Правильна вибірка - запорука успіху і необхідна передумова будь-якого опитування, якщо це не загальнонаціональний перепис населення. Якщо соціолог неправильно склав вибіркову сукупність, тобто групу людей, кото-рую збирається опитати, результати дослідження виявляться невірними, а тому і нікому не потрібними.
Чому нераціонально і практично неможливо опитувати всіх лю-дей, що складають об'єкт дослідження?
Можна приблизно розрахувати, скільки коштуватиме суцільне опитування дорослими-лих жителів хоча б одного міського району з чисельністю населення, ска-жем, 200 тис. Чоловік. З огляду на, що один анкетер (інтерв'юер) в стані опитати не більше трьох осіб на годину, при семигодинний робочий день його Вира-лення складе близько 20 анкет. Це означає, що для повного збору привчає-ної інформації нам буде потрібно 85 тис. Людино-днів. Припустимо, що ми маємо намір завершити опитування за 10 днів і заплатити за кожне інтерв'ю 20 рублів. Таким чином, нам доведеться залучити 8,5 тис. Помічників і заплив тить їм в цілому 340 тис. Рублів. Якою б важливою не була напів
ченная інформація, навряд чи вона окупить настільки величезні витрати, не кажучи про інші витрати. До іншим можна віднести, наприклад, ті гроші, які втрачає підприємець, дозволяючи соціологам відвернути для опитування пару-трой-ку сотень своїх робочих, які в цей момент не створюють матеріальної про-дукції і тим самим позбавляють бізнесмена певної частини прибутку.
Ось чому практично завжди 2 соціологи вдаються до вибіркових методів опитування. Суть вибіркового методу полягає в тому, що по визна-діленим - досить суворим - правилам із загальної чисельності людей, так званої генеральної сукупності (населення всієї країни, все міське населення, всі жителі одного міста чи району, вся молодь і т.п.) , від-вибирається обмежена кількість людей, яке покликане як своеобраз-ної моделі відтворювати структуру об'єкта. Мовою соціологів ця груп-па людей (так само як і процедура по її визначенню) іменується вибіркою.
Правильна побудова вибіркової сукупності - основа і гарантія високої точності соціологічного дослідження. Опитувати всю генераль-ву сукупність, наприклад усіх наркоманів, фізично неможливо, еко-номічного невигідно, а в науковому плані марно. Вчені давно замети-ли, що після відомого кількості анкет результати починають повторюватися, шикуючись в певні закономірності. Мінімальним порогом слу-жать зазвичай 20 анкет (для страховки соціологи умовно прийняли цифру 50 - якийсь гарантований обсяг вибіркової сукупності, яка позволя-ет вченому виявити загальні тенденції). Якщо респонденти не дуже силь-но відрізняються один від одного, скажімо, належать до однієї професії, клас-су, статтю, віком, то дуже скоро в їх відповідях починають просвічувати загальні тенденції. Наприклад, всі 30-річні в основному одружені, рідко змінюють міс-то роботи і більше орієнтовані на кар'єру, ніж 20-річні.
З'ясувалися й інші цікаві особливості. Скажімо, чим простіше пи-роси, тим швидше виявляються повтори. Чим менше альтернатив (або, як ще кажуть, закриттів) в анкетному опитуванні, тим через менше число анкет починають проступати загальні тенденції. Таким чином, в найпростішому слу-чаї, якщо соціолог не ставить за мету провести фундаментальне досліджень-ня з дотриманням всіх методичних вимог, йому краще Сконструюйте-вать нескладну анкету, зробити однорідну вибірку і охопити невелике число респондентів. Зазвичай подібні дослідження називають розвідуючи-них, постановочними, зондажное.
Зрозуміло, всього цього недостатньо для широкомасштабного обстеження, гетерогенної вибірки, різнорідної і громіздкою анкети або для емпірічес-кого підтвердження гіпотези, що відповідає всім вимогам наукового кано-на. Але для пробного або, краще сказати, постановочного дослідження, де соціолог не йде далі постановки проблеми, цього цілком достатньо.
2 Виняток становлять електоральні заходи (вибори) і всенародні опитування (референд-ми). Однак не можна забувати, що їх проводить держава.
мого кави, замовник виділяє зі своєї кишені (по суті, відмовляється від частини прибутку) чималі гроші і дослідницька фірма ризикує своїм ав-торітетом, до опитуванням слід підходити за всіма правилами, прояв-лять максимум відповідальності, дотримуватися всі методичні правила.
Історія свідчить, що коли порушуються принципи випадкової вибір-ки і якоїсь групи респондентів виявляється перевагу - довільно або мимоволі, навмисно або через незалежні від вченого обставин, - відбувається катастрофа. Застосування зміщеною або неправильно складеної вибірки фахівці люблять демонструвати на прикладі великого скандалу, що стався в 1930-і рр. з журналом «Літерарі дайджест», які організували
Вибірковий метод має очевидні переваги перед суцільним изу-ням генеральної сукупності, так як скорочує обсяг роботи (за рахунок
зменшення числа спостережень), дозволяє економити сили і засоби, по-променя інформацію про таких сумах, повне обстеження яких практично неможливо або недоцільно. Але відбувається все це лише в тому випадку, якщо дотримуються наукові правила вибіркового дослідження.
Досвід показав, що правильно вироблена вибірка досить добре уявляє або репрезентує (від лат. Represento - уявляю) струк-туру та стан генеральної сукупності. Однак повного збігу ви-борочних даних з даними обробки генеральної сукупності, як пра-вило, не буває. В цьому і полягає недолік вибіркового методу, на тлі якого видно переваги суцільного опису генеральної со-сукупності.
З огляду на неповного відображення вибіркою статистичних характеристик (параметрів) генеральної сукупності перед дослідником виникає важливе завдання: по-перше, враховувати і дотримуватися ті умови, при яких вибірка найкращим чином репрезентує генеральну сукупність, а по-друге, в кожному конкретному випадку встановлювати, з якою впевнено -стью можна перенести результати вибіркового спостереження на всю генераль-ву сукупність, з якої вибірка взята.
Репрезентативність вибірки залежить від цілого ряду умов, і перш за все від того, як вона здійснюється - або планомірно (тобто по заздалегідь на-меченной схемою), або шляхом непланомерного відбору елементів з генераль-ної сукупності. У будь-якому випадку вибірка повинна бути типовою і цілком об'єктивною. Ці вимоги повинні виконуватися неухильно як най-більш істотні умови репрезентативності вибірки. Перш ніж про-розробляти вибірковий матеріал, його потрібно ретельно перевірити і освоєння-бодіть вибірку від всього зайвого, що порушує умови репрезентатівнос-ти. У той же час при утворенні вибірки не можна чинити по свавіллю, включати до її складу лише ті варіанти, які здаються типовими, а всі інші бракувати. Доброякісна вибірка повинна бути об'єктивною, тобто проводитися без упереджених спонукань, при виключенні суб'єктивних-них впливів на її склад. Виконання цієї умови репрезентативності відповідає принцип рандомізації (від англ. Randomization), або випадкового відбору елементів з генеральної сукупності. Цей принцип покладено в основу теорії вибіркового методу і повинен дотримуватися у всіх випадках про-разования репрезентативною вибіркової сукупності, не виключаючи і слу-чаїв планомірного або навмисного відбору.