У багатій фразеології російської мови закладені великі синонімічні можливості, що є основою для її стилістичного використання. Багато фразеологічні звороти синонімічні окремим словами: дрімати - клювати носом, підпалити - пустити червоного півня. Такі фразеологізми виділяються своїм розмовно-просторічні характером. Фразеологічні звороти утворюють ряд ідеографічних синонімів - засукавши рукава (інтенсивність), в поті чола (працювати, щоб жити), не покладаючи рук (невтомно, натхненно). Стилістичні синоніми: наказати довго жити - ноги протягнути.
Стилістичне використання фразеологічних засобів мови.
Є словосполучення, які називаються невільними, пов'язаними, або фразеологічними. У них слова, з'єднуючись разом, втрачають своє індивідуальне лексичне значення і утворюють нове смислове ціле, яке по семантиці прирівнюється до окремого слова, наприклад: пустити червоного півня - підпалити, бити байдики - байдикувати, з хвилини на хвилину - скоро, з шпилькову головку - маленький.
Як правило, такі поєднання закріплюються в мові в результаті частої і тривалої, іноді багатовікової практики вживання. Одне і те ж поєднання може виступати то як вільний, то як пов'язане в залежності від контексту і значення. Наприклад: Він закрив очі і швидко заснув - Деканат закрив очі на негідну поведінку студента.
Сукупність лексично неподільних, цілісних за значенням, відтворюваних у вигляді готових мовних одиниць словосполучень називається фразеологією (від грецького phrasis "вираз" і logos "вчення, наука").
Фразеологізми можна розділити на групи з точки зору походження та традиції використання:
вирази з розмовно-побутовому мовленні: заговорювати зуби, втратити голову, чудеса в решеті, на безриб'ї і рак риба.
вирази з професійних сфер вживання, з арго: ставити в глухий кут, зелена вулиця - з слововживання залізничників; незграбна робота, без сучка, без задирки - з промови столярів; замилювати очі, карта бита - з арго картярів;
вирази з книжково-літературної мови:
а) терміни і обороти з наукового вжитку: центр ваги, ланцюгова реакція, котитися по похилій площині, довести до сказу;
б) висловлювання з творів художньої літератури та публіцистики: "А скринька просто відкривався" (І. Крилов); "З почуттям, з толком, з розстановкою" (А. Грибоєдов); "Живий труп" (Л. Толстой); "Справа пахне гасом" (М. Кольцов).
Фразеологічні звороти широко використовуються в різних стилях мови.
У художній літературі, в публіцистиці, в розмовній мові вживання фразеологізмів пов'язано з їх виразними можливостями. Образність, експресія, характерна для значної частини фразеологічних зворотів, допомагають уникнути шаблонності, сухості, безликості в мовному спілкуванні. При цьому фразеологізми книжкового характеру мають "підвищеної" експресивно-стилістичним забарвленням, їх вживання надає промови урочистість, поетичність, книжність.
Для фразеологізмів розмовно-побутового плану характерна "знижена" експресивно-стилістична забарвлення, що дозволяє висловити іронію, фамільярність, презирство і т. П. Необхідно враховувати особливо знижений характер фразеологічних зворотів, що знаходяться на периферії літературної мови, просторічних фразеологізмів (з жиру біситися, раз плюнути , лаптем щі сьорбати) і грубо-просторічних (ні шкіри, ні пики, показати кузькіну мать, метати ікру). Ці специфічні властивості фразеологічних зворотів особливо яскраво видно при порівнянні з загальновживаними лексичними синонімами. Порівняйте: загинути - скласти голову - зламати собі шию, обманювати - вводити в оману - водити за ніс. У всіх стилях мови широко використовуються і міжстильова фразеологічні звороти з "нульовою" забарвленням, такі, як з дня на день, таємне голосування, збожеволіти.