При изу-ченіі даної проблеми виділяються два основних аспекти: струк-тура суспільства і його динаміка, зміна.
СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА. як і будь-яка природна структура, включає в себе не тільки окремі об'єкти. Суспільство є не-що більше, ніж просто сума індивідів. Воно включає в себе РЕАЛЬНІ ВІДНОСИНИ, які і об'єднують людей.
З точки зору крайнього, войовничого колективізму, на-проти, суспільство не тільки існує, а й є більш повноцінним і високим, ніж індивіди, з яких воно складається. Існує нібито лише суспільство і нічого, крім суспільства. Окремі ж люди - всього лише частинки, гвинтики, "моменти", як висловлювався Гегель, більш широкого цілого, подібно до того як ноги і руки людини є частинами його тіла. При послідовно-вальному проведенні ця точка зору породжує тоталітаризм, що підкоряє собі особистість повністю, який регулює всі моменти її життя, аж до найдрібніших.
Обидва цих забобону, особливо тоталітаризм, послужили ідейним джерелом багатьох страждань і бід, що зайвий раз сві-детельствует, наскільки небезпечними можуть бути філософські, миро-воззренческіе і ідеологічні помилки.
Сучасна філософія розглядає людське суспільство як сукупність безлічі різних частин та елементів. При-чому, ці частини і елементи тісно пов'язані між собою, постійного-но взаємодіють. Тому суспільство і існує як єдиний, цілісний організм, як єдина система. Від інших природних систем, в тому числі фізичних і біологічних, суспільство отли-чає своєї особливою складністю.
Припустимо і інший універсальний, СИНТЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ПО-Німанн СТРУКТУРИ СУСПІЛЬСТВА як складається з окремих лічнос-тей; з окремих колективів, малих груп; з великих соці-альних груп і їх організацій; з окремих народів, націй і держав; з міжнародних, міждержавних об'єднань і організацій. При такому підході кожен представник будь-якого з розглянутих рівнів виступає в якості елемента більш складної структурної організації. Причому, кожен елемент струк-тури знаходиться в системі різноманітних зв'язків один з одним як вертикальних, так і горизонтальних.
Перший елемент. необхідний фактор будь-якої діяльності -людина, індивід, люди. Він її активна сторона, СУБ'ЄКТ. Але тому люди є суб'єктами, що їх діяльність направле-на на ті чи інші ОБ'ЄКТИ. В якості таких можуть виявитися і окремі індивіди (діяльність лікаря, вчителя, представи-ки деяких інших професій).
Однак частіше в цій якості виступають об'єкти іншого ро-да, чітко поділені на дві підгрупи:
Перша підгрупа - речі, знаряддя і засоби виробництва, сюди ж відносяться і знаряддя духовного виробництва - олівець, ручка, друкарський верстат і ін. Інакше кажучи, ця підгрупа сос-тоит з речей, за допомогою яких людина змінює і приспосаб-ливает навколишнє середовище до своїх потреб.
Друга підгрупа - кошти, необхідні для людської діяльності, хоча і не мають речового характеру: мова жестів, звукова і письмове мовлення, інформація, укладена в її різного роду носіях - магнітних стрічках, дискетах, кар-Тінах, книгах і т.д. Вони являють собою, за визначенням філософів, СИМВОЛИ, ЗНАКИ. Впливаючи на нашу свідомість, симво-ли і знаки забезпечують цілеспрямованість індивідуальної і колективної діяльності, її узгодженість. Вони допомагають людино, іноді багаторазово, пристосовуватися до навколишнього сере-де.
Основні типи суспільної діяльності. Таким чином, існують чотири елементи будь-якої челове-чеський діяльності - люди, фізичні речі, символи і зв'язку між ними. Необхідність їх постійного відтворення по-народжує основні типи суспільної діяльності:
регулятивна, або управлінська,
Всі вони не тільки забезпечують необхідні умови будь-якої людської діяльності, а й одночасно створюють припускає-Посиланням життєздатності суспільства в цілому.
Почнемо характеристику цих сфер з виявлення особливостей МАТЕРІАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА. Його своєрідність полягає в тому, що воно покликане створювати певні речі, необхідні для удо-влетворенія потреб людей, підтримання їх активності в будь-якій сфері. Тут зайняті люди фізичного і розумового тру-да. Вони добувають сировину, переробляють його і створюють все необ-ходимое як для розвитку виробництва, так і для матеріально-го оснащення освіти, науки, медицини, політики, для пов-седневной життя людей (житло, продовольство, одяг і т.д.) .
