ТРЕМТІТИ, дрож'ать, -жу, -жішь; несов.
1. здригається від частих і коротких коливальних рухів, трястися, відчувати тремтіння. Скло тремтять. Д. від холоду, від страху. Коліна, руки тремтять. Д. дрібним тремтінням (також перен. Боятися, тремтіти).
2. (1 л. І 2 л. НЕ употр.). Нерівномірно, що змінюються. Голос тремтить. Тремтячий світло.
3. перен. за кого (що) і над ким (чим). Оберігати, піклуватися, побоюючись за кого-що-н. за збереження чого-н. (Розм.). Д. за свою дитину. Д. над копійкою.
4. перен. перед ким (чим). Боятися, тремтіти. Д. перед самодуром.
сиг. мерзнути, -ну, -нешь (до 1 і 2 знач.). Рука не здригнеться у кого-н. (Також перен. Легко вирішиться на що-н. Погане).
сущ. тремтіння, -я, пор. (До 1 і 2 знач.).
дод. тремтливий, -а, -е (до 1 знач .; спец.). Тремтливий руху. Д. параліч (хвороба).
ТРЕМТІТИ, драгівать, трястися, бути в швидкому коливальному русі; хитатися взад і вперед по частинах або частками своїми, беспрерирпо змінюючи зовнішній нарис. Людина тремтить від холоду, від страху, від скупості, і тому словом цим висловлюють також озноб, боязнь, скупість. Вівцю стрижуть, баран тремтить (інша того ж жди). Жди, як віл, обуха, а не Якби ми злякалися! Він над копійкою тремтить. Деньга лежить, а шкура тремтить. Соболь біжить. а шкурка (стрілка) тремтить. Коли мене мати народжувала, так три роки тремтіла! похвальба. Мерзнути, значення той же, тремтіти; але глаг. цей укладає в собі два види: невизначений. і однокрт. Я Якби ми злякалися тепер: а дроги всю ніч від холоднечі (майбутнє: буду або стану мерзнути). | Я тремчу, тремтів: ворог здригнувся, а ми не Якби ми злякалися (буд. А настщ. Немає), злякався, не встояв, здригнувся, а ми не затремтить. Вода здригнулася арх. пішла на спад: вода зажила, пішла на прибуток. Молоко здригнулося, стало киснути. Він здригнулися з переляку, видрог, змерз, передрог на морозі. Затремтів від серця. Іздрог, роги під дощем. Подорожчали трохи. Тремтіння пор. довгих. Стан всього тремтить. Тремтіння ж. іноді дроги, загальне тремтіння, трясіння всього тіла; озноб гарячковий, струс від холоднечі, від боязні, страху, або хворобливий. Мене тремтіння пройняла. Звістка ця пройшла по мені тремтінням. Він тремтінням, дрожма тремтить. | Трель, на муз. знарядді, або голасо. Соловей дрожио розсипається. Дроглівий, полохливий, боязкий, легко здригається при раптовості. Дрога або дрожіна ж. поздовжній брус, у літніх возів всіх родів, для зв'язку передньої осі (подушки) з заднею: Дрога опрелеляет довжину ходу, буває дерев'яний і залізний, парна і одиночна, по середині. Дроги, хід з-під воза, карети та ін. Т. Е. Передок і задок, пов'язані дрогами; розпуски під водовозную бочку, під пожежні снаряди; проста трясучка для їзди в поле, на полювання, без кузова; колісниця для відвозять небіжчиків. Дрожка ж. мн. короткі дроги, для легкої їзди в місті; в Москві вони називалися Волочка, а коли сидіння підіймалося на стовпчиках, то стовповими дрожками: над колесами, від пилу і бруду, приробляти крила, замінні при Волочка обмотним фартухом. Маленькі і без крил, бігові дрожки. Стовпчики замінили ресори: дроги ресорная: а щоб не сидіти верхи або боком, придумали круглі або пролетки, нерідко криті, з відкидним верхом. Чотирьохмісні дроги, з запону і поздовжніх разгородке, називалися лінійкою, на яку іноді ставилося верх, на чотирьох стовпчиках, з завісами кругом. Верхи, та на дрожках. Свої ніжки, що дроги: встав та пішов. Наче хтось у череві на дрожках (на колесах) їздить. Дрожечний, до дрожках відноситься. Дрожечнік м. Дрожечний майстер. Дрега, Дрога, дряга об. ряз. влад. неспокійний людина, непосида; дрогач м. ряз. то ж, хто смикається, ламається. Дрягва ж. смол. болото, зибун, трясовина. Дрегва, дрягва ж. курей. Дроган пор. вологодск. тремтіло пор. арх. дрожалка ж. ниж. яловичий або риб'ячий застуджений відвар, холодець, холодець. | Дрожалка також росли. Tremella; | вид налівняка, інфузорії; | штучки, садять в уборах і прикрасах на виту пружинку, яка тремтить і колишеться при кожному русі. Дрягать, дрягнуть або дригати, дригнуть; дрягівать, бити або битися ногами, з упертості чи судорожно, уривчасто лягали. Дрягать головою, смикати. Помирає, а ногою дрягает (а зілля вистачає, зол, упертий, все своє). Не рад лях, що помер, так ногами дрягает! Ногою дрягает, гроші відмовляє. Дрягаться, дрягать, брикатися. Живеться, співається: вмирає, дрягается! безособово. Дрягун, дрягач м. Дрягуша об. Дрягун ж. кого смикає, корчить, судорожно смикає. Дряганье пор. дійств. по знач. глаг. Дряга ж. корча, судоми (див. вище), дрягота, смикання м'язів. Дрягалка ж. Чекмар, калатало, палиця. долбня, чекуша, сручной дубина. У Камчия. тюленів, нерпа, обсохлу на Лайда, б'ють дрягалкою. Дригалок наївся, півд. вхопив дроздів, промерз, назябся. Дригати, дригнуть вологодск. костр. тремтіти, мерзнути; дрягать. Дриг, частка, якою виражено однократн. дроженье, смикання членом. Дриг ніжками, круть ріжками, верть хвостиком.
ТРЕМТІТИ несов. неперех. 1) стрясали, коливатися. 2) а) Відчувати тремтіння; трястися. б) Бути переривчастим, нерівним, що змінюються (про голос, звук чогось л.). 3) а) перен. розм. Боятися кого-л. чогось л .; тремтіти. б) Ретельно оберігати кого-л. що-л. піклуватися про кого-л. чем-л. 4) перен. розм. Берегти що-л. з скупості.
ТРЕМТІТИ тремчу, тремтиш, несов. 1. стрясали, коливатися. Пол тремтить від танців. Сльоза тремтить в твоєму ревнивом погляді. А. К. Толстой. 2. Відчувати тремтіння, трястися. Він тремтів від холоду. Від страху в нього тремтіли коліна. || Нерівномірно, нерівним, що змінюються. Голос тремтить. Світло тремтить. 3. Трепетати, боятися (кніжн.). Ми не тремтіли перед ворогом. 4. за кого-що. Оберігати, піклуватися, відчуваючи побоювання за кого-що-н. Мати вічно тремтіла за своїх дітей. Він тремтів за свою долю. Тремтіти за своє майно. || над чим-н. Берегти що-н. з скупості. Тремтіти над кожною копійкою.