Займаючи центральне місце в системі органів кримінального процесу, суд покликаний реалізовувати кримінальне судочинство в ході здійснення правосуддя. Тому від змісту встановленого процесуальним законом статусу суду в значній мірі залежить ефективність вирішення поставлених перед кримінальним процесом завдань.
Суд є єдиним органом, що здійснює правосуддя у кримінальних справах.
Кримінальні справи повинні розглядатися по суті тільки відповідно до правової процедури, встановленої КПК, і на основі:
1) дотримання підсудності конкретних кримінальних справ;
2) формування законного, незалежного, компетентного та неупередженого складу суду;
4) відділення функції здійснення правосуддя від функцій обвинувачення і захисту.
Підсудність конкретних справ визначається на основі норм глави 32 КПК. Формування складу суду регламентується кодексом «Про судоустрій і статус суддів». Інститут відводу закріплений в розділі 9 КПК.
Кримінальні справи в суді першої інстанції розглядаються одноособово чи колегіально. Колегіальний розгляд кримінальних справ здійснюється судом у складі судді і двох народних засідателів. При здійсненні правосуддя народні засідателі прирівнюються до суддів і мають право вирішального голосу.
1) вирішує питання, пов'язані з призначенням і підготовкою судового розгляду;
2) розглядає справи про злочини, за які максимальне покарання, передбачене кримінальним законом, не перевищує десяти років позбавлення волі, за винятком справ про злочини неповнолітніх;
3) вирішує питання, пов'язані з виконанням вироку.
Колегія у складі судді і двох народних засідателів розглядає справи про:
1) злочини, за які кримінальним законом передбачаються покарання понад десяти років позбавлення волі або смертна кара;
2) злочини неповнолітніх.
Розгляд кримінальних справ у касаційній інстанції здійснюється в складі трьох суддів, а в наглядовій інстанції - у складі не менше трьох суддів.
Повноваженнями суду є:
1) підготовка і призначення судового розгляду;
2) розгляд кримінальних справ по першій інстанції;
3) розгляд кримінальних справ в касаційному порядку і в порядку нагляду, а також при провадженні у кримінальній справі за нововиявленими обставинами;
4) звернення вироку до виконання і вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку, а також зняття судимості;
5) розгляд кримінальних справ із застосуванням до особи примусових заходів безпеки і лікування.
На досудових стадіях кримінального процесу суддя:
1) розглядає скарги на дії і рішення органу кримінального переслідування (затримання, взяття під варту, домашній арешт, примусове поміщення особи, яка не утримується під вартою, в психіатричне (психоневрологічне) установа для проведення експертизи, відмова в порушенні кримінальної справи, припинення попереднього розслідування або кримінального переслідування, відмова у порушенні провадження за нововиявленими обставинами);
2) виносить постанови про застосування запобіжних заходів щодо особи, звільненого ним з-під варти, домашнього арешту;
3) виносить постанови у кримінальних справах, що перебувають у його провадженні, про приміщенні особи в організацію охорони здоров'я для проведення судово-психіатричної експертизи.
Суд може винести окрему ухвалу (постанову), якщо при судовому розгляді кримінальної справи будуть виявлені порушення прав і свобод громадян, порушення закону, допущені на стадії попереднього розслідування або при розгляді справи нижчестоящим судом, а також і в інших випадках (наприклад, при встановленні обставин , що сприяють вчиненню злочину).