2.2.1.Определеніе прискорення точки А:
Так як кутова швидкість є постійною, то.
. Вектор прискорення спрямований паралельно кривошипа О1 А від точки А до точки О1.
Вибираємо масштаб плану прискорень. Знайдемо відрізок, що зображає вектор прискорення на плані:. З полюса плану прискорень pa відкладаємо даний відрізок в напрямку, паралельному АО1.
2.2.2. Визначення прискорення точки В:
Запишемо векторне рівняння:.
Вектор відносного прискорення розкладаємо на нормальну і дотичну складові:.
Нормальне відносне прискорення дорівнює:.
Знайдемо відрізок, що зображає вектор прискорення на плані:
Продовжуємо будувати план прискорень. Вектор прискорення спрямований паралельно АВ. Відкладаємо відрізок an з точки a плану прискорень в зазначеному напрямку від точки В до точки А.
Вектор прискорення спрямований перпендикулярно АВ. Проводимо цей напрямок з точки n плану прискорень.
Вектор прискорення розкладаємо на нормальну і дотичну складові:
Нормальне прискорення дорівнює:.
Знайдемо відрізок, що зображає вектор прискорення на плані:.
Продовжуємо будувати план прискорень. Вектор прискорення спрямований паралельно ВO2. Відкладаємо відрізок з точки плану прискорень в зазначеному напрямку від точки В до точки O2. Вектор прискорення спрямований перпендикулярно ВO2. Проводимо цей напрямок з точки m плану прискорень. Дві прямі лінії, проведені з точок n і m в зазначених напрямках, перетинаються в точці b.
Знайдемо величини прискорень. Вимірюючи довжини отриманих відрізків і примножуючи їх на масштаб. отримаємо:
2.2.3. Визначення прискорення точки C:
Запишемо векторне рівняння:.
Вектор відносного прискорення розкладаємо на нормальну і дотичну складові:.
Нормальне відносне прискорення дорівнює:
Знайдемо відрізок, що зображає вектор прискорення на плані:. Продовжуємо будувати план прискорень. Так як відрізок bk малий, то його на плані прискорень не відкладати. Точки b і k збігаються.
Вектор прискорення спрямований перпендикулярно ВС. Проводимо цей напрямок з точки k плану прискорень.
Вектор прискорення спрямований паралельно осі X-X. Проводимо цей напрямок з полюса pa. Дві прямі лінії, проведені з точок k і pa в зазначених напрямках, перетинаються в точці c.
Знайдемо величини прискорень. Вимірюючи довжини отриманих відрізків і примножуючи їх на масштаб. отримаємо:
2.2.4. Визначення прискорення точки S1:
2.2.5. Визначення прискорення точки S2:
Скористаємося наслідком з теореми подібності. Складемо пропорцію:
Даний відрізок відкладаємо на прямий ab від точки a. Крапку s2 з'єднуємо з полюсом pa.
2.2.6. Визначення прискорення точки S3:
Скористаємося наслідком з теореми подібності. Складемо пропорцію:
2.2.7. Визначення прискорення точки S4:
Скористаємося наслідком з теореми подібності. Складемо пропорцію:
Даний відрізок відкладаємо на прямий bc від точки b. Крапку s4 з'єднуємо з полюсом pa.
2.2.8. Визначення кутового прискорення шатуна АВ:
Для визначення напрямку переносимо вектор в точку В шатуна АВ і дивимося, як вона рухається відносно точки А. Напрямок цього руху відповідає. В даному випадку кутове прискорення направлено проти годинникової стрілки.
2.2.9. Визначення кутового прискорення коромисла ВO2:
Для визначення напрямку переносимо вектор в точку В коромисла ВО2 і дивимося, як вона рухається відносно точки О2. Напрямок цього руху відповідає. В даному випадку кутове прискорення направлено за годинниковою стрілкою.
2.2.10. Визначення кутового прискорення шатуна ЗС:
Для визначення напрямку переносимо вектор в точку C шатуна ЗС і дивимося, як вона рухається щодо точки B. Напрямок цього руху відповідає. В даному випадку кутове прискорення направлено проти годинникової стрілки.
Відрізок на плані