Виконуємо розрахунок середньозваженої собівартості, використовуючи наступну формулу:
- вартість на початок звітного періоду;
- вартість придбаних запасів у звітному періоді;
- кількість запасів на початок періоду;
- кількість придбаних за місяць запасів.
В даному прикладі середньозважена собівартість склала:
Оцінка запасів за методом ФІФО. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені в бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. При цьому методі вартість залишку запасів на кінець звітного періоду визначається за собівартістю останніх за часом надходження запасів.
Порядок надходження та списання виробничих запасів представимо у вигляді малюнка (рис. 1.2.6)
виробничих 6 5 4 3 2 1 виробничих
Мал. 1.2.6. Порядок надходження та списання виробничих запасів за методом ФІФО.
Оцінка запасів за методом ЛІФО. Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущенні, що запаси використовуються в послідовності є протилежною їх надходженню на підприємстві (зарахуванню в бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного періоду визначається за собівартістю перших за часом надходження запасів.
Порядок надходження та списання виробничих запасів представимо у вигляді малюнка (рис. 1.2.7)
виробничих 6 6 виробничих
Мал. 1.2.7 Порядок надходження та списання виробничих запасів за методом ЛІФО.
Слід звернути увагу, що відповідно до П (С) БО 9 в разі якщо для оцінки товарів використовується метод ЛІФО, то в примітках у фінансовій звітності повинна бути приведена різниця між вартістю запасів, відображеною на дату балансу в обліку і звітності, і найменшою вартістю, обчисленої із застосуванням методу середньозваженої собівартості, ФІФО, чистої вартості реалізації. Тому використання методу ЛІФО додає чимало важкої роботи.
Оцінка за нормативними витратами. Оцінка запасів за нормативними витратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормативних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення наближення нормативних витрат до фактичних, норми витратою і ціни повинні регулярно перевіряється в нормативній базі і переглядається.
Оцінка за цінами продажу. Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Даний метод застосовують підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру запасів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.
Собівартість продажна сума торгової
реалізованих = вартість - націнки на (2)
товарів реалізованих даний товар
Сума продажна середній%
торговельної = вартість торгової (3)
націнки реалізованих націнки
Середній% залишок торгової торгова націнка у продажній
торговельної = націнки на початок + вартості отримана в звіт-
націнки ном місяці (4)
сума продажної продажна вартість
вартості залишку + отриманих в звітному
товарів на початок місяця товарів.
1.2.1 Оцінка запасів на дату балансу
Запаси відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за найменшою мірою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Первісною вартістю запасів, придбаних за палату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
- сум, які сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за
вирахуванням непрямих податків;
- сум, які сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуком і придбанням запасів;
- сум ввізного мита;
- сум непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
- транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Транспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів. Сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку, щомісяця розподіляється між сумою залишків запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за звітний місяць.