Спосіб лікування преретінальних крововиливів - патент рф 2032392

Використання: область медицини, а саме в офтальмології і може бути використано для лікування преретінальних крововиливів. Забезпечення: підвищення ефективності лікування шляхом прискорення розсмоктування крововиливів і профілактиці ускладнень. Суть винаходу: спосіб лікування преретінальних крововиливів, що включає нанесення по периметру крововиливи аплікації даній операції при довжині хвилі 0,48 - 0,51 мкм з потужністю 200 - 380 мВт до отримання коагулятов світло-сірого кольору, а по площі крововиливи-аплікації рубінового лазера при довжині хвилі 0,67 - 0,69 мкм з енергією випромінювання 0,05 - 0,08 Дж до отримання сірувато-білого коагулята.

Український науково-дослідний інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.акад.В.П.Філатова (UA)

Винахід відноситься до медицини, конкретно до офтальмології, і може бути використано для лікування преретінальних крововиливів.
Традиційним методом лікування крововиливів на дні ока є консервативна терапія, що включає в себе комплекс препаратів, що прискорюють розсмоктування крові і її згортків (вітамінна терапія, протеолітичні і фібринолітичні ферменти).
Однак таке лікування вимагає тривалого перебування хворого в стаціонарі (нерідко до 2-х місяців). Крім того, іноді закінчується ускладненнями у вигляді фіброзу та атрофії сітківки, вітреоретінальних зрощень.
Для прискорення розсмоктування внутрішньоочних крововиливів останнім часом стали застосовувати фотолазеркоагуляцію. Відомі методики фотолазеркоагуляціі полягають в нанесенні по всій площі крововиливів аплікацій ксенонового фотокоагулятора або даній операції за допомогою 200 мВт, діаметром коагулянту 200-500 мкм, експозицією 0,2 с. Коагулянти накладаються по дотичній один до іншого, покриваючи всю площу крововиливу.
Застосування зазначеної вище методики в відділенні офтальмоендокринології ОНІІ ім. акад. В.П.Філатова показало ряд недоліків. Так, у 18-20% хворих відбувався прорив крововиливу в склоподібне тіло з подальшим утворенням вітреоретінальних зрощень. Крім того, при використанні даного способу поглинання енергії йде на поверхні крововиливи і розсмоктування руйнувань крові здійснюється за участю судинної мережі сітківки без участі потужної хориоидальной судинної мережі. Це уповільнює резорбцію крові і призводить до атрофічних змін сітчастої оболонки.
Метою винаходу є підвищення ефективності лікування шляхом прискорення розсмоктування крововиливу і профілактики ускладнень.
Спосіб здійснюється наступним чином.
Хворому максимально розширюють зіницю за допомогою мідріатіков (1% -ний мезатон або 4% -ним гомотропін). За допомогою лазерної установки проводиться коагуляція крововиливи по його периметру аргоновим лазером з потужністю 200-380 мВт, експозиція 0,1-0,5 с. Діаметр світлової плями і потужність випромінювання підбираються залежно від площі крововиливи і прозорості заломлюючих середовищ з таким розрахунком, щоб на поверхні кров'яного згустку з'явилися світло-сірі коагулянти. Потім проводиться коагуляція крововиливи по всій його площі за допомогою рубінового лазера, що генерує світлову енергію в червоному діапазоні спектра (0,69 мкм), з енергією випромінювання 0,05-0,08 Дж, експозицією 10 -3 с.
Спосіб розроблений на основі відомих даних про проникності світлового та лазерного випромінювання через шари сітківки і залежно від довжини хвилі, а також на результатах експериментальних і клінічних спостережень. Так, було відомо, що при використанні ксенонового фотокоагулятора і аргонового лазера світло поглинається в основному в поверхневих шарах крововиливи. При цьому відбувається руйнування кров'яного згортка і резорбція його елементів тільки судинної мережею сітчастої оболонки.
