Високоякісні корми - основа отримання високої продуктивності сільськогосподарських тварин
Високоякісні корми - основа отримання високої продуктивності сільськогосподарських тварин.
Головним джерелом найважливіших поживних речовин для сільськогосподарських тварин служать корми рослинного походження.
Вміщені в кормових рослинах поживні речовини забезпечують-вают нормальну життєдіяльність і функціонування їх організму. Хімічний склад рослинних кормів схильний до значних колеба-данням та змінюється в залежності від виду рослин, періоду вегетації, місць проживання, властивостей грунту, добрив, агротехніки вирощування.
Хороша поїдання корму - перша ознака його якості. Успіх отримання високих надоїв, приростів залежить на 60% від високоякісного корму, на 20% від умов утримання і на 20% від племінної справи.
Якісні корми з багаторічних бобових трав з урахуванням продовж-ності відростання потрібно заготовлювати в фазах стеблування (розгалуження) - початку цвітіння і не пізніше повного цвітіння. Все травостои необхідно скошувати в фазу «колосіння», «бутонізації».
Корм повинен бути заготовлений в найкоротші терміни. Кожен день запаз-диванія з прибиранням веде до втрати 1% протеїну і 1% кормових одиниць.
Велике значення для балансування раціонів має сахаропротеиновое співвідношення. Воно показує, скільки частин цукру припадає на одну частину перетравного протеїну. Для молочної худоби в раціоні на кожні 100 гр. перетравного протеїну має бути 80-100 г цукру. При дефіциті цукру засвоюваність протеїну буде мінімальною 20% замість 50%. Отже, необхідно виробляти або купувати цукристі корми.
Іншим фактором, який відображає якість заготовлених кормів, є їх вологість. Її визначають лабораторним методом в сушильних шафах. Вологість в сіні не повинна перевищувати 17%, сенаже - 45-55%, силосі - 60-70% і трав'яний борошні - 10-12%. Практично в сіні її визначають наступним чином:
Сухе сіно (вологість 15-16%) при стисканні в пучок шарудить, видає тріск і здається жорстким. Вологості рука не відчуває. При скручуванні воно досить скоро переломлюється, а при відпуску швидко і майже до кінця розкручується.
Сіно середньої сухості (вологість 17-18%) не тріщить, тільки шарудить і здається м'яким. Рука відчуває м'яку свіжість і прохолоду. При скручуючи-ванні воно витримує 20-30 витків, причому тільки частина пучка розривається, а при відпуску воно розкручується повільно.
Сіно вологе (вологість 19-20%) при стисненні і розкручуванні не відтворює звуків. Воно м'яке, звивається в джгут і витримує багаторазове перекручування або згинання. При скручуванні джгута вода з сіна не виділяється, але вологість відчувається. Таке сіно небезпечно укладати на зберігання.
Сіно сире (вологість 22-23%) при скручуванні виділяє поверхневу вологу. Палять після скручування НЕ розкручується. Рука, опущена в масу сіна, відчуває холод. Таке сіно не можна укладати на зберігання.
Для визначення вологості маси, що силосується, крім лабораторного методу, користуються наступним простим способом (хоча він дає лише приблизні дані): якщо при скручуванні маси в джгут з неї капає сік, то вологість 80-85%, якщо сік виступає на поверхні стебел при їх скручуванні в джгут - вологість 60-70%, якщо навіть в разі сильного скручування маси в джгут сік не виступає - вологість менше 60%. Якщо вологість силосується сировини занадто висока, то до неї додають певну кількість сухого корму.
Отже, на кожні 1000 кг (ц, т) маси кукурудзи потрібно додати 185 кг (ц, т) соломи. Важливе значення має ступінь подрібнення рослин. При вологості 60-65% рослини подрібнюють на відрізки 2-3 см, при 70-75% -4-5 см, при 80% - 8-10 см. Маса при цьому добре ущільнюється, а виділення соку з клітин рослин буває невеликим. Для зниження соковиделенія отаву, що прибирається в ранній фазі вегетації рослин, можна силосування в неподрібненому вигляді. Щоб забезпечити успішне протягом мікробіологіче-ських процесів в масі при вологості її 70% і вище створюють умови для швидкого утворення молочної кислоти і підкислення корму до рН 3.8-4.2. З цією метою бідні цукром багаторічні і рано збираних однорічні трави краще силосування з додаванням цукристих кормів, меляси, хіба-денної в воді, а також заквасок з культур молочнокислих бактерій. Сущ-ність силосування полягає в консервації рослин, щільно укладених в траншею, органічними кислотами, які утворюються в результаті зброджування цукрів бактеріями.
