Цими державами було зроблено пропозицію про створення Співдружності Незалежних Держав - СНД.
В угоді про створення СНД країни-засновники констатували, що СРСР припиняє своє існування, і заявили про прагнення розвивати співпрацю в політичній, економічній, гуманітарній, культурній та інших областях.
СНД не є ні державою, ні наддержавним утворенням. Це міжнародна регіональна організація, країни-члени якої є повністю незалежними і не делегують СНД частину своїх повноважень за зразком Євросоюзу.
Особливо виділена необхідність взаємодії в забезпеченні міжнародного миру і безпеки, здійснення ефективних заходів для скорочення озброєнь і військових витрат, ліквідація зброї масового знищення, досягнення загального і повного роззброєння.
Основною правовою базою міждержавних відносин в рамках СНД є багатосторонні міжнародні договори в різних областях взаємовідносин держав - учасниць Співдружності.
До статутних органів Співдружності Незалежних Держав відносяться Рада глав держав СНД, Рада глав урядів СНД, Рада міністрів закордонних справ, Рада міністрів оборони СНД, Рада командуючих Прикордонними військами СНД, Міжпарламентська асамблея держав-учасниць СНД, Економічний суд СНД, Виконавчий комітет СНД, галузеві органи співробітництва.
Основні проблеми СНД:
б) Проблема нових меж.
в) Проблема співвітчизників за кордоном.
г) Проблема військово-політичної нестабільності в деяких країнах (Таджикистан, Молдова, Грузія, Україна).
д) Гуманітарні проблеми (мовні та інші).
е) Російсько-Українські відносини: проблеми Чорноморського флоту, Криму, статусу Севастополя, боргів і т.д.
ж) Проблема розширення міждержавних економічних зв'язків.