ТЕРМІНИ ГРУПИ "С" (CFR, CIF, CPT і CIP)
12. Відповідно до термінам "З" продавець за свій рахунок зобов'язаний укласти договір перевезення на звичайних умовах. Тому у відповідному терміні необхідно вказувати той пункт, до якого він повинен оплачувати транспортування. Відповідно до термінам CIF і CIP на продавця належить страхування товару за свій рахунок.
Можливо також узгодження продавцем і покупцем здійснення платежів шляхом документарного акредитива, що передбачає подання відвантажувальних документів банку. Тому суперечить звичайному способу здійснення платежів в міжнародній торгівлі була б ситуація, коли продавець несе додаткові ризики і оплачує додаткові витрати після здійснення платежів по документарному акредитиву, іншими словами, після відвантаження товару. При цьому зрозуміло, що продавець несе всі витрати з транспортування незалежно від того, чи оплачується фрахт після навантаження або він оплачується в місці призначення (збережений фрахт) за винятком додаткових витрат, що виникли в зв'язку з навантаженням.
Багато договори перевезення, що передбачають перевантаження товару в проміжних пунктах з метою досягнення місця призначення, зобов'язують продавця оплачувати такі витрати, включаючи витрати по перевантаженню товару з одного перевізного засобу на інший. Якщо ж перевантаження здійснює перевізник, наприклад, для уникнення непередбачених перешкод (таких як людства, зіткнення, трудові конфлікти, урядові заборони, війна чи інші військові дії), такі витрати відносяться на покупця.
13. Нерідко трапляється бажання сторін уточнити, в якій продавець забезпечує перевезення, включаючи витрати по розвантаженню. Хоча такі витрати зазвичай входять у вартість фрахту під час перевезення товарів на регулярних судноплавних лініях, договір купівлі-продажу часто передбачає, що перевезення здійснюється або повинна здійснюватися на умовах liner terms. В інших випадках після вказівки CFR або CIF додається з розвантаженням (landed). Використання подібних додатків в скороченому вигляді небажано, якщо тільки значення скорочення не є достатньо ясним і погоджено сторонами або випливає з відповідних норм права або звичаїв торгівлі. Дійсно, для продавця не бажано, так і він не може без зміни самої суті термінів групи "С" приймати будь-які обов'язки по відношенню до прибуття товарів в місце призначення, оскільки ризик будь-якого запізнення в період транспортування лежить покупця. Тому будь-яке зобов'язання щодо терміну повинен мати вказівку на місце відвантаження або вивантаження, тобто "відвантаження (вивантаження) не пізніше, ніж.". Так, домовленість "CFR Гамбург не пізніше ніж." Представляє неправильне використання терміну і тягне за собою відмінності в тлумаченні. Сторони при цьому повинні або вважати, що товар повинен прибути в Гамбург в обумовлений час, і в цьому випадку даний договір не є договором "відвантаження", а договором "прибуття", або вважати, що продавець повинен відвантажити товари в такий термін, щоб забезпечити їх нормальне прибуття в Гамбург до обумовленої дати, якщо тільки через непередбачені обставини перевезення не буде затримана.
14. У торгівлі предметами споживання трапляються випадки їх продажу, коли товар перевозиться морем, в цих випадках до відповідного терміну додається вказівку "в море". Хоча ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження товару, відповідно до термінів "CFR" і "CIF", перейшов з продавця на покупця, проте складнощі при їх тлумаченні можуть виникнути. Відповідно до одного тлумачення, застосовуються звичайні значення термінів CFR і CIF щодо розподілу між продавцем і покупцем ризиків, що означає, що покупець приймає на себе всі ризики з моменту вступу договору купівлі-продажу в силу. Згідно іншого пояснення, момент переходу ризику збігається з моментом вступу договору в силу. Останнє тлумачення видається більш практичним, оскільки зазвичай неможливо визначити стан товару в період транспортування. У зв'язку з цим Конвенція ООН 1980 р г. Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів в статті 68 передбачає, що "покупець приймає на себе ризик щодо товару, проданого під час його перебування в дорозі, з моменту здачі товару перевізнику, який видав документи, що підтверджують договір перевезення ". З цього правила є виняток, згідно з яким "якщо в момент укладення договору купівлі-продажу продавець знав або повинен був знати, що товар втрачено або пошкоджено, і він не повідомив про це покупця". Отже, тлумачення термінів "CFR" і "CIF" з додаванням вказівки "в море" залежить від застосовного до договору купівлі-продажу права. Сторонам рекомендується або визначати таке застосовне право або спосіб його визначення. У разі сумніву сторонам доцільно уточнити це питання в контракті.
Відкрити повний текст документа