Actual problems of perinatal neurology
The relevance of neurological disorders in children associated with perinatal pathology of the brain, requires the creation of an algorithm of treatment and rehabilitation of the patient with the first hours after birth and in the subsequent periods of growth and development. The authors consider some neurological problems of children of school age in relation to perinatal anamnesis.
Менталітет нашого суспільства, «псіхіатрофобія» стали причиною частого звернення батьків з приводу затримки психічного та мовного розвитку, порушеного поведінки, труднощів концентрації уваги, наявності агресивних патернів поведінки, дитячих страхів, порушень сну, невротичних розладів не до психіатрів, психотерапевтів, а до лікарям неврологів. Це не тільки створює труднощі в статистичному обліку даних розладів, а й істотно ускладнює роботу невролога. Декларовані батьками скарги і вимоги дати роз'яснення щодо корекції і вибору правильної поведінки для виховання і навчання дитини з проявами гіперактивності, дефіциту уваги, високої тривожності, з аутистическими і агресивними рисами змушують неврологів освоювати діагностичний і корекційний потенціал, призначений «особливому» дитинству.
Нові освітні технології з великим об'ємом різнобічної інформації, емоційні перевантаження, підвищені вимоги, що пред'являються дитині в нових умовах, нервово-психічне напруження, пов'язане з ситуаціями перевірки знань, завищені претензії батьків відносно «оціночної» успішність своєї дитини помітно впливають на самопочуття дитини і на реалізацію його адаптаційних можливостей в шкільному колективі. Шкільна дезадаптація як порушення пристосування особистості школяра до умов навчання в школі має місце у 30% дітей початкової школи. У 52% дітей з проявами шкільної дезадаптації відзначаються ознаки мінімальної мозкової дисфункції, у 26% - невротичні стани [16]. У деяких випадках невідповідна навантаження на тлі відсутності позитивної мотивації, нерегульований інформаційний потік, що обрушується на дитину в нових умовах, виявляються настільки неадекватними його здібностям сприймати нові знання, що дитина, стикаючись з незвичними труднощами і поруч психотравмуючих чинників, відмовляється відвідувати школу.
В останні роки при ранніх порушеннях моторної функції дитини широко і успішно застосовується кінезіотерапія за методом V. Vojta [21]. В основі методу рефлекторна стимуляція онтогенетических локомоторних комплексів повороту і повзання, що грають головну роль у всьому моторному розвитку дитини.
Щорічно в клініці дитячої неврології ім. професора А.Ю. Ратнера р Казані, яка є базою кафедри, дане лікування отримують понад 600 дітей, серед них 45% - пацієнти віком від 3 до 6 місяців. Це найбільш сприятливий період, так як інтенсивний розвиток межнейрональних зв'язків в ЦНС дозволяє максимально використовувати компенсаторні можливості мозку дитини. За іншими віковими групами виявлено такі процентні співвідношення: 30% дітей отримували лікування у віці 6-9 місяців, 13% - 1-3 місяці, 12% - 9-12 місяців. Серед хворих, які перебували під наглядом, у 52% виявлялися симптоми ураження головного мозку, у 29% - спинного мозку та периферичної нервової системи, у 19% дітей була поєднана патологія.
Як показала практика, метод Vojta ефективний для досягнення стабільності і симетричності положення тіла, поліпшення координації, розвитку цілеспрямованості рухів, регуляції безумовно рефлекторної діяльності і придушення патологічних рухових стереотипів. Провокуючи активні рухи дитини, ми також впливаємо на сенсорні, вегетативні і психічні функції, отримуючи часом абсолютно несподівані позитивні результати у дітей з церебральної і більшою мірою спінальної патологією.
Кінезіотерапія Vojta має профілактичну спрямованість, попереджаючи розвиток вторинної патології. Для досягнення стійкого ефекту мама дитини, навчена спеціальним вправам, повинна займатися з ним 3-4 рази на день, спочатку під наглядом інструктора в стаціонарі, а потім самостійно вдома.
Психотерапевтична корекція проводиться в рамках короткострокової інтегративної сімейної терапії або сімейного консультування. Програма допомоги передбачає вивчення та оптимізацію дитячо-батьківських відносин; визначення батьківської компетентності, підвищення успішності батьків в розумінні і розвитку своєї дитини, а також підвищення мотивації батьків до активної участі в процесі реабілітації.
В.Ф. Прусаків, Е.А. Морозова, М.В. Білоусова, М.А. Уткузова, Ф.М. Зайкова, В.І. Маруліна, Р.Г. Гамірова, Д.В. Морозов
Казанська державна медична академія
Прусаків Сміла Федорович - доктор медичних наук, доцент, завідувач кафедри дитячої неврології