Стягнення збитків у арбітражному процесі на сьогоднішній день займає далеко не останнє місце серед популярних вимог в позовній заяві.
Пов'язано це з тим, що рано чи пізно все інші способи «впливу» на недобросовісного виконавця зобов'язань вже вичерпуються, а зобов'язання так і залишається невиконаним, до того ж обростаючи відсотками і пенею за порушення строків. Крім цього, процес стягнення збитків не представляє особливої складності, якщо будуть дотримані всі вимоги законодавства і процесуальні нюанси.
Що таке збитки?
Відповідно до статті Цивільного кодексу, особа (фізична або юридична), чиє право було порушено і дане порушення призвело до заподіяння майнової шкоди, може вимагати відшкодування завданих йому збитків у повному обсязі, якщо законом або договором не передбачено інше.
Збитки - це не що інше, як витрати (витрати), яке особа зробила і зробить для відновлення свого порушеного права або пошкодженого майна. Ця частина витрат називається реальним збитком. Крім нього є ще й упущена вигода - доходи, яке особа могла б реально одержати в разі, якби його право не було порушене.
Як правило, суди рекомендують вирішити виниклу суперечку між сторонами в досудовому порядку шляхом направлення відповідачу претензії. У деяких випадках ця практика дає позитивні результати і сторони домовляються «на місці», не вдаючись до стягнення збитків в арбітражі в порядку позовного провадження. Другим позитивним моментом в претензійному порядку є те, що з моменту відправки претензії у позивача з'являється підтвердження моменту, з якого можна відраховувати відсотки, неустойку і збитки, завдані невиконанням зобов'язання.
Види і особливості збитків
За загальним правилом, громадянин може зажадати стягнути з порушника права не тільки упущену вигоду, але й реальний збиток. Однак таке право обмежується тим, що розмір всіх витрат слід обгрунтувати настільки точно, щоб у суду не виникло ніяких сумнівів в їх достовірності і необхідності.
Недостатньо заявити вимогу про стягнення, наприклад, 100 000 рублів упущеної вигоди від простою виробництва в зв'язку з затримкою поставки сировини - потрібно обгрунтувати цю цифру, вказавши, наприклад, вартість однієї одиниці продукції і її вироблене кількість в день.
Збиток, що заподіюється громадянину, може бути 2 видів:
- Матеріальний - коли мова йде про майно потерпілої сторони або сторони-відповідача;
- Моральний - честь, гідність і ділова репутація громадянина.
Юридична особа може зажадати відшкодування шкоди, заподіяної репутації, однак на практиці такі справи вимагають довгострокової і титанічної роботи адвоката.
Для того щоб збитки були стягнуті в порядку арбітражного судочинства, необхідно обов'язкове наступних фактів:
- Факт настання шкоди;
- Вина порушника права;
- Протиправність скоєних ним дій;
- Розмір завданих збитків;
- Причинно-наслідковий зв'язок між діями порушника і наступними наслідками.
Суд не має права обмежуватися лише встановленням декількох перерахованих фактів, а буде враховувати абсолютно всі аспекти даного спору при стягненні збитків в арбітражі.
Цивільним кодексом встановлюється правило про презумпцію вини примирителя шкоди. Тобто тягар доведення відсутності вини покладається на відповідача. Якщо він не надасть відповідних доказів, то його вина буде встановлена виходячи з представлених доказів позивачем.
Звільнення від відповідальності можливе тільки при встановленні факту заподіяння збитків внаслідок обставин непереборної сили.
У деяких випадках для встановлення розміру збитків потрібне проведення різного роду експертиз. В даному випадку в ході судового засідання заявляється клопотання про призначення експертизи або до матеріалів справи можуть бути долучені на розсуд суду результати раніше проведених експертиз.
Спори у справах про стягнення збитків в арбітражі
Судова практика арбітражних судів у справах про стягнення збитків досить різноманітна і конкретизована. У досвідчених юристів нерідко складається враження, що розглянуті всі ситуації і є відповіді на всі питання, але в юриспруденції не можна бути твердо переконане в одному лише вирішенні питання!
А ось довести розмір неодержаних збитків набагато складніше. Справа в тому, що немає єдиної формули або методики розрахунку неотриманої вигоди. Як правило, в кожному конкретному позовній заяві ця сума індивідуальна. У багатьох випадках суди відмовляють у відшкодуванні цієї частини збитків унаслідок їх необгрунтованість.
У позові слід якомога ретельніше описувати цю частину вимог, надаючи не тільки теоретичні розрахунки, а й реальні дані про те, які суми були б отримані позивачем за відсутності порушень його прав з боку відповідача.
Крім того, в позовній заяві про стягнення збитків в арбітражі позивач вправі заявити вимоги про відшкодування не тільки «реальних» збитків, а й тих, які можуть виникнути в майбутньому будучи в безпосередньому взаємозв'язку з діями відповідача. Розмір цих витрат повинен бути «підкріплений» різними кошторисами, розрахунками, калькуляцій та іншими доказами, що дозволяють зіставити заявлені цифри з реальними.
При обчисленні збитків суди вимагає застосовувати ціни, які встановлені в регіоні укладання угоди і на момент подання позовної заяви до суду.
Якщо крім збитків позивач просить стягнути неустойку і відсотки за користування чужими грошовими коштами, то в даному випадку збитки будуть стягнуті тільки в тій частині, яка не покривається неустойкою. У ситуації, коли неустойка носить штрафний характер все ж можливо стягнути і неустойку, і збитки одночасно, не проводячи взаємозалік другого за перше.
Позиція судів у справах про стягнення збитків в арбітражі
Суд обов'язково встановлює наявність факту відокремлення неустойки як штрафної санкції в укладеному між сторонами спору договорі. Якщо ж неустойка покриває розмір завданих збитків, то додаткові грошові суми не стягуються.
Коли мова йде про стягнення збитків та відсотків за користування чужими грошима, то збитки стягуються в розмірі, який перевищує суму сплачених відсотків.
На практиці виходить наступна ситуація: є реальна шкода, протиправна дія, вина, причинно-наслідковий зв'язок, але суд не відшкодовує збитки, понесені позивачем. Як вважають дослідники і практики-правопріменітелі, проблема полягає, перш за все, у відсутності єдиних методик для розрахунку збитків по конкретним видам зобов'язань.
Більш детальні приклади або ж єдині методики дозволили б захистити інтереси компанії, що зазнала збитки у зв'язку з неправомірними і недобросовісними діями контрагента.
Незважаючи на велику правозастосовчу практику, справи про стягнення збитків арбітраж нерідко розглядає надмірно ретельно і всі спірні питання згладити в ході судового розгляду вправі лише досвідчений адвокат по арбітражним спорах. Якщо має бути судове справи у справах про стягнення збитків в арбітражі - допомога грамотного адвоката з компанії «Альт Груп» буде сприяти максимально позитивному вирішенню спору.