Онкогенні віруси являють собою групу неродствен-них вірусів (табл. 22.1), здатних викликати персистирующую інфекцію в клітинах організму людини, що приводить до їх трансформації (імморталізаціі). Трансформовані клітини набувають нових властивостей - високу швидкість розмноження, здатність до безконтрольного необмеженого поділу, ут-рачівают чутливість до сигналів, ингибирующим размно-ються, включаючи контактна інгібіція. Відбувається зраді-ня їх морфології і метаболізму. поява трансформіро-
22.1. Онкогенні віруси і вірус імунодефіциту людини
РОДИНА Herpesviridae підродини Gammaherpesvirinae РІД Lymphocryptovirus вірус Епштейна-Барр (EBV)
РІД Rhadinovirus герпесвірус людини 8-го типу Саркома Капоші (HHV-S) РОДИНА Hepadnaviridae вірус гепатиту В (HBV) РОДИНА Retroviridae РІД Deltaretrovirus Т-лімфотропні віруси людини типів 1, 2, 5 (HTLV-1, HTLV-2, HTLV -5)
ванних клітин в організмі може в кінцевому підсумку призвести до виникнення злоякісного новоутворення. Папіломавіруси людини (HPV) - просто влаштовані ДНК-віруси з изометрическим типом симетрії капсида. До теперішнього моменту відомо більше 70 типів HPV, які диференціюють на підставі первинної послідовно-вательності ДНК. HPV вражають епітеліоцити шкіри і сли-
HPV-16, HPV-18 і ін.
віруси імунодефіциту людино (ВІЛ) 1-го, 2-го типу (HIV-l, HIV-2)
Доброякісні папіломи різних локалізацій, опу-холи шкіри і слизових Оболо-чек верхніх дихальних пу-тей, геніталій (рак шийки матки)
Ураження нирок (див. Також главу 21)
Мультифокальна прогрес-рующая лейкоенцефалопатія (див. Також главу 19)
Т-клітинні лейкози / лімфо- ми, ендемічна лімфома Беркітта, карцинома носоглотки
Гострий Т-клітинний лімфо-цітарная лейкоз / лімфома, тропічний спастичний параліч (див. Також главу 19)
ВІЛ-інфекція / Синдром при-придбаного імунодефіциту (ВІЛ / СНІД)
зистой оболонок, переважно респіраторного і гени-тального Тракту. ЯРКявляются збудниками доброкачествен-них розростань - папілом (бородавок) долонь і ступень (частіше HPV типів 1, 2, 3, 4), ротової порожнини і гортані (частіше HPV6 і 11-го типів), зовнішніх статевих органів - condyloma acuminatum (HPV 6 , 11, 42-44-го типів). З ЯРК-інфекцією також пов'язують розвиток ряду злоякісних новообразующимися-ваний: шюскоклеточного раку шкіри, кератокарціноми, крейди-номи - в клітинах цих пухлин в деяких випадках вдається виявити HPV типів 37, 38, 41 і 48, інтраепітеліальні неоплазии генітального тракту (шийки матки, вульви, статево-го члена) асоційовані переважно з ЯРКтіпов 6, 11, 16 і 18. Найбільш високо онкогенними є HPV типів 16 і 18. Ці віруси в 90-100% випадків виявляються в пухлинних клітинах при карциномі шийки матки і виявляються при раку прямої кишки і карциному ме носоглотки і гортані.
Поліомавіруси викликають пухлини у лабораторних живіт-них. У людини представники цього роду - віруси ВК (BKV) і JC (JCV) - викликають довічну бессимптомную Латента-ву персистирующую інфекцію. Захворювання розвиваються тільки на тлі імунодефіциту. BKV є збудником геморагічного циститу (див. Розділ 21). JCV викликає роз-нення повільної інфекції - мультифокальної лейкоенцефало-патии (див. Розділ 19).
Вірус Епштейна-Барр є збудником інфекційно-ного мононуклеозу (див. Розділ 21) і викликає довічну бессимптомную латентну інфекцію, персістіруя в незрілих В-лімфоцитах. Латентна інфекція супроводжується транс-формацією В-лімфоцитів. При недостатньому захисному кле-точному імунітет безконтрольна проліферація трансфор-мировалось В-лімфоцитів може призвести до розвитку зло-якісної пухлини - лімфоми. Спеціальна лабораторна діагностика не проводиться.
