статична вантажопідйомність
При виборі типорозміру підшипника в стандарті 1975 р використовуються також значення базової статичної вантажопідйомності, що представляє собою гранично допустиме навантаження, при перевищенні якої виникають залишкові деформації в місцях контакту тіл кочення з поверхнею кілець. При розрахунку враховуються максимальні контактні напрузі в найбільш навантажених місцях контакту. Величина залишкової деформації не повинна перевищувати 0,0001 діаметра тіла кочення підшипника.
Cor - радіальна статична вантажопідйомність,
Coa - осьова статична вантажопідйомність.
Формула Герца для розрахунку базової статичної вантажопідйомності при дії радіального навантаження на підшипник:
- для радіальних і радіально-наполегливих ша рікоподшіпніков:
- для радіальних і радіально-наполегливих роликопідшипників:
fQ- коефіцієнт, що залежить від прийнятого рівня контактних напруг і геометрії підшипника, МПа;
i - число рядів тіл кочення,
Z - число тіл кочення в одному ряду,
a - кут контакту,
Lwe - довжина контактної лінії ролика.
У ГОСТах базова статична вантажопідйомність підшипників приведена для наступних значень контактних напружень:
- для шарикопідшипників (крім сферичних дворядних) - 4200 МПа,
- для сферичних дво- рядних - 4600 МПа,
- для ролі-коподшіпніков - 4000 МПа.
Якщо на підшипник діє осьова і радіальна навантаження одночасно, то розраховується еквівалентна навантаження:
Х - коефіцієнт статичної радіального навантаження,
Y - коефіцієнт статичної осьового навантаження.