В якості ще однієї сфери виділяється регулятивного, або УПРАВЛІНСЬКА, тобто діяльність різного ро-да адміністраторів, керуючих, політиків. Специфічна за-дача цієї області - підтримка зв'язків між людьми, регулиро-вання їх діяльності. Без неї суспільне життя також неможлива, як неможлива вона без матеріального і духовного виробництва.
Управління здійснюється на різних рівнях: від дер-жави до підприємства і сім'ї. Воно грає величезну роль в долі суспільства. Біда в тому, що його часто вражають многочіс-лені хвороби: зловживання методами примусу, насильства, репресій, надмірне розростання чиновницького апарату, бю-рократізація управлінської діяльності, казнокрадство, кор-рупція, хабарництво і т.п. Особливо висока ціна помилок, прорахунків і зловживань у політичній діяльності, бо вона так чи інакше визначає долі мільйонів і мільйонів лю-дей.
Отже, основа громадської структури утворюється на базі че-тирех найважливіших видів людської діяльності. Кожній з них відповідає своя специфічна сфера суспільного життя.
Треба відзначити, що якщо перші три із зазначених властивостей притаманні не тільки суспільству в цілому, але в тій чи іншій мірі і складовим його сферам, то властивість самодостатності прису-ще тільки суспільству в цілому. Самодостатність - це здатність системи власною діяльністю створювати і відтворювати всі необхідні умови свого існування, виробляти все по-требного для колективного життя.
Динаміка, зміна суспільства. Важливо усвідомити, що суспільство, представляючи собою сукупність-ність щодо стійких, стабільних структур, не знаходить-ся тим не менш в стані нерухомості, спокою. Про нього, як і про природу, можна сказати, що воно постійно змінюється.
Найпростішим процесом є ФУНКЦІОНУВАННЯ суспільства, тобто його повсякденна життєдіяльність. Під ЗМІНОЮ розуміється на-чільного етап внутрішнього переродження в суспільстві, що носить кількісний характер.
Розвиток пов'язано з глибокими, необоротними якісними зрушеннями.
ПРОГРЕС - одна з різновидів процесу розвитку. Він проявляється в пристосовності системи до постійно змінюваних умов її життєдіяльності і пов'язаний з ускладненням її організації.
Протилежним прогресу є поняття "РЕГРЕС" - процес звуження можливостей сі-стеми до саморозвитку, її уп-Рощенье і руйнування.
Основні компоненти будь-якої зміни, розвитку:
I) спрямованість що відбуваються в суспільстві змін;
II) джерела, фактори або причини розвитку;
III) форми, в яких відбувається будь-який розвиток.
Але незалежно від визнання спрямованості від-ходять в суспільстві змін, сам факт цих змін призна-ється більшістю філософів, бо важко заперечувати збагачення ду-ховної життя людей, розвиток науки, техніки, розширення можли-жності задоволення різноманітних людських потреб.
II. Важливим є і питання про ИСТОЧНИКАХ, ЧИННИКИ або ПРИ-чинах відбуваються в суспільстві змін. Які ж це причини?
1. Одна з них пов'язана з безперервним процесом функционирова-ня суспільства. В ході повсякденної діяль-ності люди вдосконалюють свої навички та здібності, які викликають досить глибокі зміни в структурі і організації загально-ства.
2. Але, крім процесу повсякденного функціонування виявляються і більш серйозні, корінні изме-нения. зачіпають основи життя суспільства.
б) інші шукали причини в змінах економіки, знарядь праці, методах організації виробництва (К. Маркс, У. Ростоу);
Кожен з цих факторів певним чином впливає на розвиток суспільного життя, зокрема, велика роль культури. в тому числі її міжнаціонального взаємодії. Так, активний експорт в Японію в XIX-XX ст. до-сягнення науки із Західної Європи і США сприяв тому, що в порівняно короткий історичний термін Японія, незважаючи на поразку в Другій світовій війні, перетворилася в одну з найбільш високорозвинених країн світу. Історії відомі чимало прикладів і протилежного характеру, коли проводиться пануючими силами політика ізоляціонізму, недопущення в країну ні нових ідей, ні нових товарів доводила могутні держави до глибокої кризи, занепаду: застарівали їх інститути та соціаль-ні структури.
Революції не тільки морально виправдані, але і необхідні, якщо вони спрямовані проти віджилих порядків, тиранічних ре-жимів і т.п. Але невірно, мабуть, вважати, що тільки з револю-ціями пов'язаний розвиток суспільства. Не можна не враховувати, що ре-волюции завжди дуже дорого обходяться: супроводжуються жнива-ниями і масовою загибеллю людей.