Герпесвірус людини 8-го типу (ЯЯК-8) викликає пожіз-ненную бессимптомную латентну інфекцію. З його реак-тіваціей на тлі імунодефіциту (СНІД, вік старше 60 років) пов'язують розвиток судинної пухлини - ангіосар-коми Капоші. Спеціальна лабораторна діагностика не проводиться.
Вірус гепатиту В є збудником вірусного гепатиту В (див. Розділ 20). У разі хронічної активної форми забо-левания через 10-35 років може розвинутися первинний рак пе-чені. Більш ніж в 80% випадків в пухлинних клітинах вияв-жива дефектні провіруси. Спеціальна лабораторна діа-гностики не проводиться.
Серед онкогенних ретровірусів зв'язок з пухлинами людини встановлена тільки для Т-лімфотропної вірусу людини 1-го типу - HTLV-1. Вірус викликає довічну бессимптомную
латентну інфекцію, персістіруя в Т-лімфоцитах; хелперах (CD4 +). Захворювання - гострий Т-клітинний лімфо; цітарная лейкоз / лімфома або тропічний спастичний йараліч - розвивається менш ніж в 5% випадків і має тривалий інкубаційний період.
Віруси імунодефіциту людини 1-го і 2-го типу (ВІЛ-1 і ВІЛ-2) є збудниками повільної інфекції з тривалим інкубаційним (латентним) періодом від 3 до 10 років і більше. Первинна інфекція може протікати без-симптомно або з неспецифічними грипоподібні про-явищами. Після тривалого латентного періоду у ВІЛ-ін-ваних осіб розвивається синдром набутого їм-мунодефіціта (СНІД), який характеризується зниженням вмісту в крові CD4 + Т-лімфоцитів (менше 500 / мм 3) і різноманітними клінічними проявами, включаючи СНІД-асоційовані опортуністичні інфекції і пухлини. Для запобігання поширенню та своєчасного нача-ла лікування першорядне значення має рання діагностика ВІЛ-інфекції. У загальній стратегії лабораторного обследова-ня з метою виявлення ВІЛ / СНІД існують наступні напрямки: обстеження хворих з клінічною картиною СНІД або СНІД-асоційованих захворювань (оппортуніс-тичних інфекцій і пухлин); обстеження здорових осіб, які контактували з хворими (статеві контакти, мати-ре-бенок і ін.); обстеження вагітних, породіль і осіб при плановій госпіталізації; анонімне обстеження всіх же-гавкають. Строго обов'язковим є обстеження донорів крові, сперми, кісткового мозку та інших з метою виявлення потенційних джерел інфекції і запобігання ят-Роген зараження.
Тема 22.1. МІКРОБІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА інфекції, викликаної онкогенні ВИРУСАМИ ЛЮДИНИ І ВИРУСАМИ імунодефіциту людини
1. Біологічні властивості онкогенних вірусів. Вірус-ні та клітинні онкогени і антіонкогени. Роль онкогенних вірусів в патогенезі злоякісних но-вообразованій людини.
2. Біологічні властивості ВІЛ. Екологія ВІЛ і епі-деміологія ВІЛ-інфекції, групи ризику. Патоген-нез, діагностика, принципи профілактики і лікування ВІЛ / СНІД. СНІД-асоційовані опортуністів-етичні інфекції.
▲ Завдання студентам
1. Ознайомитися з бланками направлень на досліджень-ня в вірусологічну лабораторію.
2. Вказати матеріал для діагностики ВІЛ-інфекції.
3. Ознайомитися з тест-системами для серодиагностики ВІЛ-інфекції.
4. Оцінити результати серодиагностики ВІЛ-інфекції методом ІФА і намітити план подальшого обстежують-вання.
▲ Методичні вказівки
• Лабораторна діагностика інфекцій, викликаних
HPV
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ: мазок-зішкріб або біоптат з ураженої ділянки шкіри або слизової оболонки.
Цитологічний метод - виявлення змінених клітин з ознаками ЦПД (коілоціти).
Вірусоскопіческій метод - виявлення зрілих вірусних частинок в заражених клітинах. Цей метод дозволяє вияв-жити віруси тільки в разі їх репродукції. У пухлинних клітинах присутні дефектні віруси, які не здатні до реп-родукції.
Вірусологічні методи - не застосовують під зв'язку зі складність ністю культивування вірусу.
Експрес-методи діагностики: иммунохимические і молекулами-лярні-біологічні методи. Імунохімічні дослі-нання. Виявлення вірусних антигенів в заражених клітинах методом ІФ.
