Видова структура біоценозу характеризується видовою різноманітністю і кількісним співвідношенням видів, за-висять від ряду факторів. Головними лимитирующими фак-торами є температура, вологість і недолік пі-щевих ресурсів. Тому біоценози (спільноти) екосистем високих широт, пустель і високогір'я найбільш бідні ви-дами. Тут можуть вижити організми, життєві форми ко-торих пристосовані до таких умов. Багаті видами біо-ценози - тропічні ліси, з різноманітним тваринним мі-ром і де важко знайти навіть два поруч стоять дерева одно-го виду.
Зазвичай бідними видами природні біоценози вважають-ся, якщо вони містять десятки і сотні видів рослин і жи-Вотня, багаті - це кілька тисяч або десятки тисяч видів. Багатство видового складу біоценозів визначається або відносним, або абсолютним числом видів і залежить від віку спільноти: молоді, тільки початківці розвивати-ся - бідні видами в порівнянні зі зрілими або клімаксних спільнотами.
Видове різноманіття в даному местообитании називають (^ -Різноманітність, а суму всіх видів, що мешкають в усіх ме-стообітаніях в межах даного регіону, - ^ - різноманітністю. Показниками для кількісної оцінки видового різноманіття, індексами різноманітності зазвичай служить співвідношення між числом видів, значеннями їх чисельності, біомаси, продуктивності і т. п. або ставлення числа видів до одиниці площі.
Важливим показником є кількісне соотноше-ня числа видів між собою. Одна справа, коли серед ста осо-бей міститься п'ять видів в співвідношенні 96: 1: 1: 1: 1, і інше, якщо вони співвідносяться як 20: 20: 20: 20: 20. Останнє соотноше-ня явно краще, так як перша угруповання значи-тельно одноманітніше.
Найбільш сприятливі умови для існування мно-дружність видів характерні для перехідних зон між пові-ществами, які називають Екотон, а тенденцію до збіль-личен тут видового різноманіття називають крайовим еф-фект.
Екотон багатий видами перш за все тому, що вони попа-дають сюди з усіх прикордонних спільнот, але, крім того, він може містити і свої характерні види, яких немає в таких спільнотах. Яскравим прикладом цього є лісова «галявина», на якій пишніше і багатше рослинність, гнез-диться значно більше птахів, більше комах і т. П. Ніж в глибині лісу.
Види, які переважають за чисельністю, називають домінантними, або просто - домінантами даного пові-щества. Але і серед них є такі, без яких інші види існувати не можуть. Їх називають едіфікаторамі (лат. - будівельники). Вони визначають мікросередовище (мікроклімат) всієї спільноти і їх видалення загрожує повним руйнуванням біо-ценоза. Як правило, едіфікаторамі виступають рослини - ялина, сосна, кедр, ковила і лише зрідка - тварини «Другорядні» види - нечисленні і навіть ред-кі - теж дуже важливі в співтоваристві. Їх перевага - це гарантія стійкого розвитку спільнот. У найбільш багатих біоценозах практично всі види нечисленні, але чим бід-неї видовий склад, тим більше видів домінантів. При визначенні-ділених умовах можуть бути «спалаху» чисельності окремих-них домінантів. Для оцінки різноманітності використовують і інші показате-ли, які значно доповнюють вищевказані. Велика кількість виду - число особин даного виду на одиницю площі або об'єму займаного ними простору. Ступінь домінує-вання - відношення (зазвичай у відсотках) числа особин дан-ного виду до загальної кількості всіх особин даної груп-піровкі. Однак оцінка біорізноманіття біоценозу в цілому по чисельності видів буде неправильною, якщо ми не врахуємо розміри організмів. Адже в біоценоз входять і бактерії, і макроорганізм. Тому необхідно організми об'єд-нять в угруповання, близькі за розмірами. Тут можна під-ходити і з точки зору систематики (птахи, комахи, складноцвіті і т. П.), Екологоморфологіческой (дерева, трави, мохи та т. П.), Або взагалі за розмірами (мікрофауна, мезофауна і макрофауни грунтів або й лов і т. п.). Крім того, слід мати на увазі, що всередині біоценозу існують ще й особливі структурні об'єднання - консорции. Консорция - група різнорідних організмів, що поселяються на тілі або в тілі особини якогось певного виду - цен-трального члена консорции, здатного створювати навколо се-бе певну мікросередовище. Інші члени консорции мо-гут створювати більш дрібні консорции і т. Д. Т. Е. Можна виділити консорции першого, другого, третього і т. Д. По-рядка. Звідси ясно, що біоценоз - це система пов'язаних між собою консорции. Найчастіше центральними членами консорции є рослини. Виникають консорции на основі тісних разноплано-взаємовідносин між видамиСхожі статті