Більшість сучасних імен було запозичене в IX-XIII століттях разом з християнством. Ці сторонні імена були оголошені «правильними», «справжніми» і занесені в «святці». Після насадження християнства на Русі дозволялося давати імена тільки через церкву, при хрещенні. Незважаючи на те, що імена ці давалися майже тисячоліття, вони до сих пір залишаються далекими для нашого народу: адже вони виникли на іноземній грунті і були штучно пересаджені на слов'янську землю. Звичні тепер імена Іван, Семен, Михайло - були так само незвичні для слуху наших предків, як зараз для нас звучать імена Матомбо, Нгхуру-Нгхоро і інші.
Однак з церквою сперечатися було небезпечно (до XIV століття за спечений млинець могли спалити на багатті, а в XVI столітті палили за такий ще дрібниця, як читання іноземних книг), тому наші бідні прапрабабусі і прапрадіда, старанно вимовляючи дивовижні імена, спотворювали їх до невпізнання . Так Іоханаан перетворився в Іоанна, а потім - в Івана. Шимон став Семеном. а Іуліна - Уляною. Так згодом українські переробили німецьке прізвище Кос фон Дален в Козлодавлев, а Погенкампф - в Поганкіна. Насильно звернений до християнства народ важко розлучався зі своїми, слов'янськими іменами, тому в літописах і указах нерідко можна зустріти такі згадки, як «БоярінФеодор, покликом Дорога», «. іменемМілонег, Пётрпо хрещення »і т.д. З XVII століття слов'янські імена починають втрачати своє значення, перетворюючись на прізвиська, поки, нарешті, не зникають з ужитку.
Багато імен дійшли до нас завдяки прізвиська (прізвищами).
Воробйов, наприклад, отримав таке прізвище зовсім не тому, що його прапрабаба згрішила з горобцем, а тому, що дійсний предок Воробйова носив особисте ім'я Воробей.
Те ж відноситься і до інших «звіриним», «пташиним» та «риб'ячим» прізвищами. Деякі Новомосковсктелі дорікали мене в тому, що я не відділив імена від прізвиськ, залишив «образливі» імена, мовляв, раптом хто-небудь назве свого сина Дурень або обалдев? Якщо таке раптом і станеться, то це буде справедливо, адже від худого насіння не чекай доброго племені. Що ж стосується прізвиськ, то де та межа, яка відокремлює ім'я від прізвиська? Рудий вовк (Рудольф) - це прізвисько або ім'я? Вторишка - це ім'я або прізвисько? Більше схоже на прізвисько, хоча це саме справжнє ім'я - Вторишка Семенов. Однак я повинен попередити Новомосковсктеля, що не всі джерела, якими я користувався, заслужили у мене повна довіра. Тому дійте за приказкою: довіряй, але перевіряй.
У давнину справжнє ім'я давалося людині волхвом після досягнення повноліття відповідно до його заслуг перед родом: Огневед, Ратибор. Ярослава і т.д. «Понеже мнози від осіб пріходяща до волхвам і чарівником. Понеже чарівники і волхви, напісующі бісівські (тобто слов'янські, - В.К.) імена, дають їх простим людям, повелевающе їм тая імена носить. »(А.Афанасьев. Поетичні погляди слов'ян. Т. III, с.431) Ті ж, хто нічим не проявив себе, залишалися з тими іменами, які отримали в дитинстві: Неждан (нежданий дитина), Будилка. Плакса (звідси прізвище Плаксін), Ненашев (ім'я, яке давалося для захисту від злих духів: прийдуть духи, навести порчу на дитину, а він «не наш»). «Перших родів та часів человеці. до якогось часу даяху детем своїм імена, якоже батько і мати отрочат бажатимуть: або від погляду і єства, або від речі, або від притчі. Також і словени перш їх хрещення даяху імена детем своїм ще: Богдан, Боженов, Першої, Другої, Любими ина така. Добра ж суть і та ».
З плином часу поганий або хороший сенс багатьох імен забувався, їх починали давати тому, що так звали батька або діда, у яких ім'я дійсно відповідало якомусь їх якості.
