Столовий буряк і теплиця, здається, що ця культура зовсім не має потреби в додатковому теплі і нема чого витрачати дорогоцінні метри парників і тепличок, щоб висаджувати її туди. У цій фразі, звичайно ж, є сенс, столовий буряк зазвичай добре вдається в
відкритому грунті. де можна без особливих зусиль щорічно отримувати цілком непогані врожаї корисного в харчовому плані, та й смачного коренеплоду, однак при вирощуванні буряка столового в умовах захищеного грунту, ми отримуємо ряд переваг.
Так вирощування столового буряка в теплиці дозволить отримати більш стабільні врожаї, більші коренеплоди, та й від шкідників надійніше захистить, внаслідок чого можна буде і листочками поласувати.
Як ми вже згадували, при вирощуванні столових буряків в умовах теплиці ви можете зібрати не тільки урожай коренеплодів, а й періодично мати у себе на столі ніжні і корисні листочки столового буряка, в яких багато каротину, клітковини і необхідних організму людини мінеральних речовин. Листочки ці можна додавати в салати, або просто їсти свіжими.
Городники, коли мова заходить про вирощування тієї чи іншої культури в умовах теплиці, насамперед уточнюють - чи є якісь труднощі з культивуванням та якщо є, то відкладають цю культуру на «потім» побоюючись сезону без врожаю. Що стосується столового буряка то тут, як правило, ні труднощів ніяких не виникає, ні яких би то ні було особливих зусиль докладати не потрібно.
Все, звичайно, починається з посіву, як ми вже вказали, проводиться він в самому кінці зимового періоду або в перших числах календарної весни. Як відомо насіннєвий матеріал буряка не простий, власне насіння цього коренеплоду укладені всередині так званих соплодий, що представляють собою, зрощені плоди. Таким чином, в кожному супліддя знаходиться не одне, а кілька насіння буряка, тому хочете ви цього чи ні створити відразу акуратні, розріджені посіви у вас не вийде. Після появи сходів, як тільки сформується перший справжній листочок, сходи обов'язково потрібно буде прорідити, зробивши це так, щоб між рослинами залишилося мінімум вісім сантиметрів. Таку відстань зазвичай залишають для отримання невеликих «десертних» коренеплодів, якщо ж ви плануєте отримати більші коренеплоди, то відстань між рослинами слід збільшити до 10-12 сантиметрів. До речі, якщо робити проріджування акуратно, тобто не виривати рослини з корінням, а акуратно викопувати їх невеликий ложечкою або паличкою, то їх можна пересадити на інше, вільне місце і велика ймовірність того, що рослини приживуться і дадуть урожай. Головне не затягувати з посадкою сіянців, не складати їх в купку і висаджувати після того, як прорідили всю ділянку, а висаджувати рослину відразу ж після видалення його з грунту. Після проведення проріджування сіянці можна полити слабким, трохи рожевим, розчином марганцівки, щоб уникнути появи інфекцій, зокрема чорної ніжки. Допускається після проріджування трохи підгорнути сіянці підсипали невелику кількість ґрунту до основи.
Подальший догляд за сіянцями полягає в обов'язкових прополка, з видаленням всіх бур'янів і розпушуванням грунту, щоб уникнути утворення кірки, а також в регулярних поливах, які зможуть забезпечити безперервне зростання коренеплодів, що є запорукою того, що вони не сформуються волокнистими і жорсткими. Що стосується підгодівлі, то в більшості випадків можна обійтися і без неї, ну а якщо у вас є деревна зола, то її можна, приблизно в середині вегетації, накидати на поверхню грунту витрачаючи по 100-150 г / м², після чого грунт гарненько полити .
Молоденькі коренеплоди краще вживати якомога швидше і в свіжому вигляді, тому як зберігаються вони дуже мало, не більше 5-6 днів, що стосується великих коренеплодів, то їх цілком можна закласти на зберігання, в холодильнику пролежать вони до півтора місяців.
Н.В. Хромов, канд. біол. наук, джерело