Молекулярно-біологічні дослідження. Обна-Ружені вірусних ДНК в заражених клітинах - метод ДНК-зондів (ДНК-гібридизація in situ), ПЛР. Ці методи позво-ляють діагностувати латентну інфекцію і присутність де-фектних вірусів.
Серодиагностика. З метою діагностики ЯРК-інфекції ви-являють антитіла до білків капсида і вірусним онкогенні.
• Лабораторна діагностика інфекцій, викликаних BKV
і JCV (див. розділ 21 і главу 19 відповідно)
• Діагностика інфекцій, викликаних HTLV
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ: кров.
Серодиагностика - виявлення антитіл до вірусних бел-кам - застосовують для виявлення вирусоносительства і лабо-раторно діагностики тропічного спастичного паралічу (див. Також главу 19).
• Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ: кров, лейкрціти пе-ріферіческой крові, пунктат лімфатичних вузлів і кісткового мозку. Вірус також може бути виявлений у виділеннях слі-зистой оболонок генітального тракту, спермі, слині, слізної рідини, грудному молоці, спинномозкової рідини, в труп-ном матеріалі.
Вірусологічні методи (схема 22.1.1). Виділення вірусу з крові і лейкоцитів у зв'язку зі складністю культивування в клінічній практиці використовується рідко. Основним поки-пізнанням до застосування є раннє виявлення вірусу у новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів. Вірус ви-ділячи шляхом спільного культивування мононуклеарних лейкоцитів периферичної крові пацієнта з лейкоцитами здорових донорів в присутності IL-2 для стимуляції росту Т-лімфоцитів. ЦПД проявляється утворенням синцития і лізисом заражених клітин. Метод дозволяє виявити латентний-ву інфекцію. Про присутність вірусу судять за результатами визначення специфічних антигенів ВІЛ (р24, зворотної транскриптази) в культуральному середовищі і заражених клітинах. Культивування ВІЛ вимагає дотримання спеціальних усло-вий безпеки при роботі.
Експрес-методи діагностики: иммунохимические і молекулами-лярні-біологічні методи. Імунохімічні дослі-нання. Виявлення вірусних антигенів (р24) в крові і лімфоцитах за допомогою ІФА. Слід враховувати, що р24 в достатній для виявлення кількості присутній в крові тільки при первинній інфекції і на пізніх стадіях захво-рювання.
Молекулярно-біологічні дослідження. Об-наруженіе РНК вірусів в крові методом RT-ПЛР. Метод заснований на перетворенні вірусної РНК в комплементарную ДНК (кДНК) з використанням ферменту зворотної транс-кріптази (RT) і ампліфікації отриманої кДНК методом ПЛР - застосовується для визначення рівня вірусемії. Чув-ствительность методу дозволяє виявляти вірус в малих концентраціях.
Серодиагностика. Виявлення антитіл до вірусного антигену-нам (поверхневим білкам gpl20) - методи ІФА - примі-няют для масового обстеження. У разі позитивного результату з метою верифікації здійснюють пошук антитіл до індивідуальних вірусних білків методом іммуноблоттін-га, непрямий ІФ та іншими методами.
Метод иммуноблоттинга ( "вестерн-блот") - тестування сироватки на наявність антитіл проти окремих вірусних
Для непрямого підтвердження діагнозу СНІД можуть бути використані методи оцінки імунного статусу: визначення загальної кількості лімфоцитів, Т-лімфоцитів, співвідношення CD4 + / CD8 + Т-лімфоцитів, кількості натуральних Кілл-рів, рівнів сироваткових імуноглобулінів. Для СНІД характерний розвиток Т-клітинного дефіциту: зниження коли-пра Т-лімфоцитів, переважно Т-хелперів CD4 + (менше 500 / мм 3), зниження рівня показника CD4 + / CD8 + нижче 1,0; зменшення кількості натуральних кілерів; розумі-ренная поліклональна гіпергамаглобулінемія з увеличени третьому змісту IgG.
• Діагностичні, профілактичні та лікувальні препарати
Тест-системи для діагностики ВІЛ / СНІД методом ПЛР.
Тест-системи для серодиагностики ВІЛ / СНІД методом ІФА.
Тест-системи для діагностики папіломавірусної інфек-ції методом ПЛР.
Інгібітори зворотної транскриптази: азидотимидин (AZT), ді-дезоксіінозін (DDI), дідезоксіцітідін (DDC), невірапін і ін.
Інгібітори протеази: саквінавір, ритонавір, індинавір, нелфінавір і ін.
Препарати для імунотерапії: інтерферон людський лейкоцитарний; інтерферон рекомбінантний.