У більшості тварин і рослин стать визначається ге-генетичних в момент запліднення. При дослідженні каріотипу багатьох тварин було встановлено, що у жіночих організмів кожна хромосома має парну (ідентичну за розмірами, морфології і змістом генів), а у чоловічих - є дві непарні хромосоми, які різко відрізняють-ся по величині, морфології і укладеної в них генетичної -ской інформації: При подальшому дослідженні було по-казано, що ці непарні хромосоми і визначають стать орга-нізму. Їх назвали статевими хромосомами або гетерохромосомами на відміну від інших - аутосом. Велику з непарних хромосом, однакову у чоловічого і жіночого організмів, назвали Х-хромосомою. а меншу, маю-щуюся тільки у чоловічих організмів, - Y-хромосомою.
Хромосомна теорія статі К. Корренса (1907). Суть її за-лягає у тому, що стать майбутньої нащадка визначається зі-четанія статевих хромосом в момент запліднення:
Пол, який має однакові статеві хромосоми, називаючи-ють гомогаметною. так як він утворює один тип гамет, а име-ющий різні статеві хромосоми - гетерогаметним. по-кільки він дає два типи гамет. У людини, всіх ссавців-чих, мухи дрозофіли гомогаметний стать жіноча, а гетерогаметний - чоловічий. У птахів і метеликів - навпаки: гомогаметний стать чоловіча (ZZ), гетерогаметний - жіночий (ZW). У коників і сарани жіноча стать має дві Х-хромосоми, а чоловічий - одну (Х0).
Балансова теорія статі К. Бріджеса (1922). При вивченні успадкування статі у мухи дрозофіли було встановлено, що самці можуть мати різні набори статевих хромосом XY і Х0 (самці з набором статевих хромосом Х0 мають всі ознаки чоловічої статі, але вони стерильні, так як тільки в Y-хромо-сома містяться гени, необхідні для нормального тече-ня сперматогенезу). Звідси був зроблений висновок, що Y-хромосома у мухи дрозофіли, як у кузнечніков і сарани, не ма-ет істотного значення для визначення чоловічої статі. Були отримані особини з різноманітними поєднаннями числа Х-хромосом і наборів аутосом (А) і вивчений їх стать: 2 Х: 2А (1: 1) - нормальні самки;
1Х: 2А (1: 2) - нормальні самці;
Зх: 2А (1,5: 1) - сверхсамкі, гіпертрофовані ознаки
жіночої статі, безплідні;
IX: ЗА (1: 3) - сверхсамци, гіпертрофовані ознаки
чоловічої статі, безплідні;
2 Х: ЗА (1: 1,5) - інтерсекс, мають ознаки обох статей, безплідні
Пол в даному випадку визначається не статевими хромосо-мами, а ставленням (балансом) числа Х-хромосом до кількістю-ству наборів аутосом. Якщо це відношення 1: 1. то розвиваються нормальні самки, якщо 1: 2 - розвиваються нормальні самці. Чим більше в каріотипі Х-хромосом, тим більше ви-дружини ознаки жіночої статі; чим більше наборів аутосом, то все більше проявляються ознаки чоловічої статі. При відношенні 1: 1,5 (2 Х: 3А) розвиваються ознаки обох статей. Сле-послідовно, гени, що детермінують розвиток жіночого по-ла, у дрозофіли локалізовані переважно в Х-хромо-сома, а чоловічого - ваутосомах (за винятком генів, регу-лірующіх сперматогенез).