У чому полягає сутність механізму державного регулювання економіки що розуміється під

Держава виконує такі найважливіші функції в ринковій економіці:

В теорії регулювання під механізмом розуміється сукупність засобів, важелів і методів досягнення заздалегідь поставлених цілей. Механізм державного регулювання постає як то, за допомогою чого досягається поставлена ​​державою мета: запобігання (або пом'якшення) економічної кризи, забезпечення повної зайнятості, подолання інфляції і т.д.

З урахуванням поставленої мети (або цілей) відбувається вибір відповідних засобів її (їх) досягнення. Це означає, що механізм регулювання може бути різним за своїм складом, тобто містити різний набір засобів. Тому за допомогою одного механізму як набору засобів можна боротися з безробіттям, іншого - з інфляцією, третього - з циклічним спадом. Різноманіття цілей, які ставить держава, проводячи політику регулювання економіки, вимагає різноманітних засобів їх досягнення. Всі ці кошти можна поділити на засоби прямого і непрямого дії.

Адміністративні методи можуть використовуватися центральним банком щодо приватних комерційних банків. До них можна віднести:

До даного виду методів відноситься і законодавство, яке на відміну від адміністративних заходів поширюється на всю економіку, включаючи приватний сектор. Так, діють антимонопольні закони, закони про робочий день, про мінімальну заробітну плату, закони про зайнятість і т.д. які ставлять поведінку господарюючих суб'єктів і всю систему ринкових відносин в певні законодавчі рамки.

В рамках чинного законодавства держава встановлює різні нормативи, вимагаючи їх дотримання: нормативи якості продукції, нормативи витрат деяких матеріалів, нормативи техніки безпеки, нормативи викидів забруднюючих речовин в природне середовище і т.д.

До адміністративно-правовим важелів відноситься і директивне планування, але в ринковій економіці воно може поширюватися лише на державний сектор.

В цілому адміністративно-правові важелі, ставлячи господарюючих суб'єктів в певні нормативно-правові рамки, направляють їх до певної мети.

Для засобів непрямої дії характерно те, що вони ставлять керованих суб'єктів економіки перед головною проблемою ринкової економіки - проблемою вибору. При цьому держава завдяки даним їм засобам спонукає робити саме той вибір, який дозволяє досягати поставлену їм мету.

Такі кошти називаються також економічними. До них відносяться налоговобюджетние і грошово-кредитні кошти. В умовах ринкової економіки саме вони є головними і тому заслуговують окремого розгляду.

Схожі статті