цивільний право захист угода
У ст. 394 ГК України говориться, що якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено неустойку, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій неустойкою.
Законом або договором можуть бути передбачені випадки: коли допускається стягнення тільки неустойки, але не збитків; коли збитки можуть бути стягнуті в повній сумі понад неустойки; коли за вибором кредитора можуть бути стягнуті або неустойка, або збитки.
У випадках, коли за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено обмежену відповідальність, збитки, що підлягають відшкодуванню в частині, не покритій неустойкою, або понад її, або замість неї, можуть бути стягнуті до меж, встановлених таким обмеженням.
Встановлення неустойки на випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань є досить поширеним явищем. Хоча право потерпілої сторони на отримання неустойки, в принципі, не обумовлено наявністю і розміром фактичних збитків, питання про співвідношення неустойки і збитків за невиконання або неналежне виконання зобов'язання має важливе практичне значення. Підстави для вимоги неустойки і відшкодування збитків повинні бути однотипні.
У разі, коли неустойка встановлюється законом, питання про співвідношення неустойки і збитків, як правило, вирішується в тому ж законі. У разі, коли неустойка встановлюється в договорі, сторони досить часто обмежуються лише вказівкою на розмір і підстави сплати неустойки, залишаючи відкритим питання про співвідношення неустойки і збитків. Саме в цьому останньому випадку підлягає застосуванню норма, що міститься в пункті 1 цієї статті.
Виходячи з того, що основною функцією відповідальності за порушення зобов'язання є компенсація втрат, понесених кредитором в результаті порушення, Цивільний Кодекс України встановлює в якості загального правила право кредитора отримати крім неустойки відшкодування збитків тільки в частині, не покритій неустойкою. Неустойка в цьому випадку носить заліковий характер.
Для того щоб кредитор отримав відшкодування збитків в частині, не покритій неустойкою, йому буде необхідно довести повний розмір завданих йому збитків. На відміну від стягнення неустойки, що не потребує від кредитора подання доказів про заподіяння йому шкоди, відшкодування збитків завжди супроводжується необхідністю доведення фактів наявності та розміру даних збитків.
Вимога про відшкодування збитків, не покритих неустойкою, на практиці зазвичай зводиться до випадків, коли неустойка лише в незначному обсязі компенсує понесені кредитором збитки. Законом або договором може бути передбачено, коли відшкодування збитків при сплаті неустойки не допускатиметься. Така неустойка, звана винятковою, особливою, дає контрагентам можливість, з одного боку, швидко вирішувати виникаючі в зв'язку з порушенням зобов'язання проблеми, а з іншого боку, орієнтує їх при узгодженні розміру неустойки на об'єктивну оцінку можливих збитків.
Виняткова неустойка найчастіше застосовується в публічних договорах. Останнім часом вона набуває поширення і в інших договорах, головним чином, в сфері підприємництва. Якщо що підлягає сплаті неустойка явно не відповідає наслідків порушення зобов'язання, суд вправі її зменшити (ст. 333 ЦК України). Однак в цьому випадку обов'язок доказування розміру фактичних збитків або відсутності такого у кредитора повинно бути покладено на боржника, з ініціативи якого суд, як правило, звертається до розгляду цього питання.
Законом або договором можуть бути передбачені відшкодування збитків понад неустойки. В цьому випадку неустойка виконує каральну функцію. Такий вид неустойки, як правило, передбачається законом у виняткових випадках, наприклад стосовно таких порушень зобов'язань, як недотримання умов договору про якість товарів, що продаються (товарів, що поставляються). Широке застосування неустойки, що має каральний характер, не поєднується з основними засадами приватного права. Як показує практика, використання такої неустойки в договірних відносинах нерідко виявляється результатом зловживання домінуючим становищем одного з контрагентів, що є неприпустимим з точки зору встановлюються Цивільним Кодексом меж здійснення цивільних прав (ст. 10 ГК РФ).
Хоча ГК України та встановлює норму, згідно з якою кредитору може бути надано в силу закону або договору право вибрати між вимогою неустойки і вимогою відшкодування збитків (так звана "альтернативна" неустойка), на практиці такий варіант зустрічається не часто. Проте, в тих випадках, коли при укладенні договору часом буває важко визначити розмір можливих збитків від порушення зобов'язання для встановлення неустойки, але і упускати можливість уникнути доведення збитків було б невиправданим, може бути доцільним скористатися можливістю узгодження "альтернативної" неустойки.
Відповідно до встановленого в статті 394 ЦК України правилу, положення про обмеження відповідальності мають пріоритет перед положеннями про граничний розмір відшкодування збитків, що можуть бути стягнені поряд зі встановленою неустойкою або замість неї. Так, в разі залікової неустойки право кредитора на відшкодування збитків у частині, не покритій неустойкою, буде обмежуватися встановленим межею, що випливають з положень про обмеження відповідальності.
Якщо Ви помітили помилку в тексті виділіть слово і натисніть Shift + Enter