Відповіді до іспиту - державне регулювання економіки

Відповіді до екзамену - Державне регулювання економіки

ДРЕ направлено на вирішення різних завдань, наприклад стимулювання економічного зростання, регулювання зайнятості, заохочення прогресу розвитку в галузевій і регіональній структурах, підтримки експорту.

В останні десятиліття спектр об'єктів регулювання значно розширився.

- регулювання економіки вимагає дотримання принципу «не перешкодь ринку": дотримуйся "правила гри";

- забезпечення економічної свободи і ефективності підприємницької діяльності;

- розробка системи пріоритетів у здійсненні поставлених завдань;

- поєднання федерального державного, регіонального і муніципального регулювання;

- прогнозування демографічної ситуації;

- облік політичної ситуації і стабільності в суспільстві;

- економічна доцільність, обгрунтування і кордони (межі) регулювання і т.д.

Реалізація цих принципів передбачає створення умов для виробництва все більшої кількості товарів і послуг на постійно змінюється технологічній основі, мінімізацію витрат при використанні обмежених ресурсів, зміцнення позицій на світовому ринку, створення робочих місць для всіх, хто хоче і може працювати.

Ставлення до державного втручання в ринкову економіку було різним на різних етапах її становлення і розвитку.

Специфічним інструментом впливу на економіку служить державний сектор. Його специфічність обумовлена ​​тим, що, по-перше, даний сектор сам є об'єктом державного регулювання, а по-друге, він в значній мірі формує економічний потенціал держави, що забезпечує його вплив на господарське життя суспільства.

Бюджетно-фінансова полі тика - цілеспрямована діяльність держави (в особі органів державної влади та місцевого самоврядування) з використання бюджетно-фінансової та грошово-кредитної систем для реалізації завдань економічної політики.

ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА - складова частина фінансової політики. Являє собою систему правових норм і організаційно-економічних заходів регулюючого характеру, прийнятих і здійснюваних органами державної влади (на федеральному і регіональному рівнях) і органами місцевого самоврядування в сфері податкових відносин з організаціями та фізичними особами.

Грошово-кредитна (або монетарна) політика - це політика держави, що впливає на кількість грошей в обігу з метою забезпечення стабільності цін, повної зайнятості населення і зростання реального обсягу виробництва.

ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА - комплекс заходів, що вживаються державою з метою регулювання кількості грошей в економіці.

Грошово-кредитна (або монетарна) політика - це політика держави, що впливає на кількість грошей в обігу з метою забезпечення стабільності цін, повної зайнятості населення і зростання реал.

Необхідне рішення наступних завдань:

1). Забезпечення макроекономічної стабільності, яка передбачає в тому числі збалансований бюджет, послідовне зниження бюджетного дефіциту, передбачувані параметри інфляції.

Антимонопольна політика держави - економічна політика держави, яка спирається на антитрестівське законодавство і законодавство про припинення недобросовісної конкуренції.

Метою промислової політики України є забезпечення динамічного розвитку країни, зростання добробуту її громадян і конкурентоспроможності вітчизняних виробників.

Ця мета досягається шляхом виконання наступних завдань (підцілей):

- ефективне виробництво товарів і послуг українськими виробниками в потрібній кількості і належної якості для задоволення потреби жителів України і української держави в цих товарах і послугах за прийнятними цінами;

- заняття українськими виробниками істотних позицій на зовнішніх ринках.

Промислова політика - це сукупність заходів державно-правового регулювання діяльності господарюючих суб'єктів (підприємств, корпорацій, підприємців і т.д.), а також окремих аспектів цієї діяльності, що відносяться до придбання факторів виробництва, організації виробництва, розподілу і реалізації товарів і послуг у всіх фазах життєвого циклу господарюючого суб'єкта та життєвого циклу його продукції.

Промислова політика різних країн, а також однієї країни в різні історичні періоди різниться за програмними цілями і складу застосовуваних методів і засобів.

Можна виділити три основних напрямки промислової політики:

Інвестиційна політика держави - складова частина фінансової політики, яка виражає відношення держави до фінансування інвестиційної діяльності.