Але, врешті-решт, перемогли імена з «святцев», якими запопадливі церковники змушували називати дітей. А відбувалося це таким чином: «Породіллі надали на вибір будь-який з трьох, яке вона хоче вибрати: мокко, Сосса, або назвати дитину в ім'я мученика Хоздазата. «Ні, - подумала покійниця, - імена-то всі такі». Щоб догодити їй, розгорнули календар в іншому місці; вийшли знову три імені: Тріфілій, Дула і Варахасій. «Ось це покарання, - промовила стара, - які всі імена; я, право, ніколи і не чула таких. Нехай би ще Варадат або Варух, а то Тріфгшій і Варахасій ». Ще переворот сторінку - вийшли: Павсікахій і Вахтісій. «Ну, вже я бачу, - сказала стара, - що, видно, його така доля. Якщо вже так, пустьлучше буде він називатися, як і батько його. Батько був Акакій, так нехай і син будетАкакій »
(Н. В. Гоголь, «Шинель»)
Навряд чи кому-небудь тепер захочеться назвати дитину такими іменами, як Закхей, Макріна, Уриїл, Африкан. Народ не прийняв їх, незважаючи на всі старання церкви. У побуті залишилися лише «прості» імена. Але ось що вони означають, це нам і належить з'ясувати. Більшість сучасних батьків називає дітей бездумно, керуючись прислів'ям «називай хоч горщиком, тільки в піч не став».
Більшість (понад 85%) вживаються нині імен не є слов'янськими. Це химерна суміш грецьких, латинських і ізраїльських кличок, прізвиськ, імен та цілих пропозицій. Наприклад, Веніамін - син правої руки, Варвара - торохтійка, Марія - бідолаха. Про те, наскільки безглуздо вибирати ім'я на слух, показує приклад з Анастасією. Анастасія в буквальному перекладі з грецького означає «ожилий мрець»!
Укупі з прізвищем та по батькові виходять і зовсім химерні поєднання. Як перекласти українською «Яків Мойсейович Іванов»? А дуже просто! Це ж «П'ятка Вийнята-з-Води Яхве-Подарував». А що таке «Лія Трохимівна Єфремова»? Так це ж «телиця Упітановна Плодовита»! Чому ж не назвати дитину прекрасним слов'янським ім'ям: Божена. Злата. Мілена. В'ячеслав або Святослав. Ні, обов'язково потрібно назвати Хромоножкой (Клавдією), тюленів (Фокой) або П'ятою (Яковом).
Звичайно, не всім можуть сподобатися слов'янські імена, які приводяться в "іменослове" (багато, наприклад, соромляться назвати свою дочку Сніжаною або Воженою, зате не соромляться назвати Агнесою (овечка) або Барварой (торохтійка)), тому для порівняння я наведу значення декількох найбільш поширених «справжніх» імен. Для стислості в дужках після імені буде вказано його основне, дослівне значення, бо переклади деяких імен були штучно згладжені церквою. Дня перекладу значень використовувалися різні словники (церковні в останню чергу).
Імена, привезені з Ізраїлю
Чоловічі: Авдей (слуга), Адам (бруд, глина), Азарий (допомога Єгови), Аким (Єгова поставив), Ананій (дар Єгови), Варфоломій (син бородатого), Веніамін (син правої руки), Гавриїл (чоловік божий) , Гурій (левеня), Давид (коханий), Данило (суддя божий), Елизар (допомога богів), Єлисей (спасаємось богами), Веремій (піднесений богом), Єфрем (плідний), Захар (божа пам'ять), Іван (Єгова подарував ), Ізмаїл (чують боги), Ілля (сила бога), Йосип (примноження), Ісаак (вона засміялася), Ісай (боже спасіння), Лазар (бог-помічник), Михайло (хто як бог), Михей (подібний богу) , Н азар (присвячений богу), Наум (розраду), Саватій (суботній), Семен (бог почув), Серафим (полум'яний), Савелій (бажаний), Самсон (сонячний), Фома (близнюк), Яків (п'ята).
