В цілому на склад і структуру зайнятості населення. характер формування і функціонування ринку праці впливають різноманітні групи чинників і умов, взаємопов'язаних між собою. До них насамперед належать географічне розташування, природно-кліматичні умови, розвиток основних галузей економіки та їх спеціалізація, інвестиційна політика регіону, рівень диверсифікації, що характеризує галузеву структуру економіки регіону, демографічна ситуація, розвиток малого бізнесу та ін. На стан зайнятості впливають і зовнішньоекономічні зв'язку. В даний час в істотній мірі ускладнений процес рівноправної інтеграції країни в світову економіку і використання зовнішньоекономічних зв'язків для припливу іноземних інвестицій в розвиток економіки і системи робочих місць. У той же час зберігається і навіть посилюється сировинна спрямованість експорту і висока залежність внутрішнього ринку від імпорту продуктів харчування, побутової техніки та товарів повсякденного попиту.
Це негативно позначається на зайнятості в легкій, текстильній, швейній, взуттєвій промисловості, в машинобудуванні, в яких проблеми скорочення чисельності зайнятих і прихованого безробіття проявляються особливо гостро, а безробіття носить переважно структурний характер. Тому у зовнішньоекономічній діяльності існує нагальна необхідність прийняти більш активні заходи щодо захисту національних ринків товарів і праці. Зберігається тенденція «обважнення» структури виробництва, тобто її переорієнтація на сировинні та видобувні галузі з низьким ступенем переробки продукції. Електроенергетика, газова, нафтовидобувна промисловості характеризуються відносно більш стабільними рівнями обсягів виробництва, ніж промисловість в цілому. Відповідно проявляються структурні зрушення в зайнятості по галузях промисловості. З точки зору перспектив розвитку системи робочих місць орієнтація на сировинний шлях розвитку означає подальше скорочення числа робочих місць в переробних галузях промисловості, перш за все у високотехнологічних галузях, де зосереджена основна частина інтелектуального і трудового потенціалу. Падіння обсягів виробництва, особливо у високотехнологічних підгалузях машинобудування, в перспективі знижує і експортний потенціал країни.
Гостра ситуація із зайнятістю спостерігається в легкій, особливо текстильної промисловості, машинобудуванні та металообробці, вугільної промисловості. Основними факторами зниження числа робочих місць в машинобудуванні, легкій, в першу чергу в текстильній, промисловості залишаються труднощі зі збутом продукції, недостатність інвестиційної активності, конкуренції з іноземними товарами. У зв'язку з цим особливого значення для збереження робочих місць і стримування безробіття набуває розробка і реалізація політики трудового протекціонізму, проведення системи заходів щодо захисту національного ринку праці. Це диктує необхідність врахування при формуванні цілей структурної, промислової експортно-імпортної політики інтересів вітчизняних виробників.
Найгострішою проблемою для українського ринку праці залишається неефективна зайнятість. яка в основному пов'язана з відсутністю у підприємств необхідних фінансових ресурсів для реконструкції і технічної модернізації виробництва. Накопичення неефективною зайнятості знижує мобільність робочої сили, веде до падіння продуктивності праці і рівня кваліфікації працівників. Тобто проблема кадрового потенціалу та обмеженість можливостей інвестування в сучасні технології зумовлюють низький рівень продуктивності праці, яка виступає в ролі визначального фактора економічного розвитку. Також одним з відкритих проявів неефективною зайнятості залишається неповна зайнятість.