Під структурною політикою розуміється діяльність держави та її підрозділів (гілок влади, владних органів), пов'язана з формуванням і підтриманням найбільш ефективних між- і внутрішньогалузевих пропорцій національної економіки.

Агропромисловий комплекс (АПК) - найбільший міжгалузевий комплекс, який об'єднує понад 10 галузей економіки, спрямований на отримання та переробку сільськогосподарської сировини.

Залежно від ступеня конкретності розрізняють наступні форми: гіпотеза, прогноз, планування.

Гіпотеза - характеризує наукове передбачення виходячи із загальної теорії.

Під державним сектором економіки розуміють комплекс господарських об'єктів, що знаходяться повністю або частково у власності федеральних органів влади і суб'єктів Федерації.

Державна власність - ключова ланка державного сектора.

Держава володіє великим об'ємом власності: унітарними підприємствами та установами, акціями різних компаній (в тому числі з контрольним пакетом акцій), нерухомість вУкаіни і за кордоном.

У всіх економічних системах, без винятку, держава регулює економіку.

Як відомо, можливість ДРЕ з'являється по досягненню певного рівня розвитку економіки, концентрації виробництва і капіталу.

Основною сферою існування і життєдіяльності громадянина є його головне життєвий простір, а саме, його житло. Конституція Укаїни і Житловий кодекс Укаїни свідчать про те, що кожна людина має право на житло.

Пенсійна реформа - сукупність організаційних, правових, економічних та політичних заходів, пов'язаних зі зміною умов пенсійного забезпечення.

Етапи пенсійної реформи вУкаіни

Відповідно до українського законодавства центр зайнятості, де зареєстрований безробітний, зобов'язаний протягом 10 днів з дня звернення за можливості запропонувати йому два варіанти підходящої роботи, а вперше шукає роботу, яка не має професії - два варіанти отримання професійної підготовки або оплачуваної роботи в межах транспортної доступності .

У разі неможливості надання зазначеним громадянам підходящої роботи через відсутність необхідної професійної кваліфікації їм може бути запропоновано пройти професійну підготовку або підвищити кваліфікацію за направленням служби зайнятості.

Держава за допомогою податкових, бюджетних, кредитних та адміністративних заходів здійснює перерозподіл доходів з метою підвищення обороноздатності, охорони громадського порядку, розвитку науки, культури, освіти, забезпечення ефективної зайнятості, утримання непрацездатної частини населення.

У ринковій економіці держава поєднує заходи прямого і непрямого регулювання доходів і заробітної плати.

До заходів прямого регулювання належать:

• єдина тарифна сітка оплати праці працівників бюджетної сфери;

• затвердження розміру, порядку нарахування і розрахунку пенсій та допомог;

• впорядкування системи надання допомог і компенсацій;

• індексація доходів і заощаджень.

Заходи непрямого регулювання доходів і заробітної плати включають:

• контроль над інфляцією і валютним курсом;

• податкові пільги благодійним організаціям, а також фірмам і приватним особам, які вносять кошти на благодійні цілі;

• податкові пільги малому підприємництву;

• тарифно-кваліфікаційні довідники робітників і службовців.

У приватному секторі держава побічно регулює доходи і заробітну плату, оскільки його нормативні акти носять рекомендаційний характер.

Важливою умовою ефективної політики доходів і заробітної плати є визначення оптимальних меж державного і ринкового регулювання.

Регіональна політика України - це діяльність органів державної влади України та органів влади суб'єктів федерації щодо забезпечення оптимального розвитку суб'єктів Федерації, рівноправних відносин між ними, а також за рішенням проблем міжрегіонального та загальнодержавного характеру.

Таким чином, суб'єктами регіональної політики можна назвати органи державної влади суб'єктів федерації.

  • наука
  • освіта
  • культура
  • охорону здоров'я
  • комунальне будівництво
  • центральні організації
  • федеральні цільові програми
  • житлове будівництво

Схожі статті