ГВглядітесь уважно, як розвинувся паросток зла-кового рослини, посаджений вами в пляшку з пита-них розчином. З підстави першого стеблинки у самого насіння з'явилися нові стеблинки, які і утворили кущик з 5-8 стебел, що виходять з вузла кущіння, який утворився у насіння.
Якщо ж ви дістанете в поле кущик жита або пше-ниці, коли він добре розвинувся, вийшов в трубку і дав стебла, обережно обтруситься або відмиєте грунт, то побачите щось інше. З насіння, до цього часу майже відмерлого, розвинулася вниз первинна слабка коренева система, а вгору один некустящійся первинний сте-Белек.
Тільки на деякій відстані від насіння, ближче до поверхні, на цьому первинному стеблинці обра-поклику вузол кущіння; з нього і вийшли всі стебла, що утворюють кущ, а також утворилася нова мощ-ва коренева система. Отже, в першому випадку вузол кущіння утворився у самого насіння, а в другому - на деякій відстані від нього, ближче до поверх-ності грунту.
Місце освіти вузла кущіння і його характер відіграють велику роль в житті рослини, і дуже
важливо вміти змусити рослину розташувати вузол кущіння там, де це найбільш вигідно для врожаю. У цьому процесі головну роль грає світло, що досліджує-щий в грунт. Світло, крім постачання рослини енергією для створення врожаю, надає і інший вплив на життя рослин - призупиняє зростання освітлений-них клітин, без придушення інших життєвих про-процесів.
Рослини, що проростають і розвиваються в грунті, куди світло не проникає, дають первинний стеблинка, який росте вгору, поки не зустріне здатний проникати в грунт світло. Тоді він припиняється в зростанні і закладає на деякій невеликій глибині вузол кущіння, з якого розвиваються листя і стебла. Коли ж насіння проросте на світлі, первинний стеблинка зовсім не розростається і вузол кущіння утворюється близько насіння.
Щоб переконатися в цьому впливі світла, можна про-вести простий досвід.
Візьміть широку скляну банку висотою не менше 15 сантиметрів (можна і бблипую банку), на-повну її сирою землею доверху; ущільнивши землю, посадіть в неї насіння у самій стінки на різну глу-біну, наприклад на 1, 2, 3 ... 10 сантиметрів. Таким об-разом висадіть дві порції насіння: одну на одній половині банки, яка буде виставлена до світла, а іншу на протилежній половині, віддаленої від світла (рис. 25).
Половину банки, звернену всередину кімнати, при-критикуйте темної папером, щоб краще захистити насіння від світла. Виставте банку відкритої стороною до вікна і дайте насінню зійти і почати кущитися. Розглянувши гарненько через стінку пророслі насіння, ви побачите, що все насіння близько освітленій стінки, незалежно від глибини закладення, утворюють вузол кущіння у самого зерна, тоді як насіння затінені утворюють вузли кущіння на різній відстані від насіння, приблизно на половині відстані до поверхні. Більш від-четліво це буде видно, якщо ви витягнете обережно рослини з грунту, відмиєте їх і розташуйте на раз-графления папері так, щоб насіння лягли на тій же глибині, що і в грунті (від лінії, що представляє її поверхню).
Цей же досвід можна зробити і на грядці. При-готуйте гарненько грядку для посадки і зробіть в сирому грунті два ряди ямок на різну глибину (за допомогою палички з сантиметровими позначками); посадите в них по одному зерну, а потім один ряд закрийте грунтом, а в іншому тільки злегка присипте насіння в ямочках грунтом; дайте їм вирости до початку кущіння, а потім викопайте і отмойте від грунту (щоб відзначити на вийнятих рослинах поверхню грунту, попередньо перев'яжіть їх тугий ниткою біля самої поверхні).
