчого межі буде залежати від ряду інших якостей особистості (мотивації, компетентності, працездатності).
Для розвитку творчого мислення необхідно, але не достатньо високий інтелектуальний розвиток, певний обсяг знань, рівень інтелектуальних здібностей, спадкові та вроджені задатки.
Існують, як правило, внутрішні психологічні обмеження творчого мислення - їх називають бар'єрами креативності. Це може бути недолік часу, страх критики, знижена самооцінка, страх невдачі.
Психологи розглядають підвищення креативності як один з елементів підвищення сили мозку, психологічного та інтелектуального розвитку особистості. Як же розвинути або підсилити свою креативність? Які фактори впливають на підвищення сили мозку? В першу чергу - це максимальне використання наявних інтелектуальних і психічних можливостей, зняття самообмежуються переконань типу:
· Я не з тих, хто здатний вчитися, я погано встигав у школі;
· Я занадто старий, щоб вчитися;
· Я не творча особистість;
· У мене погана пам'ять;
а також - подолання наявних об'єктивних перешкод:
· Прискорене навчання з використанням розроблених стратегій нейро-лінгвістичного моделювання.
За останні роки відбулися настільки серйозні зміни в соціокультурній ситуації і в психологічному кліматі нашої країни, що вони почали виразно позначатися на психічному здоров'ї студентства, в тому числі і студентів театрального вузу. За останні п'ять-десять років у людей 19-24 років спостерігається більш високий рівень невротизації, ніж у попередніх поколінь. У наявності більше число внутрішніх конфліктів і проблем в області особистого і творчого життя. Стан тривоги, незадоволеності навчанням, відсутність планів на майбутнє - все це заважає реалізації творчого потенціалу особистості, розвитку творчих здібностей.
Це стан внутрішньої напруги тягне за собою м'язові затиски, які, в свою чергу, блокують творче підсвідомість. Отже, гальмуються асоціативні функції, творчу уяву і весь комплекс неусвідомлених процесів психіки, які детермінують творчий пошук. У театральний вуз нині приходять абітурієнти з нерозвиненим, розбалансованим увагою, емоційно бідні, з катастрофічно низьким культурним рівнем, відсутністю несподіваних і різноманітних асоціативних зв'язків.
Всі методичні розробки практичної психології так чи інакше ставлять своїм завданням набуття людиною внутрішньої свободи, розвивають його здатності до саморегуляції і внутрішнього росту, тобто тим чи іншим способом розкривають його творчий потенціал. Не випадково в даний час в усьому світі спостерігається тенденція переміщати фокус уваги лікарів, психологів і пацієнтів з проблем чисто психіатричних на проблеми духовного зростання і творчої реалізації особистості. Можна навіть стверджувати, що творчість стали розглядати як універсальні ліки від неврозу.
Важлива тенденція в розробці різного роду тренінгів та психотехнік пов'язана з впливом на західну культуру східної філософії та східного способу життя. В основі багатьох тренінгів лежать уявлення східної культури про духовне зростання людини як про сенс його життя, а звідси і своєрідні підходи до розуміння особистості, і відповідні їм психотехніки, що відкривають шляхи до самовдосконалення. Досить згадати філософію і вправи йоги, значно збагатили сучасні методики творчого розкріпачення. Особливості східної традиції полягають у тому, що вона, по-перше, звертається до етичний бік буття, по-друге, спеціально навчає людину концентрації уваги на власному внутрішньому світі, а по-третє, в основу тренінгу кладе розкріпачення м'язів або релаксацію як умову звільнення підсвідомості. Релаксація може мати на меті подальшу медитацію, як це практикується на Сході, а може стати необхідною умовою самореалізації і зняття зайвого самоконтролю. Такі цілі якраз і має на практична психологія на Заході. Зі Сходу прийшла в західну психологію і ідея про найважливішу роль психічної енергії в бутті людини, в його фізичному і психічному функціонуванні і, отже, в його творчому зростанні.
Одночасно з впливом східної традиції західна психологія знаходиться під впливом уявлень про космічної, трансцендентної місії людини в руслі ідей В.І. Вернадського, П'єра Тейяра де Шардена, Миколи і Олени Реріх.