Риносклерома (склерома носа) є хронічним гранулематозним захворюванням носа і верхніх дихальних шляхів. Захворювання розвивається через зараження бактерією Klebsiella rhinoscleromatis. Вперше ріносклерому описав в 1877 році польський хірург Йоганн фон Микулич у Вроцлаві.
Патофізіологія
Риносклероми можна заразитися при вдиханні бактерій, або при занесенні бактерій в порожнину носа. Хвороба вражає порожнину носа, при отстутсвии лікування захворювання переходить на гортань, носоглотку, ротову порожнину, навколоносових пазух, м'які тканини губ, трахею і бронхи.
Епідеміологія склероми носа
Ендемічними по склеромі носа є регіони Африки, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Америки. Рідше захворювання зустрічається в Центральній і Східній Європі. Однак з огляду на сучасні міграційні потоки, захворіти склеромой носа можна практично в будь-якій точці земної кулі.
Захворювання частіше зустрічається у людей від 10 до 30-річного віку, чоловіки хворіють значно рідше жінок.
симптоми риносклероми
При риносклеромі спостерігаються такі симптоми:
- закладеність носа (найпоширеніший симптом);
- утруднене дихання (аж до розвитку стридора);
Диференціальна діагностика
З огляду на, що симптоми риносклероми можуть бути викликані і іншими захворюваннями, необхідно проведення диференціальної діагностики з наступними хворобами:
- кіста носонебного каналу;
лікування риносклероми
Найбільш ефективна терапія антибіотиками (цефалоспорини третього покоління і кліндаміцин). Склеротичні поразки добре піддаються лікуванню ципрофлоксацином. Доводиться проводити довгострокову терапію, щоб впоратися з інфекцією. У деяких випадках може знадобитися хірургічна допомога.
ускладнення
Риносклерома може стати причиною розвитку обструкції верхніх дихальних шляхів.
Жіночий журнал www.BlackPantera.ru: Станіслав Антонов