суєтність, марність, нікчемність, дим, тлін, мішура, марнота марнот, всіляка суєта, хуета (хуета), ганебної життя мішура; метушня, метушня, сум'яття; життя миш'я біганина, клопітно, комарина лисину, дрібниця, лушпиння, бігання, пусте, ковбасні, дрібниця, занепокоєння, побігеньки, тлінність, миш'я біганина, колготня, мишача метушня, мигтіння, колготи, штовханина, прах, клопоти, виїденого яйця не коштує, мишача метушня, квапливість, дитячі іграшки, біганина, мельтешение, порожнеча, луска, формальність, бігання, мишача метушня
Що таке суєта. суєта це, значення слова суєта. походження (етимологія) суєта. синоніми до суєта. парадигма (форми слова) суєта в інших словниках
► суєта - Т.Ф. Єфремова Новий словник російської мови. Толково- словотвірний
що таке суєта
а) Все те, що марно, мізерно, не представляє цінності.
б) Повсякденні турботи, справи.
а) Безладні, квапливі клопоти.
б) Зайва квапливість в рухах, в поведінці, в роботі.
► суєта - С.І. Ожегов, Н.Ю. Шведова Тлумачний словник російської мови
що таке суєта
МЕТУШНЯ, -и, мн. ч. -и, суєт, -ам, ж.
1. Все марне, пусте, яке не має справжньої цінності, прах (у 2 знач.) (Устар. І кніжн.). Перед обличчям смерті все стало прах і с.
2. Квапливі і безладні клопоти, зайва квапливість в рухах, в роботі, в поведінці. Працювати без суєти. Передсвяткова с.
• Суєта суєт (устар. Високий.) Дріб'язкові повсякденні хвилювання,
Суєта суєт і всіляка
► суєта - Д.Н. Ушаков Великий тлумачний словник сучасної української мови
що таке суєта
МЕТУШНЯ, суєти, · дружин.
1. Все марне, нікчемне, марне, що не представляє істинної цінності (· первонач. Все земне, на відміну від небесного, божественного; · книж. · Устар.). «У цей день благословенний забвенью кинув суєти.» Пушкін. «Від суєти, від світу відкластися, вимовити чернецтва обітницю.» Пушкін. «Крім вас йому світ цілий здавався прах і суєта.» Грибоєдов. «Все в світі суєта.» Лермонтов. «Всепоглинаюче потік суєт.» Вяземський.
2.только од. Недолуга біганина, квапливість у чому-небудь (в клопотах, турботах, зборах, роботі і т.п.). «У вас в особі, в рухах суєта.» Грибоєдов. «Нежданов, скориставшись загальною суєтою, вислизнув до себе в кімнату.» А.Тургенев. «Мета всіх праць, суєти, кар'єри, наживання - була вона.» Гончаров.
• Суєта суєт (церк. · Книж. · Устар.) - те саме, що суєта в 1 · знач. (З біблійного виразу "суєта суєт і всіляка суєта").
► етимологія суєта - Етимологічний словник російської мови. Фасмер Макс
етимологія суєта
► суєта - Малий академічний словник російської мови
що таке суєта
Щось пусте, нікчемне, що не має цінності; марність.
Їй-богу, і почестей ніяких не хочу. Воно, звичайно, заманливо, але перед чеснотою все порох і суєта. Гоголь, Ревізор.
- Думаю скоротити справи-то ... --- Навіщо більше збирати. Один тлін, суєта! Мельников-Печерський, В лісах.
Дріб'язкові життєві помисли, інтереси, турботи.
Мене рятувало натхнення Від дріб'язкових суєт. Лермонтов, Як в ніч зірки падучої пломінь.
- Ні, милий брат, повно нам ламатися і думати про світло: ми люди вже старі і сумирні; пора нам відкласти в сторону всяку суєту. Тургенєв, Батьки і діти.
Квапливе, безладний рух, біганина; клопоти.
цілі дні проводили в суєті, запасаючись вугіллям, снарядами, машинним маслом, їстівними продуктами. Новиков-Прибой, Шалий.
За повсякденною суєтою ми і самі не помічали того, що робиться в нашій МТС. Миколаєва, Повість про директора МТС ...