Жіночі: Ада (радісна), Анна (благодать), Єва (життєва), Єлизавета (почитающая бога), Лія (телиця), Маріанна (бідолашна благодать), Марія (бідолаха), Сусанна (латаття).
Імена, привезені з Візантії
Чоловічі: Агафон (добрий), Олександр (захисник чоловіків), Олексій (захисник), Анатолій (житель Анатолії), Андрій (мужній), Андроник (переможець мужів), Онисим (корисний), Антип (завзятий), Аркадій (пастух), Артем (володар бездоганного здоров'я), Архип (старший конюх), Опанас (безсмертний), Василь (царський), Віссаріон (лісовий), Влас (грубіян), Вакула (пастух), Галактіон (молочний), Геннадій (благородний), Георгій ( хлібороб), Герасим (поважний), Григорій (пильний), Демид (рада богів), Денис (Діоніс, бог вина і веселощів), Дмитро (присвячений Дем етре, богині землеробства),
Дормидонт (ношений на списах), Дорофей (дар божий), Євген (благородний), Євграф (добре написаний), Євдоким (прославлений), Євлампій (добре світиться), Овсій (благочестивий), Євстафій (стійкий), Евстигней (благознаменний), Єпіфан (оголошений), Єрмолай (торговець), Єрофій (освячений богом), Юхим (благодушний), Зіновій (богу завгодно живе), Зосима (життєвий), Іларіон (веселий), Іполит (Розпрягайте коней), Короп (плід), Кир (пан), Кузьма (прикрашає), Макар (блаженний), Матвій (божий дар), Мефодій (цілеспрямований), Мирон (капає миром), М Трофана (який має славетну мати), Нестор (який повернувся додому), Никанор (бачить перемоги), Микита (переможець), Микола (переможець народів), Никон (перемагає), Нифонт (тверезий), Орест (горець), Остап (стійкий), Панфил (всіма улюблений), Парамон (твердий), Парфен (незайманий), Петро (камінь), Платон (широкий), Полікарп (багатоплідний), Прохор (начальник хору), Родіон (житель о. Родос), Сава (невільник з г . Саби), Севастян (високий), Софрон (розсудлива), Степан (кільце), Тарас (бунтар), Трохим (вихованець), Тихон (щасливий), Трифон (зніжений), Федір (божий д р), Федот (даний богом), Філіп (люблячий коней), Фірс (повитий квітами жезл), Фока (тюлень), Харитон (благодатний), Христофор (хрістоносец), Еразм (коханий).
Жіночі: Агата (добра), Алла (обменённая), Анастасія (ожилий мрець), Ангеліна (приносить звістку), Онисія (рівномірно розподіляє), Анфіса (квітуча), Варвара (торохтійка), Васса (лісисте ущелина), Вероніка (приносить перемогу ), Галина (тиша), Глафіра (майстерна), Гликерия (солодка), Дора (подарунок), Дорофея (дар божий), Євгенія (благородна), Євдокія (благовоління), Катерина (незаймана), Олена (факел), Єфросинія ( радісна), Зінаїда (народжена Зевсом), Зіновія (сила Зевса), Зоя (життя), Іраїда (дочка Гери), Ірина (світ), Ія (фіалка), Кіра (пані), Клеопат а (славна по батькові), Ксенія (чужа), Лариса (мешканка м Лариси), Лідія (мешканка Лідії), Мавра (негритянка), Меланія (чорна), Муза (богиня наук і мистецтв), Олімпіада (олімпійська), Пелагея (морська), Парасковія (п'ятниця), Раїса (легка), Софія (мудрість), Степанида (окільцьована), Тетяна (упорядниця), Тереза (ходящая на полювання), Фаїна (сяюча).
Імена, запозичені у римлян
чоловічі:
Артур (кельтське) - великий ведмідь
Вавила (Сирійські.) - бунтівник
Варлаам (халдейської.) - син народу
Карл (німецькі.) - сміливий
Кирило (нереїди.) - сонце
Мойсей (єгипетські.) - вийнятий з води
Рудольф (німецькі.) - рудий вовк
Тимур (монгольських.) - залізо
Едуард (німецькі.) - піклується про майно
