Триває втягування України руками Києва в поле європейських проблем і створюваних США протиріч в геополітиці і геоекономіки, у внутрішній ж її життя спостерігається політична непрохідність. І київський режим робить все, щоб його успіхи були пов'язані не зі зміною в кращу сторону положення справ на Україні, а з «успіхами» в області протистояння з Росією і розриву зв'язків між народами України і Росії, в області підпорядкування заокеанським і європейським кураторам економічного і військового потенціалу країни.
Особливо це помітно напередодні європейського турне президента Дональда Трампа і саміту G20 в Гамбурзі.
Своєрідним символом цього процесу став вірус-вимагач Petya.A, вогнище поширення якого перебував на Україні, а витоки були за океаном.
За відомостями Microsoft, вірус поширювався за допомогою бухгалтерського програмного забезпечення M.E.Doc українського виробництва, хакерською атакою були інфіковані 12,5 тис. Комп'ютерів. Це програмне забезпечення знадобилося на Україні після санкцій Києва проти Росії в частині заборони ПО 1С, яким користувалися до 90% компаній країни. Фактично припинив роботу український фондовий ринок, очікуючи відновлення діяльності інфраструктури ринку. Перші підрахунки - втрати можуть скласти до 0,5% річного ВВП.
Незважаючи на те, що Petya.A завдав шкоди в 64 країнах, допомога в постачанні обладнання для боротьби з кібератаками запропонували тільки Києву і тільки румуни. Правда, цей мільйон євро вони візьмуть з натовського трастового фонду.
Причому про це він заявив на наступний день після Дня Конституції України, в якій прописано, що Україна є позаблоковою державою, а референдум щодо вступу в НАТО може проводитися за рішенням глави держави тільки «за народною ініціативою».
Конституція визначає, що на території України «не допускається розміщення іноземних військових баз». Але хіба це могло перешкодити спікеру Верховної ради після відвідин США заявити, що на території України можливо «розміщення військових резервів США».
Поки ж київські чиновники називають Україну «донором» і «форпостом» альянсу.
Порошенко після візиту в США і зустрічі з Трампом взагалі був на сьомому небі, більш того, вважав, що «де-факто можна говорити, що Україна об'єднала всю Америку».
Мабуть, у зв'язку з цією заявою не цілком логічними є рішення РНБОУ і українського президента очолити процес блокади. Виходить, вони скоординували свої дії з Кремлем? Тоді навіщо Порошенко на імпровізованій прес-конференції у забору Білого дому в США після зустрічі з Трампом заявляв про те, що «Росія конфіскувала вугільні шахти»?
Триває інформаційний шум і з приводу перемог в області поставок газу на Україну, природно, з тих же США. Тільки виходить картина маслом: Київ, набуваючи скраплений газ з США, допомагає полякам і американцям, але зате на зло Росії.
Відомо, що Польща має намір створити і відкрити «Північні ворота» для поставок скрапленого газу через LNG-термінал на північно-західному узбережжі країни, зміцнити свої позиції в Центральній і Східній Європі. Поляки мають намір побудувати свій хаб, газ отримувати з Норвегії, а зріджений газ з США і Катару. Варшава не проти того, щоб Київ набував газ. Будуйте інтерконнектори, так і бути - дозволимо «присмоктатися», а заодно підсобити США в реалізації СПГ-революції. Причому польська PGNiG до 2022 року не планує розривати або порушувати довгостроковий контракт з «Газпромом».
І польський термінал вже прийняв перший газ з США в обсязі 100 млн. Кубометрів (щорічно Польща споживає 14 млрд. Кубометрів газу).
Тим часом Україна, як заявляв Порошенко, чекає «скраплений природний газ з Луїзіани в українській газотранспортній системі».
Якщо Трамп говорить про золотий ері в енергетичній політиці США, скасування обмежень на експорт американських енергоносіїв, то Порошенко твердить про «всеосяжної підтримки [4] з боку США».
Все в ім'я суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України.
Що залишалося робити міністру оборони С. Полторак, який перебував з робочим візитом в штаб-квартирі НАТО?
Само собою, подякувати за турботу. І запросити натівців на парад на честь Дня незалежності. «Під час робочої поїздки в штаб-квартиру НАТО і двосторонніх переговорів з іноземними колегами я запросив їх в Україну на День Незалежності. Йдеться про представників країн, з якими співпрацюємо. Щоб вони також разом з нашими військовими взяли участь у військовому параді », - наводить слова С. Полторака прес-служба Міноборони України.
Причому іноземні військові будуть прямувати в своїх парадних розрахунках, а литовсько-польсько-українська бригада і зовсім буде представлена у всій красі.
З чого радіти-то в День незалежності?
Тому, що НАТО готує ВСУ знищувати жителів України руками самих же мешканців України, навчених натовськими інструкторами?
Ні, каже С. Полторак, ми піднімаємо моральний дух українців: «Це будуть нововведення, які повинні зацікавити українців і серйозно підняти моральний дух наших військових».
Київ все робив «помімомінска», готувався до G20. Але чи має він зовнішньополітичний курс в інтересах самої України, перш за все в частині припинення війни в Донбасі?
На це питання відповів [6] міністр закордонних справ України Павло Клімкін: «Не чекайте новин саме в той день, оскільки рішення саміту будуть відпрацьовуватися потім кілька тижнів, і зверніть увагу - з дня саміту у нас буде майже безперервно Генсек ООН, генсек НАТО, держсекретар США, саміт Україна - ЄС. Такої активності багато хто не пам'ятає, ось саме під час цих зустрічей з керівництвом України буде визначатися і динаміка, і те, що буде робитися далі ».
Іншими словами, не чекайте від Києва зовнішньої політики суверенної і незалежної держави.
Дійсно, «то, що буде робитися далі», від київського режиму не залежить.