Сутність запропонованого способу полягає у впливі лазерного випромінювання по всій товщині крововиливу з метою створення хоріоретинальної спайки в області крововиливи, щоб його резорбція відбувалася за участю судинної мережі не тільки сітківки, а й хоріоідеї. Використовувана з цією метою енергія лазера, що випромінює в червоному діапазоні спектра, проходить через крововилив і створює ефект "дренування" його і запобігає утворенню вітреоретінальних зрощень, які можуть виникати при використанні ксенонового або аргонового коагуляторов. Крім того, для запобігання прориву або аргонового коагуляторов. Крім того, для запобігання прориву крові по площі при проведенні коагуляції пропонується наносити аплікації даній операції по периметру крово- виливу.
Експериментальні дослідження проведені на 10 кролях породи шиншила, у яких попередньо на обох очах викликалася преретінальнимі крововилив шляхом нанесення аплікацій рубінового лазера, енергією в 10 разів перевищує порогову. Відразу ж після проведення одноразової коагуляції на дні ока утворювалося преретінальнимі крововилив діаметром 5-6 мм. Далі одне око служив досвідченим, інший контролем. Через 15-20 хв після появи крововиливів на дослідному оці проводилася лазеркоагуляціонная терапія шляхом нанесення 50-60 аплікацій даній операції по периметру крововиливи з частковим захопленням останнього. Потім по площі крововиливи наносилися аплікації рубінового лазера в кількості 20-39 залежно від площі крововиливи. За даними клініко-морфологічних спостережень розсмоктування крововиливів на досвідчених очах кроликів відбувалося на 7-12 добу після лазертерапіі, на контрольних на 15-20 діб.
Гістологічне дослідження досвідчених очей з повністю розсмоктатися крововиливами показало наявність ніжною хоріоретинальної спайки зі збереженням структури сітківки по периферії облучаемой зони і відсутність вітрео-ретінальних зрощень.
Дані експериментальних досліджень наведені в табл.1 і 2.
Як видно з табл. 1 оптимальним режимом роботи даній операції для формування міцної хоріоретинальної спайки є потужність 200-300 мВт при енергії 0,1-0,5 с. При потужності менше 200 мВт і експозиції 0,1-0,5 з такою спайки не утворюється через интактности хоріоідеї. Потужність випромінювання більше 300 мВт і експозиції 0,1-0,5 с призводить до розриву сітківки з подальшим виходом крові в склоподібне тіло.
З табл. 2 випливає, що оптимальним режимом випромінювання рубінового лазера для формування хоріоретинального шунтування, що сприяє швидкому розсмоктуванню крововиливу є енергія 0,05-0,08 Дж, експозиція 10 -3 с. При менших енергіях випромінювання освіти хоріоретинальні з'єднання не відбувається. Перевищення ж енергії випромінювання понад 0,08 Дж, при експозиції 10 -3 с викликає утворення парогазового бульбашки з подальшим розривом сітківки і виходом крові в склоподібне тіло.
Клінічні випробування запропонованого способу проведені у відділенні глаукоми і офтальмоендокринології ОНІІГБіТТ ім. акад. В.П.Філатова на 23 очах (23 хворих) з різними по площі преретінальнимі крововиливами, що виникли на грунті діабетичної ретинопатії (19 очей) і гіпертонічної ретинопатії (4 очі). Контролем служили 20 очей (у 20 хворих), лікування яких здійснювалося традиційним способом в поєднанні з методом фото- і аргонлазеркоагуляціі.
Порівняльні результати лікування двома методами представлені в табл.3.
В результаті лікування за пропонованою методикою у всіх хворих розсмокталися крововиливи і не відзначався їх прорив в склоподібне тіло. При цьому швидкість розсмоктування крові була більш, ніж в два рази швидше, ніж при традиційному методі лікування із застосуванням фото і аргонлазеркоагуляціі.