Технологія силосування рослинної сировини повинна бути спрямована на створення сприятливих умов для трамбування. При затримці з укриттям силосної траншеї відзначається посилене накопичення масляної кислоти Цвілий, бридких силос для згодовування не допускається. Найважливіше-шим показником органолептичної оцінки силосу є його запах. За-пах цвілі, затхлості, гною свідчить про недоброякісності. Доброякісний силос має запах квашеної капусти, солоних огірків, Кислого тесту, сухофруктів. Якщо шкіра, в руці доброякісного силосу вже через кілька хвилин на ній не залишається ніякого запаху Зеле-ний колір рослин при силосуванні змінюється оливковою, злегка бурова-тим. З метою приготування якісного силосу рекомендується вико-ти кисломолочну закваску «Біовет».
Закваска для силосування є розмноження чисту бактеріальну культуру корисних молочнокислих бактерій. Застосування бактеріальної закваски при правильному силосуванні підсилює молочно-кисле бродіння і пригнічує небажані мікробіологічні процес-си, завдяки чому скорочуються втрати поживних речовин і забезпечують-ється отримання більш якісного корму. Приготований з закваскою силос краще поїдається тваринами і робить позитивний вплив на їх продуктивність, підвищуються надої молока на 5-7%, жир в молоці на 0,1% Знижується кислотність молока на 1%. Слід зазначити, що на відміну від хімічних консервантів, бактеріальна закваска є повністю без-запасних для персоналу, що проводить силосування, оскільки являє собою корисні форми бактерій і не містить токсичних і погано пахну-чих компонентів. Отриманий силос є екологічно безпечним, оскільки він не містить хімічних консервантів і продуктів їх розпаду.
Технологічні основи заготівлі якісного корму наступні: Забезпечити в травостоях багаторічних трав не менше 40-50% бобових расті-ний, а на культурних пасовищах - 25-30% конюшини білого, рожевого, лугового і люцерни. Все силосні і однорічні кормові посіви повинні мати в своєму складі 50-60% бобових (гороху, вики та ін.) Початок прибирання травостоїв: злакових - в фазу «виходу в трубку-початок колосіння», бобових - в фазу «бутонізації». Закінчення прибирання травостоїв: злакових і бобових- до на-дження фази «масового цвітіння». Висота скошування травостою 8-10 см від поверхні поля. Кращий час скошування травостоїв протягом су-ток - нічні та ранкові години.
Використовувати прийоми інтенсивного процесу провяливания скошеного рослинної сировини: плющеваніе стебел і ворушіння (обертання) про-косов і валків.
Параметри полукіп при заготівлі пресованого сіна: довжина 40-50 см, маса 11-15 кг.
Вести оперативний контроль (з використанням наявних в господарствах вологомірів і інших приладів) за станом і якістю забирається рослинної сировини і готового корму. Кондиційна вологість висушений-ного сіна 15-17%.
Скошувати в першу чергу лисохвіст, їжакові, овсяницу, тимофіївку, бобово-злакові суміші, траву на підвищених ділянках, бобові трави. Вега-татівную масу ріпаку скошувати до цвітіння - в фазі бутонізації, так як у фазі цвітіння в рослинах накопичуються отрути.
Оптимальна довжина частинок подрібненої рослинної сировини: при вологості 60-65% - 2-3 см, при 70-75% - 4-5 см, при 80% - 8-10 см.
Допустима тривалість заповнення траншеї рослинною сировиною 4-5 діб.
Тривалість трамбування рослинної сировини трактором - не менше 16 годин на добу.
Не допускати занесення бруду в силосується масу. Майданчики навколо траншеї повинні бути з твердим покриттям і вичищені. При закладці маси з вологість понад 70% дно траншеї вистилали соломою (або старим се-ном) шаром 50 см.
Умова забезпечення високої схоронності заготовленого силосу - герметизація корми в траншеї від доступу повітря. Поверхня маси укри-вати плівкою. Якщо немає плівки, посипати кухонною сіллю - 300-400 г на кв.м, укрити торфом або обробити двічі закваскою «Біовет» 2, інакше будуть втрати 400-500 кг силосу на 1 кв.метр.