СПИСАННЯ ТОВАРУ В МЕЖАХ НОРМ природного убутку
Перед організаціями, що займаються зберіганням і торгівлею продуктів, постає проблема їх втрат, що виникають внаслідок як природних причин, так і з власної вини.
Розглянемо порядок обліку втрат при зберіганні:
картоплі - на прикладі оптової овочевої бази і роздрібного магазину;
макаронних виробів - в організаціях роздрібної торгівлі.
Розрізняють втрати нормовані і ненормовані.
До нормованих відноситься природне зменшення товарів. Визначення природного убутку дано в Наказах Мінторгу СРСР від 26.03.1980 N 75 та Мінторгу РРФСР від 22.02.1988 N 45.
Для того щоб виявити втрати, необхідно провести інвентаризацію, результати якої оформити інвентаризаційної описом товарно-матеріальних цінностей (форма N інв-3) і сличительной декларації результатів інвентаризації (форма N інв-19).
Потім виявлені відхилення необхідно розділити на дві групи:
втрати в межах норм природних втрат;
втрати понад норми природного убутку.
Втрати, що відносяться до першої групи, списуються на підставі розпорядження керівника на витрати на продаж. Втрати другої групи відносяться на винних осіб.
Якщо винні особи не встановлені або у стягненні з них відмовлено судом, то збитки від нестач і псування списуються на фінансові результати в дебет рахунку 91 "Інші доходи і витрати".
Даний порядок списання в бухгалтерському обліку відноситься до всіх видів нестач і втрат, що виникли під час зберігання, за винятком випадків стихійного лиха.
Для овочевих баз і складів затверджені норми двох типів: при тривалому зберіганні картоплі, овочів і плодів (понад 20 діб) і при короткочасному зберіганні (до 20 діб). Усередині кожного типу норми диференціюються залежно від зони (холодна або тепла) і від типу сховища: охолоджуваного або неохолоджуваного.
Сума списання продуктів в вартісному вираженні визначається виходячи з застосовуваного відповідно до облікової політики способу їх оцінки.
по середній собівартості кожної одиниці;
по середній собівартості;
за собівартістю перших за часом придбання МПЗ (спосіб ФІФО);
за собівартістю останніх за часом придбання МПЗ (спосіб ЛІФО).
Таким чином, виявивши недостачу по товарах, до яких норми природного убутку Урядом Російської Федерації не встановлені, вся недостача вважалася наднормативної. Збиток в цьому випадку повинна бути відшкодована за рахунок або матеріально відповідальних, або винних осіб. Якщо в результаті недостачі винні особи були відсутні, то для цілей оподаткування прибутку наднормативні втрати треба було врахувати в складі позареалізаційних витрат, але тільки в разі документального підтвердження органами державної влади факту відсутності винних осіб (пп. 5 п. 2 ст. 265 НК РФ).
Розглянемо порядок визначення природного убутку по картоплі на прикладах.
1. При тривалому зберіганні обчислення природного убутку свіжих картоплі, овочів і плодів проводиться до середнього залишку товарів за кожен місяць зберігання.
Середньомісячний залишок розраховується за даними на 1-е, 11-е, 21-е і 1-е число наступного місяця. При цьому береться 1/2 залишку на 1-е число цього місяця, залишок на 11-е, залишок на 21-е число того ж місяця і 1/2 залишку на 1-е число наступного місяця, і сума їх ділиться на 3. природні втрати обчислюються у відсотках до цього середнього залишку. Остаточний розмір природного убутку за кожним видом товарів визначається як сума щомісячних нарахувань убутку за інвентаризаційний період.
Протягом місяця через гнилі на підставі актів було списано 0,3 т картоплі. Винні особи не встановлені.
За підсумками інвентаризації, проведеної на кінець місяця, залишок картоплі склав 1 226 т.
(1/2 х 1000 + 1200 + 1150 + 1/2 х 1250) / 3 = 1158 т.
5. Недостача картоплі за даними інвентаризації склала 1250 - 1226 = 24 т, з них понад норми природного убутку: 24 - 23,16 = 0,84 т на суму 3360 руб. (0,84 х 4000).
Відображення операцій в бухгалтерському обліку:
2. Розмір природного убутку при короткочасному зберіганні плодоовочевих товарів обчислюється відповідно до Наказу N 75 до залишку продукції на початок облікового періоду і прийнятим за цей період картоплі, овочів і плодів за масою нетто.
1. Визначимо норму природного убутку:
(5 т + 30 т) х 1,2% = 0,42 т.
5 т + 30 т - 34,5 т = 0,5 т - залишок картоплі за даними бухгалтерського обліку;
0,5 т - 0,2 т = 0,3 т - недостача.
3. Вартість реалізованого картоплі:
5 т х 5700 руб. + 29,5 т х 5500 руб. = 219 250 руб.
4. Вартість недостачі: 0,3 х 5500 руб. = 1650 руб.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку:
3. Для роздрібної торгівлі норми встановлені на реалізовані врізався стандартні товари у відсотках до їх роздрібного обороту на відшкодування втрат, що утворюються при зберіганні товарів у підсобному приміщенні та на прилавках, а також при підготовці до продажу і реалізації товарів внаслідок усушки, розтрушування, витрати речовин на дихання.
Як і для овочевих складів та овочесховищ, затверджені норми для роздрібних підприємств є граничними і застосовуються тільки в тих випадках, коли при перевірці фактичної наявності товарів виявиться недостача проти облікових залишків.
Недостача товарів в межах встановлених норм природних втрат списується з матеріально відповідальних осіб за тими цінами, за якими товари були оприбутковані, виходячи зі способу списання, встановленого обліковою політикою. Віднесення товарних втрат на витрати обігу здійснюється за закупівельними цінами.
Норми природного убутку застосовуються лише до товарів, проданих за звітний період, незалежно від терміну зберігання на роздрібному торговельному підприємстві.
При обчисленні розміру природного убутку в межах встановлених норм для роздрібної торговельної мережі в роздрібний оборот не включаються товари:
відпущені іншим магазинам, філіалам магазину (ятках, наметів), які мають самостійний облік матеріальних цінностей;
повернуті постачальникам, а також здані на переробку;
списані за актами внаслідок псування, зниження якості, завіса і пошкодження тари.
ЗАТ "Гориславців і К.Аудіт"
Підписано до друку