П р и м і р. Хворий П. іст.бол. N 587701, з діагнозом цукровий діабет у важкій формі, знаходився на стаціонарному лікуванні з 15.09 по 15.10.86 р з приводу великого преретінальнимі крововиливи, вираженої проліферативної діабетичної ретинопатії на правому оці. На лівому оці проста виражена діабетична ретинопатія.
При надходженні: гострота зору правого ока 0,17 з кор. + 3,0 Д 0,25; гострота зору лівого ока 0,2 з кор. + 3,0 Д 0,7. В поле зору правого ока парацентральная абсолютна скотома в межах 10-15 о. звуження поля зору на 15 про по периферії. Поле зору лівого ока обмежена по периферії на 10 о. Внутрішньоочний тиск обох очей в нормі. На дні правого ока велике преретінальнимі крововилив розміром 6х5 мм, розташоване зовні і знизу від макулярної області.
Після розширення зіниці 3-х кратним закапуванням 4% -ного розчину гомотропіна і епібульбарной анестезії 0,25% -ним розчином дикаїну хворий проведена аргонлазеркоагуляція сітківки по периметру крововиливи на офтальмокоагулятор "Лиман-2". Діаметр cвето- вого плями від 200 до 500 мкм, потужність 200-300 мВт, експозиція 0,1-0,5 с. Потім на тому ж апараті за допомогою лазера на рубіні проведена коагуляція по площі крововиливи при енергії випромінювання 0,06 Дж, при експозиції 10 -3 с. Вогнища, що обмежують крововилив, були світло-сірого кольору, а на поверхні крововиливи виглядали світлими крапками.
На 4-й день після коагуляції відзначалася пігментація вогнищ навколо крововиливу і саме крововилив почала зменшуватися за площею і по товщині, що визначалося за допомогою прямої офтальмоскопії, а також бинокулярной офтальмоскопии щілинною лампою з контактною лінзою.
На 7-й день на місці лазерокоагуляції визначалися пігментовані хоріоретинальні вогнища, площа і товщина преретінальнимі крововиливи зменшилася значно.
На 15-й день площа крововиливу зменшилася вдвічі. На 20-25-й день після лазертерапіі в зоні крововиливу залишився тонкий згусток яка скине крові розміром 1,5х1 мм. З цього залишку крововиливи проведена коагуляція лазером на рубін з енергією випромінювання 0,08 Дж при експозиції 10 -3 с. На поверхні крововиливи залишилися світлі точки.
У стаціонарі хворий отримував інсулінтерапію.
При виписці: гострота зору правого ока 0,2 з кор. + 3,0 Д 0,35; лівого ока колишня. На правому оці зменшилася площа парацентральной скотоми до 5-6 о. На місці крововиливу залишилися його сліди і ледь помітні (тільки в бескрасном світлі) хоріоретинальні вогнища на місці аплікацій рубінового лазера.
Таким чином, клінічні випробування запропонованого способу показали, що преретінальних крововиливи після аплікацій даній операції і нанесення на поверхню крововиливи аплікацій рубінового лазера розсмоктується швидше, ніж при традиційному методі фотокоагуляции, а також не викликає ускладнень у вигляді вітреоретінальних зрощень або прориву крововиливів по площі, або в скловидне тіло.

СПОСІБ ЛІКУВАННЯ преретінальнимі крововилив, що полягає в нанесенні лазеркоагуляціонних аплікацій за площею крововиливи, що відрізняється тим, що, з метою підвищення ефективності лікування шляхом прискорення розсмоктування крововиливу і профілактики ускладнень, по периметру крововиливів наносять аплікації даній операції при довжині хвилі 0,48 0,51 мкм потужністю 200 - 380 мВт до отримання коагулятов світло-сірого кольору, а по площі крововиливи аплікації рубінового лазера при довжині хвилі 0,67 0,69 мкм з енергією випромінювання 0,05 0,08 Дж до отриманий ия сірувато-білого коагулянту зі світлою крапкою в центрі.

Схожі статті