І тут ви побачите зовсім ту ж картину: забиті насіння утворюють вузол кущіння на Незнач-ром відстані від насіння, а иезакладені - у самого насіння. Ясно, що дрібно забиті насіння також про-роззують вузол кущіння майже у самого насіння, тобто майже на поверхні грунту. А між тим вузол куще-ня - дуже відповідальна частина рослини (з нього ви-ходять коріння і стебла) і до того ж досить чутливих-кові до різних негараздам: холоду, сухості і ча-ник.
У рільництві тому вигідно, щоб вузол кущіння був не на поверхні, а прикритий грунтом. Дуже часто загибель озимих викликається оголенням від різних при-чин вузла кущіння. Правильному розташуванню вузла кущіння допомагає поглиблення загортання насіння (не дуже сильне, так як глибоко закладені насіння не завжди можуть пробитися назовні). Але з вашого ж досвіду ви можете побачити і інше, а саме, що поглиблення вузла кущіння не йде паралельно з поглибленням загортання насіння.
Він все прагне утворитися ближче до поверхно-сті і, тільки досягнувши світла, зупиняється в своєму русі вгору.
А звідси і напрошується спосіб змусити вузол кущіння утворитися на заданій глибині. Потрібно посіяти насіння в відкриту борозенку заданої глибини-ни, лише з невеликою присипкою грунту. У цих умовах вузол кущіння утворюється у самого насіння, тобто на заданій глибині, а після закладки вузла кущіння поле боронують поперек рядів і борозенки заси-пают землею; таким чином, вузол кущіння виявиться на потрібній глибині засипаним грунтом, тобто в повній цілості. У практиці є сівалки, якими проводять такий посів, що гарантує со-хранность сходів.
За кущіння в поле можна до певної міри судити про родючість грунту: чим кращі умови життя рослини, тим рясніше вони кущаться. Це ви могли спостерігати, придивляючись до рослин, які вирощують-мим в пляшках при зміні дози будь-якого пі-тательного речовини.
Рослини, які виросли без будь-якого живильного елемента-карликові (граничні), ніколи не ку-стяти; у міру збільшення дози поживних речовин кущіння зростає, даючи до 10 і більше стебел з одного насіння.
Ця обставина дуже важливо в практиці поле-ництва, і ігнорування його призводить нерідко до несподіваних невдач. На бідних грунтах і при пло-хой культурі буває дуже слабке кущіння: один, два або три стебла виходять з кожного насіння, щоб отримати тут хороший травостій, доводиться висівати більше насіння на гектар. На грунтах ж багатих, добре оброблюваних кущіння буде більше - 5-8 стебел на одному кущі. Тому в такому випадку висівати треба набагато менше насіння, інакше при густому посіві сходи, сильно розкущених-шись, будуть затінювати один одного, дадуть слабкі стебла і згодом поляжуть.
Нерідко посіви вилягають, коли при поліпшенні обробки грунту і збільшення доз добрив залишають колишню норму висіву насіння.
В цьому випадку починають звинувачувати поліпшену куль-туру, не враховуючи того, що при цьому необхідно було зменшити норму висіву насіння.
Гарне кущіння, даючи більше число плодущих стебел в кущі, збільшує урожай. Але було б оши-бочним прагнути до можливо більшого кущіння рослин в розрахунку на відповідно збільшений урожай.
Справа в тому, що кущіння відбувається послідовник-но і кожен новий стебло відстає від попе-щих на кілька днів, так що дуже пізні стебла можуть не дозріти і дадуть тільки солому, не збільшуючи врожаю зерна, вони будуть віднімати від нього їжу.
Іноді буває і так, що під впливом певного запасу їжі навесні рослини сильно розкущених, в результаті чого витратять його повністю, і тоді на освіту зерна не вистачить їжі не тільки пізнім стеблах, а й раннім. Ось чому слід дотримуватись-тися деякою середньою кущуватості - близько 6-7, максимум 10 стебел, відповідно до родючістю грунту та іншими умовами.
Це цікаво:
насіння картоплі
Через погані умови зберігання навесні часто не вистачає насіннєвої картоплі, щоб засадити.