ДІЇ В умовах крайньої необхідності ЯК СПОСІБ САМОЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ
3. СПІВВІДНОШЕННЯ САМОЗАХИСТУ і свавілля
З метою правильного визначення змісту самозахисту цивільних прав важливе значення має кваліфікація самостійних дій не тільки з позиції громадянського права, а й з точки зору кримінального і адміністративного права.
Схожість об'єктивної сторони самоуправства і дій, спрямованих на самостійний захист цивільних прав, очевидна. Перш за все, вона полягає в тому, що особа здійснює свої дії самостійно, в обох випадках керуючись своїм внутрішнім переконанням. Ні в тому, ні в іншому випадку особа не переслідує корисливих цілей. І, хоча відмітною ознакою самоуправства є оспорювання самоврядних дій фізичною або юридичною особою, зазначений ознака цілком може супроводжувати і самозахисту порушених прав. Самостійна захист порушуваних цивільних прав, навіть сама виправдана з точки зору моралі, легко перейде у самоуправство за умови, що порушнику буде завдано істотної шкоди, який може носити і немайнову характер. У разі виникнення конкуренції цивільного і кримінального права, самозахист може виявитися не в змозі виконати своє основне призначення - виступити механізмом, що дозволяє уповноваженій особі найбільш оперативно і не карається захистити свої права самостійно.
Так, наприклад, громадянка звернулася в прокуратуру зі скаргою на нібито самоуправні дії, що виразилися в примусове виселення її з квартири. При перевірці виявилося, що було вступило в законну силу рішення суду по цивільній справі про виселення заявниці з квартири, яку вона не поспішала виконати. Тоді відповідач у відсутності позивачки виніс її речі в безпечне місце. При цьому будь-якого майнового збитку завдано не було. Дії відповідача в даному випадку були визнані правомірними і відповідають вимогам ст.14 ЦК України.
Розмежування самоуправства і самозахисту проводиться в залежності від дотримання або недотримання умов правомірності самозахисту. Самозахист, межі якої перевищені, являє собою самоуправство. Також самоправними є дії кредитора, який в порядку самозахисту обирає спосіб захисту права, який може бути застосований лише судом (наприклад, стягнення неустойки).
Як для самоуправства, так і для самозахисту характерна наявність порушеного відновлюваного права, однак, якщо шляхом самозахисту можна відновлювати лише дійсне право, то стосовно до самоправності законодавець не виключає можливості відновлення таким чином і гаданого права, тобто права, в наявності якого винний сумлінно помилявся . [18]
Об'єднує дані інститути також і те, що як у випадку самозахисту, так і при самоправність особа не звертається за допомогою до державних органів, а відновлює порушені права самостійно.
Самозахист можлива як до того, як право було порушене (припинення дій), так і після порушення права (відновлення положення), самоуправство ж завжди здійснюється при наявності вже порушеного права. Крім того, необхідно відзначити, що самоуправство відбувається шляхом фактичних дій, самозахист може здійснюватися і юридичними діями (розірвання договору в односторонньому порядку).
Ще більш прозорі кордони між самозахистом цивільних прав і самоуправством в адміністративному праві. Якщо обов'язковою ознакою самоуправства в кримінальному праві є істотної шкоди, то в адміністративному праві подібний ознака відсутня. Правопорушник, самоправно захищає свої права, в ситуації, що розглядається може мати і, як правило, має право на законних підставах. Таким чином, будь-яка особа, самостійно відстоює свої громадянські права, наражається на ризик зробити адміністративне правопорушення.
Таким чином, підбиваючи підсумки роботи, слід зазначити, що самозахист передбачає вчинення уповноваженою особою односторонніх юридичних або фактичних дій з метою захисту цивільних прав. Самозахист має низку притаманних їй рис. По-перше, самозахист здійснюється особою, право якої порушено, без звернення до юрисдикційні органи. Крім того, вона здійснюється силами самого потерпілого, що не виключає товариської взаємодопомоги. По-друге, самозахист можлива, коли порушення цивільного права вже відбулося і продовжується, або в наявності реальна загроза такого порушення. І, по-третє, самозахист повинна бути правомірною.
Для визнання самозахисту правомірною необхідно, щоб при її здійсненні були дотримані наступні умови:
суб'єктом самостійно захищається своє дійсне, а не передбачуване право;
використовувані способи самозахисту відповідні порушення, тобто шкоду, заподіяну реалізацією права на самозахист, не повинен явно не відповідати реальному або потенційному шкоді, заподіяній порушнику;
способи самозахисту не виходять за межі дій, необхідних для припинення порушення.
Необхідно також відзначити, що для реалізації конкретного способу самозахисту необхідно, щоб така можливість була передбачена законом, іншим правовим актом або договором. Так, самостійна захист прав, що випливають з договірних відносин, може виражатися в утриманні кредитором речі до виконання зобов'язання боржником. Самозахист прав у позадоговірних відносинах може здійснюватися за допомогою здійснення дій в стані необхідної оборони або крайньої необхідності.
Разом з тим, у науковій сфері існують суперечки про те, чи є самозахист формою або способом захисту цивільних прав. Проблематичним також залишається питання розмежування самозахисту і самоуправства.
На закінчення слід сказати, що застосовуються уповноваженою особою заходів самозахисту можуть бути оскаржені до суду або інший компетентний орган, що є гарантією прав і законних інтересів суб'єктів цивільного обороту і дозволяє захистити їх від можливого зловживання правом на самозахист.
НОРМАТИВНІ І правові акти
Цивільний кодекс РФ
ДІЇ В умовах крайньої необхідності ЯК СПОСІБ САМОЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ
Інформація про роботу «Самозахист цивільних прав»
Розділ: Право, юриспруденція
Кількість знаків з пробілами: 44536
Кількість таблиць: 0
Кількість зображень: 0
захисту прав і свобод. Ряд цивілістів, що досліджували інститут самозахисту права, прийшов до висновку про недосконалість норм ст. 12 і 14 ГК РФ, зокрема, в частині місця самозахисту в системі засобів захисту цивільних прав. Дійсно, позиція законодавця, закріплена в ст. 12 ГК РФ, де самозахист включена до переліку способів захисту цивільних прав, є не цілком точною. Спосіб - це.
або договором, призупинення виконання зобов'язання та ін.). Однак така класифікація - лише один з можливих варіантів. Так, в підручнику під редакцією Е.А. Суханова вказується, що способи захисту цивільних прав, які допускаються законом, відрізняються один від одного за юридичною та матеріальним змістом, формам і підстав застосування. За цими ознаками способи захисту цивільних прав.
(Відмова від оплати, від передачі речі і т. П.). Захист цивільних прав та охоронюваних законом інтересів забезпечується застосуванням передбачених законом способів захисту. § 2. Способи захисту цивільних прав. 2.1 Поняття способу захисту. Під способами захисту суб'єктивних-них цивільних прав розуміються закріплені законом мате-тивнотериторіального-правові заходи примусового характеру, за допомогою.