Специфіка взаємодії вихователя з дітьми старшого дошкільного віку в умовах спільної

Специфіка взаємодії вихователя з дітьми старшого дошкільного віку в умовах спільної діяльності

Грігіна Вероніка Миколаївна

Мадоу «Дитячий сад №71», м Березники Пермського краю

Життя людини в суспільстві в основному починається з дитячого саду, де закладаються основи суспільних відносин, які в подальшому є визначальними в розвитку дитини. Саме тому, вихователь ДНЗ, будучи носієм культури, а також володіючи методиками і технологіями навчання, виховання і розвитку дошкільнят, повинен вміло організовувати діяльність дітей.

У зв'язку з набранням чинності ФГОС «в старшому дошкільному віці досягнення дітей визначаються не сукупністю конкретних знань, умінь і навичок, а формуванням особистісних якостей, які забезпечують психологічну готовність дитини до школи», а основним видом навчання повинна стати спільна організована освітня діяльність дітей зі дорослим, тобто розвиток дитини має здійснюватися в грі, а не в навчальній діяльності як такої.

Провідною в цьому процесі є спільна діяльність дорослого і дитини. У сучасній літературі поняття «спільна діяльність» трактується як рівноправне, рівнозначне співробітництво і взаємодію дорослих і дітей (Н.В. Федина, О.А. Скоролупова, Т.Н. Доронова, А.Г. Гогоберидзе і ін.). Як показує практика, організація спільної діяльності викликає у педагогів ДНЗ певні труднощі.

«Спільна діяльність дорослого і дітей» - це основна модель організації освітнього процесу дітей дошкільного віку; діяльність двох і більше учасників освітнього процесу (дорослих і вихованців) за рішенням освітніх завдань на одному просторі і в один і той же час. Відрізняється наявністю партнерської (рівноправної) позиції дорослого і партнерської формою організації (можливість вільного розміщення, переміщення і спілкування дітей в процесі освітньої діяльності). Дана діяльність передбачає різну за формою організацію:

-за кількісним складом. індивідуальну, подгрупповие і фронтальну,

- похарактеру взаємодії між учасниками.

- за способами діяльності, тобто різноманітність методів і прийомів. колекціонування, реалізація проектів, творчі майстерні, салони і т.п.

Розрізняють види спільної діяльності дорослого і дітей:

- безпосередньо освітню діяльність, реалізовану в ході спільної діяльності дорослого і дітей;

- спільну діяльність дорослого і дітей, здійснювану в ході режимних моментів і спрямовану на вирішення освітніх завдань;

- спільну діяльність дорослого і дітей, здійснювану в ході режимних моментів і спрямовану на здійснення функцій.

Спільна діяльність дорослого з дитиною. перш за все, - це діяльність, в ході якої налагоджується емоційний контакт і ділове співробітництво. Педагогу важливо організувати спільні дії так, щоб він міг викликати дитини на мовленнєвий взаємодія або знайти живі, доступні для дитини приводи для спілкування.

У процесі спільної діяльності дорослого з дітьми, педагог не ставить задач прямого навчання, як це робиться в безпосередньо організованою освітньої діяльності. Постановка проблемних завдань тут носить ситуативний характер. Дитина говорить тільки те, що хоче сказати, а не те, що спланував педагог. Тому організація і планування спільної діяльності повинні бути гнучкими. Педагог повинен бути готовим до імпровізації, до зустрічної активності дитини. У процесі спільної діяльності у дитини поступово формується позиція молодшого партнера, веденого дорослим і постійно враховує ініціативу останнього.

Ця діяльність повинна бути цікава для дітей, але спеціально організована вихователем, що передбачає активність, взаємодію та спілкування, накопичення дітьми певної інформації про навколишній світ, формування певних знань, умінь і навичок. Проте, вихователі продовжують «займатися» з дітьми, але так, що самі діти про це не здогадуються, а триває цей освітній процес протягом усього дня, залучаючись до різні режимні моменти.

У процесі такої взаємодії змінюється і роль самого вихователя в системі освіти. Вихователь повинен перетворитися на професіонала, який навчить дитину самостійно здобувати знання, допоможе розвинути пізнавальний інтерес, потреба в отриманні нових знань, мотивацію до навчання, і сам буде при цьому бути суб'єктом організованої діяльності нарівні з дітьми.

Спільна діяльність дорослого і дітей в процесі безпосередньої освітньої діяльності та режимних моментів у своїй реалізації повинна дотримуватися основних тез, на які вказує Н.А. Короткова:

включеність вихователя в діяльність нарівні з дітьми;

добровільне приєднання дошкільнят до діяльності (без психічного і дисциплінарного примусу);

вільне спілкування і переміщення дітей під час діяльності (при відповідності організації робочого простору);

відкритий тимчасової кінець діяльності (кожен працює в своєму темпі).

Для залучення дошкільнят до спільної діяльності вихователю слід враховувати аспект мотиваційної спрямованості. тобто спонукання поведінки дітей через їх потреби, особисті мотиви, цікаві їм цілі, ціннісні орієнтації і т. п. яке спрямовує дітей і організовує їх, а також надає діяльності сенс і значимість для самої дитини. Саме з цього починається будь-яке взаємодія між дитиною і дорослим.

Роль вихователя в організації спільної діяльності педагога з дітьми величезна.

Наприклад, виходячи з пріоритетного напрямку своєї роботи зі старшими дошкільниками - здоров'язбереження, при організації спільних розвиваючих ігор в рамках спільної діяльності вихователя і дітей, я намагаюся дотримуватися виконання ряду умов:

2. Ознайомлення дітей з діяльністю дорослих. в яку органічно входять знання і вміння, отримані в безпосередньо організованою освітньої діяльності.

3. Організація колективних ігор (залучення кожної дитини до виконання ролей). Тобто збагачую гри за тематикою, сюжетів, ігровим ролям, взаєминам дітей, разом з дітьми готую необхідний матеріал і атрибути для гри. Тим самим в спільну діяльність у дошкільнят проявляється інтерес до змісту гри, застосування майбутніх ролей і розгортання сюжету гри. Беру безпосередню участь в грі, поряд з дітьми виконую ігрову роль.

4. Індивідуальний підхід до дітей (облік знань, інтересів, здібностей, ігрових навичок і умінь кожної дитини).

5. Інтегрований підхід. тобто поєднання декількох видів діяльності, що змінюють один одного, що сприяє активності участі кожної дитини в освітньому процесі.

Таким чином, специфіка взаємодії вихователя з дітьми старшого дошкільного віку в умовах спільної діяльності характеризується діловим взаємодією і співпрацею, де відбувається розвиток особистості, як дітей, так і педагога.

Специфіка взаємодії вихователя з дітьми старшого дошкільного віку в умовах спільної деятелності

Схожі статті