Засновник сучасного олімпійського руху французький громадський діяч П'єр де Кубертен мріяв, що ідеї античних Олімпійських ігор, в основі яких лежало прагнення до загального миру і гармонійного вдосконалення особистості, сприятимуть відродженню духу свободи, мирного змагання та фізичного вдосконалення. У спорті він побачив одну з реальних можливостей інтернаціонального виховання молоді. Але активною силою в боротьбі за мир спорт став лише після 1952 р р коли в олімпійський рух набув Радянський Союз та інші країни соціалізму.
Боротьба за мир, як головна ідея Олімпіад, накладає відбиток на організаційну сторону і символіку цих найбільших змагань. Кожна країна-організатор Олімпійських ігор вносить свій внесок у справу миру у відповідності зі своїми історичними традиціями і національними особливостями. Так, почесне право запалити вогонь Токійської олімпіади було надано юнакові І. Сакаї, який народився в той день, коли на Хіросіму була скинута американська атомна бомба. Таке завершення факельної естафети стала своєрідною демонстрацією проти загрози ядерної війни.
Вступ спортивних організацій СРСР в міжнародні спортивні організації (кінець 40-х рр.) Співпав з бурхливим підйомом боротьби за мир. У спорті виникла потреба в різних способах наочного вираження волі народів до миру. Нові форми міжнародних зв'язків виявилися життєздатними. Серед цих форм спортивних зв'язків своєю популярністю виділяється багатоденна велогонка Миру. Вперше вона була проведена в 1948 р по маршруту Варшава-Прага. З 1952 р траса велогонки проходить по території трьох країн: НДР, Польщі та Чехословаччини. Емблемою велогонки став голуб миру Пікассо і три переплетених колеса з гербами Варшави, Праги, Берліна, що символізують мир, дружбу, інтернаціоналізм. За умовами, складом учасників, напруженням спортивної боротьби велогонка Миру - найбільше міжнародне змагання.
В ряду спортивних зустрічей, які проходять під девізом миру і дружби, - міжнародні автомобільні змагання - ралі «За мир і дружбу»; з 1965 р проводиться міжнародна гонка «Дружба», в якій беруть участь велосипедисти прибалтійських країн; традиційний легкоатлетичний матч дружби національних команд НДР, Польщі та СРСР; Кубок дружби з фігурного катання на ковзанах; Кубок інтернаціональної дружби, що розігрується серед моряків, що плавають на судах в басейнах Тихого і Індійського океанів.
Велике значення в справі зміцнення миру мають міжнародні дружні гри і масові спортивні заходи, що проводяться в рамках Всесвітніх фестивалів молоді. Починаючи з 1953 р під час фестивалів стали проводитися міжнародні спортивні змагання.
З ініціативи спортивних організацій соціалістичних країн проводяться великі маніфестації, тижні дружби, фестивалі, змагання, присвячені роковинам звільнення від фашизму, пам'яті героїв-спортсменів, здійснюються міжнародні спортивні зв'язки між містами-побратимами та спортивними організаціями прикордонних районів.
У 1973 р був проведений X Олімпійський конгрес під гаслом «Спорт на службі миру» - свідчення всезростаючого визнання міжнародного спорту як значимого фактора мирного співіснування різних держав планети.
У 1975 р в Москві працювала міжнародна фотовиставка «Спорт - посол миру». На її відкритті олімпійська чемпіонка, заслужений майстер спорту Г. Прозуменщикова сказала: «Для нас, спортсменів, і для мільйонів людей в усьому світі немає більш важливого завдання, ніж боротися за торжество миру, за щастя людей всієї планети».
Значною віхою в історії олімпійського руху стала Олімііада-80 в Москві, де, безсумнівно, благородні ідеї дружби і миру отримали подальший розвиток.