Процес виховання являє собою органічну частину цілісного діяльно-виховного процесу. Досягнення заданих виховних цілей здійснюється найбільш ефективними способами - методами виховання.
Метод виховання (від грец. «Metodos» - шлях) - це спосіб реалізації цілей виховання.
Методи виховання - способи взаємодії педагогів і учнів, в процесі якого відбуваються зміни в рівні розвитку якостей особистості вихованців. Методи виховання є головними засобами, що забезпечують успішність вирішення завдань кожного з компонентів виховного процесу.
Змістовно методи виховання проявляються:
- через створення спеціальних умов, ситуацій і обставин;
- через спільну діяльність вихователя з вихованцем, спілкування з ним, гру;
- через народні традиції, творчість, читання художньої літератури.
Таким чином, методи виховання являють собою складні дії, своєрідно організовану діяльність, яка передбачає застосування системи педагогічних заходів і сукупності взаємопов'язаних методів, об'єднаних єдиною метою (задумом).
Відмінності в реалізації методу характеризуються прийомами виховання, які є частиною загального методу, і представляють конкретну дію педагога.
Найбільш дієві методи виховання представлені такими групами.
1. Традиційні - переконання, вправа, заохочення, примус і приклад.
2. Інноваційно-діяльні - моделювання, алгоритмізація, творча інваріантність (обумовлені впровадженням нових виховних технологій).
3. Неформальні - міжособистісні - виховання через особистісно значущих людей.
5. Рефлексивні - через усвідомлення власного «Я» і діяльної дійсності.
Ефективність вирішення виховних завдань залежить від багатьох факторів, а також від послідовності і логіки застосування сукупності методів.
1. Найбільш поширеною є класифікація методів виховання І.Г. Щукіної на основі спрямованості, що включає цільову, змістовну і процесуальну сторони методів виховання:
- методи формування свідомості, спрямовані на досягнення єдності свідомості і поведінки вихованців (розповідь, пояснення, роз'яснення, лекція, етична бесіда, умовляння, навіювання, інструктаж, диспут, доповідь, приклад);
- методи організації діяльності, орієнтовані на формування позитивного досвіду поведінки, спілкування і діяльності вихованців (вправи, доручення, виховують ситуації);
- методи стимулювання (змагання, заохочення, покарання).
2. Угруповання методів виховання П.І. Пидкасистого:
- методи, що формують світогляд вихованців;
- методи, що організують діяльність вихованців і стимулюючі її мотиви;
- методи, які здійснюють оцінку вчинків вихованців.
Само по собі зовнішнє виховний вплив не завжди веде до бажаного результату: воно може викликати у воспитуемого як позитивну, так і негативну реакцію або ж бути нейтральним. Тільки за умови, що виховний вплив викликає у особистості внутрішню позитивну реакцію (ставлення) і збуджує її власну активність у роботі над собою, воно надає на неї ефективне розвиваюче і формуючий вплив. У процесі виховання необхідно спонукати особистість до самовиховання.
До методів самовиховання відносяться самопізнання, самовладання, самостимулювання, самокорекція, самопереконання, самоконтроль.
Форми виховання - це варіанти організації конкретного виховного досвіду або їх системи. Чим різноманітніше і багатше за змістом форми організації виховного процесу, тим він ефективніший.
Процедуру використання комплексу методів і прийомів по досягненню виховної мети називають методикою.
Систему методів, прийомів і засобів, яке застосовується відповідно до конкретної логікою досягнення цілей і принципів дій вихователя, визначають як технологію.
Питання і завдання для самоконтролю
1. Що розуміють під методами виховання?
2. Чи є універсальні методи і засоби виховання?
3. Як оцінюють ефективність методів виховання? Від чого залежить їх вибір?
4. Наведіть приклади виховних методів і прийомів і проаналізуйте їх відмінні ознаки.
5. Дайте визначення методики і технології виховання. Що між ними спільного, в чому відмінності?