Собака гавкає, вітер носить.
По всій окрузі чути брёх,
Назовні рветься від злості
На бліх, що носить Кабисдох.
Колись грілку він дербаніть,
Жив як на туте шовкопряд,
Тепер з одного ногою в лазні
Обрёхівает всіх підряд,
Хто в будинок проходить, де бувало
некоронований король
З ногами ліз на покривало,
Граючи королеви роль.
А нині в ролі реваншиста
У будинок повернутися він загрожує,
А песик білий і пухнастий,
Хоч собакою від нього тхне.
Собачок злісних і горлатих
Лаяти огульно не резон.
Подібне зустрічаємо часто
У наших зірок і примадон.
Стримати себе у них немає сечі,
Що сволочі - зовсім не факт.
Одне мене засмучує дуже,
Що далеко їм до собак.
Я вже й забув з якого приводу написав. та й бог з ним, а Кадисдохов на наш вік вистачить. а караван йде.
Спасибі, Володимир, за відгук
Останнім часом брёх особливо посилився.
Так ображати недобре. як явище це ганебно. А ось питання такий виник - якщо комусь ця шавка в ногу вчепиться - то що робити? Терпіти або стусана відважити?
Дякую за відгук.