Важливим елементом міжнародних валютних відносин являетсявалютний курс як вимірник вартісного змісту валют. Він являє собою співвідношення між грошовими одиницями різних країн. Валют-ний курс необхідний для міжнародних валютних, розрахункових, кредитно-фінансових операцій. Наприклад, експортер обмінює виручену іноземну валюту на національну, так як валюти інших країн не звертаються на території даної держави. Імпортер же набуває інвалюту для оплати куплених за кордоном товарів.
Валютний курс - це «ціна» грошової одиниці даної країни, виражена в інвалюті або міжнародних валютних одиницях (СДР).
Вартісний основою курсових співвідношень валют є їх покупець-ва
здатність, що виражає середні національні рівні цін на товари, послуги оф-ги, інвестиції.
До факторів, що впливає на валютний курс, відносяться: 1) стан економіки
макроекономічні показники, темп інфляції, рівень процентних ставок, діяльність
(Валютних ринків, валютна спекуляція, валютна політика, стан платіжного балансу, міжнародна міграція капіталу, ступінь використання національної валюти в міжнародних рас-парах, прискорення або затримка міжнародних розрахунків); 2) політична обстановка в країні; 3) ступінь довіри до валюти на національному та світовому ринках.
Ці фактори визначають попит і пропозицію валюти. Наприклад, чим вище темп інфляції в країні в порівнянні з темпами інфляції в інших державах, тим нижче курс її валюти, якщо не протидіють інші факто-ри. Інфляційне знецінення грошей в країні викликає зниження їх покупа-котельної спроможності і тенденцію до падіння їх валютного курсу.
При активному платіжному балансі країни зростає попит на її валюту зі сторо-ни іноземних боржників, і її курс може підвищитися. При пасивному сальдо платіжного балансу посилюються попит на інвалюту для погашення міжнародних зобов'язань і тенденція до зниження курсу національної валюти.
Валютна спекуляція - гра на підвищення або зниження курсу певної валюти - також впливає на його динаміку.
Ступінь використання національної валюти як міжнародного платіжного і резервного засобу (наприклад, більше 50% міжнародних розрахунків і 60% операцій на світовому валютному ринку здійснюються в доларах США, # 8532; офіційних валютних резервів всіх країн також зберігаються в доларах) впливає на їх попит і пропозицію.
Валютна політика стимулює або зниження курсу національної валюти, або його підвищення в залежності від поставлених завдань.
Якщо в даній країні більш високі процентні ставки, ніж в інших країнах, це може сприяти притоку іноземних капіталів і підвищення попиту на валюту даної країни і її курсу при наявності сприятливого інвестиційного клімату.
При прогнозуванні валютного курсу враховується багатофакторність його формування на ринку, особливо ті курсоутворюючими фактори, які переважають в конкретній ситуації.
Зниження курсу національної валюти (девальвація) зазвичай вигідно експортерам, так як вони отримують експортну премію (надбавку) при обме-ні вирученої дорожчою іноземної валюти (наприклад, долара) на подешевшала національну (якщо курс рубля знизився з 25 до 30 руб. За 1 дол . то така надбавка дорівнює 5 руб. на 1 дол.). Експортери прагнуть при цьому збільшити свої прибутки шляхом розширення обсягу вивезення това-рів за цінами нижче середньосвітових.
Імпортери при девальвації програють, тому що їм дорожче обходиться купівля валюти ціни контракту (в тому ж прикладі долар буде коштувати 30 руб. А не 25 руб.). При падінні курсу національної валюти зменшується реальний борг, виражений в ній, але збільшується зовнішня заборгованість в інвалюті, придбання якої обходиться дорожче.
Підвищення курсу національної валюти по відношенню до іноземних грошових одиниць (ревальвація) надає протилежний вплив на міжнародні економічні відносини. Наслідки колеба-ний валютного курсу залежать від валютно-економічного та експортного потенціалу країни, її позицій у світовому господарстві.
На основі курсового співвідношення валют з урахуванням питомої ваги країни в світовій торгівлі визначають ефективний валютний курс. Реальний курс розраховують як номінальний курс, наприклад, рубля до долара, помножений на співвідношення рівнів цін в Росії і США.
Валютний курс - об'єкт державного і міждержавного регулювання. Проблема курсоутворення займає важливе місце в валютно-економічної політики країни, оскільки зміна курсових співвідношень валют впливає на перерозподіл частини ВВП країни через світові ринки товарів, послуг, капіталів.
Купівля та продаж валюти здійснюється на ва-лютні ринках, що представляють собою
сукупність учасників угод з купівлі-продажу валюти в особі когось мерційних банків,
центральних банків, транснаціонали-них корпорацій.
При здійсненні валютних операцій між учасниками валютного ринку відбувається купівля і продаж інвалюти за національну, на основі пропорцій, що встановлюються котируваннями, які проводять як державні, так і великі комерційні банки.
Офіційна котирування застосовується для проведення державою своїх валютних операцій. Вільна (ринкова) котирування використовується в міжбанківському обороті, її рівень зазвичай коливає-ся навколо офіційного курсу.
У міжнародній практиці використовуються два мето-да котирування валюти на валютній
біржі і межбан-ковського валютному ринку - пряма і зворотна (непряма). Більшість країн світу, в тому числі і РФ, застосовують пряму кодування, при якій 1, 100 або 1000 одиниць іноземної валюти оцінюються в визна-ділення кількості одиниць національної валюти. При зворотному (непрямої) котируванні (її використовують Великобританія і частково США) курс одиниці національної валюти виражений у певній кількості іноземної валюти.
Набори валюти, що котирується на міжнародних, ре-нальних і національних валютних ринках, суще-ственно відрізняються. При цьому котирування валюти та-ються із зазначенням чотирьох знаків після коми, т. Е. З точністю до десятитисячних доль.
Залежно від характеру операції, що здійснюється банком, розрізняють курс покупця і курс продавця валюти. По першому банк купує іноземну ва-люту, а по другому продає своїм клієнтам і іншим партнерам. При прямий котируванні курс продавця завжди вище курсу покупця, а різниця (маржа) утворює до-хід банку від цих операцій. Повна котирування передбачає зазначення курсу покупця і курсу продавця.
Крос-курс являє собою котирування двох ві-дов валюти, яка визначається розрахунковим шляхом через їхнє ставлення до третьої, наприклад, до долара США. Він ис-користується при котируванні двох видів валюти, яка не є національною валютою учасників угоди, або при відсутності відомої котирування національної валюти до будь-якої іноземної.
Визначення валютного курсу на валютних біржах проводиться на основі фіксінга- шляхом послідовно-ного зіставлення попиту і пропозиції по каж-дой іноземній валюті з фіксацією валютного курсу на рівні, при якому було досягнуто рівність попиту і пропозиції. Попередньо учасники тор-гов на валютній біржі представляють заявки на покуп-ку і продаж інвалюти. На основі їх сум-мування до початку торгів працівниками біржі визна-ляется співвідношення попиту і пропозиції по кожній валюті. Якщо попит на валюту вище пропозиції, то в результаті торгів її курс зростає і буде встановлений на рівні, вищому в порівнянні з зафіксованим на попередніх торгах. При перевищенні пропозиції валюти над попитом її курс в ході торгів буде знижуватися і зафіксується на більш низькому рівні в порівнянні з фіксинг на попередніх торгах.
Інформація про курси продавця і покупця по кожній іноземній валюті відбивається в котирувальних таблицях.